Рішення

від 24.05.2012 по справі 18/511/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2012 Справа № 18/511/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", 03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, оф. 23

до Фермерського господарства "ОСОБА_1.", 38433, АДРЕСА_1

про стягнення 1 107,32 грн.,

Суддя Ківшик О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився.

24.05.2010 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про стягнення з Фермерського господарства "ОСОБА_1." 1 107,32 грн. курсової різниці та штрафних санкцій, що нараховані позивачем внаслідок порушення відповідачем умов укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АГРО" та Фермерським господарством "ОСОБА_1." 22.04.2009 р. Договору купівлі-продажу № ТАТ-П/10, з яких : 254,49 грн. курсова різниця, 78,61 грн. пеня, 11,40 грн. 3% річних, 62,98 грн. інфляційних нарахувань та 699,84 грн. штрафу.

Позивач представництво у судове засідання не забезпечив, його явка в дане судове засідання судом обов'язковою не визнавалась. Останній надіслав суду клопотання № 17-1/05 від 17.05.2012 р. (вх. № 6508д від 17.05.2012 р.), у якому зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд розглянути дану справу за відсутності його представника.

Дане клопотання судом задоволено як таке, що відповідає чинним процесуальним нормам.

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду (п. 5 ухвали від 27.03.2012 р. про порушення провадження у даній справі та п. 3 ухвали від 26.04.2012 р. про відкладення розгляду даної справи) не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчать повідомлення № 3600109410711 та № 3600109474388 про вручення поштового відправлення - вказаних ухвал суду.

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази,

встановив :

22.04.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АГРО" (Продавець) та Фермерським господарством "ОСОБА_1." (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № ТАТ-П/10 (далі - Договір), відповідно до якого продавець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором передати у власність покупця товар (засоби захисту рослин, насіння), а покупець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором. прийняти та оплатити такий товар.

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- асортимент Товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі Товару, ціна визначається в додатках, рахунках та накладних документах відпуску Товару, що є невід'ємною частиною Договору (п.2.1 Договору);

- всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною (п.2.2 Договору)

- оплата Товару проводиться наступним чином : 20% від вартості Товару згідно з додатком оплачується Покупцем в строк до 27 квітня 2009 року; 80% від вартості Товару згідно з додатком оплачується Покупцем в строк до 01 жовтня 2009 року (п. 5.3 Договору);

- покупець здійснює оплату за Товар в строк та на умовах вказаних в п. 5 цього Договору (п. 6.1 Договору);

- ціна Товару вказується в додатках. Ціна Товару розрахована по міжбанківському курсу відповідної іноземної валюти згідно Додатку до української гривні на дату підписання цього Договору. Ціна оплати визначається міжбанківським курсом на день здійснення оплати по даному Договору (п. 5.4 Договору);

- у випадку несвоєчасної оплати Товару згідно п. 5.3 Договору, Покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу Товару за кожен день прострочення. (п. 8.3 Договору);

- відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором (п. 8.4 Договору).

На виконання п. 2.1. Договору сторонами були підписані та скріплені їх печатками Додатки до Договору, в яких останні узгодили асортимент, кількість ціну, вартість Товару та строк його поставки, а саме:

- предметом поставки сторони визначили Раксіл Ультра в кількості 10 п.од. загальною вартістю 8 748,00 грн. у т.ч. ПДВ 20%, строком поставки до 27.04.2009 року (Додаток № 1 до Договору, а.с.16);

- предметом поставки сторони визначили Пар-Тренд -90 в кількості 30 п.од. загальною вартістю 1 443,60 грн. у т.ч. ПДВ 20%, строком поставки до 24.04.2009 року (Додаток № 2 до Договору, а.с.17);

Сторонами у примітках до вказаних Додатків зазначено, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання Договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S = (А1/А2)*В, де: S- ціна на момент оплати; В- ціна на момент підписання; А2- курс (міжбанківська валютна біржа) долара США до гривні на день підписання договору; А1- курс (міжбанківська валютна біржа) долара США до гривні на день перерахування коштів.

Факт виконання продавцем договірних зобов'язань з поставки товару відповідачу та факт отримання останнім товару на загальну суму 10 191,60 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних, які підписані сторонами та скріплені їх печатками, а саме : № РН-0000091 від 22.04.2009 року на суму 8 748, 00 грн. та № 0000098 від 24.04.2009 року на суму 1 443,60 грн. (а.с. 18 та а.с. 20). Факт отримання товару представником відповідача ОСОБА_1 підтверджується крім вищезазначених видаткових накладних, ще й довіреностями на отримання товароматеріальних цінностей № 5 від 15.04.2009 року та №10 від 22.04.2009 року (копії наявні у матеріалах справи, а.с. 19 та а.с. 21).

За даними позивача, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань здійснив розрахунки за отриманий Товар з порушенням строків, визначених у Договорі, а саме:

- 23.04.2009 року (в межах строків, встановлених п. 5.3 Договору) в сумі 3193,20 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією банківської виписки (а.с. 22);

- 21.10.2009 року (з порушенням строків, встановлених п. 5.3 Договору) в сумі 6998,40 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією банківської виписки (а.с. 23).

22.02.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АГРО" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (Новий кредитор) укладено Угоду про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги) №18/02-12 ( далі -Угода).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги виконання Фермерським господарством "ОСОБА_1." зобов'язання щодо оплати розміру курсової різниці, пені, 3% річних, інфляційних витрат та штрафу, набутих Первісним кредитором на підставі Договору купівлі-продажу № ТАТ-П/10 від 22.04.2009 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Фермерським господарством "ОСОБА_1." грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу №ТАТ-П/10 від 22 квітня 2009 року, а Новий кредитор компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов даної Угоди (п. 1.1 Угоди);

- вартість зобов'язання, право вимоги якого відступлено позивачу за даною Угодою, становить 1 107,32 грн.. Вищезазначене зобов'язання складається з : штрафу в розмірі 10 % від суми неоплаченого товару, що становить 699,84 грн.; 3% річних за період з 02.10.2009 року по 20.10.2009 року в сумі 11,40 грн.; інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу за жовтень 2009 року в сумі 62,98 грн.; пені за прострочення оплати за період з 02.10.2009 року по 20.10.2009 року в сумі 78,61 грн.; розміру курсової різниці в сумі 254,49 грн. (п. 2.1 та п. 2.3 Угоди);

- первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджуються права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору. Передача оригіналів та/або копій документів оформлюється актом приймання - передачі (п. 4.1 Угоди);

- первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про поступку права вимоги за цією угодою (п. 4.3 Угоди);

- ця угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами і діє до повного її виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою (п. 6.1 Угоди).

На виконання умов п. 4.1 Угоди, ТОВ "ТАТ-АГРО" (первісним кредитором) було передано позивачу (новому кредитору) документи, що підтверджують права вимоги виконання відповідачем обумовленого зобов'язання. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією акту приймання-передачі від 22.02.2012 р., який підписаний сторонами та скріплений їх печатками (а.с. 26).

Факт виконання первісним кредитором обов'язку щодо повідомлення відповідача (боржника) про заміну кредитора у зобов'язанні підтверджується наявними у матеріалах справи копіями повідомлення від 07.03.2012 р. з доказами його відправки відповідачу (копією опису від 07.03.2012 р. та чеку "Укрпошти" № 3747 від 10.03.2012 р.) (а.с. 27-29).

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 107,32 грн. курсової різниці та штрафних санкцій, що нараховані позивачем внаслідок порушення відповідачем умов укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АГРО" та Фермерським господарством "ОСОБА_1." 22.04.2009 р. Договору купівлі-продажу № ТАТ-П/10, з яких : 254,49 грн. курсова різниця, 78,61 грн. пеня, 11,40 грн. 3% річних, 62,98 грн. інфляційні нарахування та 699,84 грн. штраф.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АГРО" (продавець) належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором, щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та наведених вище норм права оплатив отриманий товар вартістю 6 998,40 грн. з порушенням встановлених у Договорі строків на 19 днів.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.3 Договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати Товару згідно п. 5.3. Договору, Покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу Товару за кожен день прострочення.

При укладені Договору сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу та пені у разі невиконання відповідачем умов договору, тому їх одночасне застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору. Положеннями ст. ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 78,61 грн. пені за період з 02.10.2009 р. по 20.10.2009 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 699,84 грн. штрафу, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 8.3 Договору та п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

При цьому суд виходить з презумпції правомірності правочину відповідно до ст. 204 Цивільного Кодексу України.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 62,98 грн. інфляційних нарахувань за жовтень 2009 р. та 11,40 грн. 3% процентів річних за період з 02.10.2009 р. по 20.10.2009 р. суд визнає правомірними (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5" та копію такого залучено до матеріалів справи).

Стосовно позовних вимог про стягнення курсової різниці в сумі 254,49 грн., на яку збільшилась вартість Товару внаслідок зміни курсу долару США до гривні, слід зазначити наступне.

Частина 2 ст. 524 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. У розумінні ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і умовах, встановлених договором або законом. У п. 5.4. Договору сторони узгодили, що ціна оплати Товару визначається з урахуванням міжбанківського курсу відповідної валюти на день здійснення оплати по даному Договору. Таким чином суд приходить до висновку, що положення п. 5.4 Договору не суперечить чинному законодавству України та підлягають застосуванню у правовідносинах, що виникли між сторонами Договору.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 254,49 грн. курсової різниці, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними, а тому підлягають задоволенню. При цьому судом враховано те, що обчислена позивачем сума курсової різниці із застосуванням офіційного курсу НБУ долара США до гривні є меншою суми курсової різниці, обчисленої із застосуванням курсу (міжбанківська валютна біржа) долара США до гривні.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Приписами ст. 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконав зобов'язання, прийняті за Договором купівлі-продажу № ТАТ-П/10 від 22.04.2009 року укладеним між ним та ТОВ "ТАТ-АГРО", позивач в установленому законом порядку набув право вимоги за зобов'язаннями, що виникли з вказаного Договору за Угодою про заміну кредитора у зобов'язанні, оплата відповідачем розміру курсової різниці, пені, 3% - річних, інфляційних витрат та штрафу ні первісному кредиторові, ні новому кредиторові (позивачеві) не проводилась. Вказані обставини відповідачем не спростовані.

Отже, позивач правомірно звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначених сум.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 254,49 грн. курсової різниці, 78,61 грн. пені, 11,40 грн. 3% річних, 62,98 грн. інфляційних нарахувань та 699,84 грн. штрафу, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати у вигляді витрат по оплаті послуг адвоката в сумі 1 000,00 грн..

На підтвердження понесених позивачем судових витрат у вигляді витрат по оплаті послуг адвоката останній надав суду :

- копію акту від 16.03.2012 р. здачі - приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) (а.с. 33);

- копію свідоцтва НОМЕР_2 від 29.10.2009 р. про право ОСОБА_2 займатись адвокатською діяльністю (а.с.34);

- копію довіреності від 01.03.2012 року на право ОСОБА_2 представляти інтереси позивача (а.с.35);

- платіжне доручення № 21 від 15.03.2012 року, що підтверджує здійснення ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" оплати послуг адвоката ОСОБА_2 за Договором №01-03/12-13 від 01.03.2012 р. (а.с. 36).

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Відповідно до ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" оплата послуг адвоката здійснюється на підставі договору між юридичною чи фізичною особою та адвокатом чи адвокатським об'єднанням.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 49 ГПК України суд приходить до висновку щодо достатності підстав для покладення на відповідача понесених позивачем судових витрат з оплати послуг адвоката в сумі 1 000,00 грн., а також судових витрат понесених останнім при поданні позову з оплати судового збору в сумі 1 609,50 грн..

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "ОСОБА_1." (АДРЕСА_2), п/р 260032209 в АТ "Райфайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 21048229 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, оф. 23), код ЄДРПОУ 38039872, р/р 2600532809 в ПАТ "Український професійний банк", м. Київ, МФО 300205 -254,49 грн. курсової різниці, 78,61 грн. пені, 11,40 грн. 3% річних, 62,98 грн. інфляційних нарахувань, 699,84 грн. штрафу, 1 000,00 грн. адвокатських витрат та 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Повне рішення складене 28.05.2012 р..

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.