Постанова

від 13.06.2012 по справі 5017/124/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2012 р.Справа № 5017/124/2012

Склад колегії змінено відповідно до розпорядження

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.В. Сидоренка

суддів О.Ю. Аленіна, І.Г. Філінюка

при секретарі судового засідання Щербатюку О.В.

за участю представників сторін

від ДПІ у Приморському районі м. Одеси -Дворянченко І.В.

від ПП "Глобал Трейд Юг" -Ковачев О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області від 08.02.2012р.

у справі №5017/124/2012

за заявою приватного підприємства "Глобал Трейд Юг"

про визнання банкрутом

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Одеської області від 08.02.2012 р. (суддя Ровинський О.Ю.) визнано банкрутом приватне підприємство "Глобал Трейд Юг" (далі також -ПП "Глобал Трейд Юг", Боржник, Банкрут), відкрито відносно Банкрута процедуру ліквідації, його ліквідатором призначено Багнова Юрія Валентиновича; припинено повноваження органів управління Банкрута щодо його управління та розпорядженням його майном, а також припинено повноваження власника (власників) майна Банкрута; строк виконання всіх грошових зобов'язань Банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) визнано таким, що настав.

Не погоджуючись із вказаною постановою Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси (далі також -ДПІ Приморському районі м. Одеси, Скаржник, ДПІ) подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та припинити провадження по справі. Свої вимоги Скаржник обґрунтовує тим, що вказана постанова місцевого господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 6, 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі також -Закон про банкрутство), ч. 4 ст. 105, ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України та ст.ст. 60, 61 Господарського кодексу України. Зокрема, на думку Скаржника, суд першої інстанції не врахував факт неповідомлення Боржником ДПІ у Приморському районі м. Одеси про проведення ліквідаційної процедури у загальному порядку, тому, у зв'язку із прийняттям оскаржуваної постанови, Скаржник був позбавлений права на проведення перевірки Боржника згідно чинного законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу Боржник зазначає, що доводи ДПІ у Приморському районі м. Одеси наведені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають обставинам справи, на підставі чого Боржник просить залишити оскаржувану постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Згідно до приписів ст. 4-1 ч. 2 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Оскаржувана постанова місцевого господарського суду прийнята з підстав наведених в описовій частині даної постанови. Колегія суддів вважає, що названа постанова прийнята з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального законодавства та з всебічним, повним і об'єктивним дослідженням всіх обставин справи, а тому підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Так, дослідивши матеріали справи судова колегія не знайшла зазначених Скаржником в апеляційній скарзі порушень судом першої інстанції норм ст.ст. 6, 51 Закону України Закону про банкрутство, ч. 4 ст. 105, ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України та ст.ст. 60, 61 Господарського кодексу України.

Зокрема на момент подання Боржником заяви про порушення справи про банкрутство ним було представлено увесь об'єм необхідних доказів, встановлений чинним законодавством для відкриття провадження в справі про банкрутство за спрощеною процедурою на підставі ст. 51 Закону про банкрутство. Серед них, зокрема, були надані докази розміщення повідомлення в спеціальному друкованому засобі масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється -Бюлетені Державної реєстрації № 194 від 27 жовтня 2011 р., повідомлення про припинення Боржника (а. с. 17), докази повідомлення Державного реєстратора (а. с. 16) про припинення Боржника і докази окремого повідомлення Скаржника про припинення юридичної особи Боржника шляхом направлення заяви про припинення платника податків (форма -8-ОПП) (а. с. 18-19).

Тому твердження Скаржника про те, що його не було повідомлено про проведення ліквідаційної процедури, є безпідставними і спростовуються матеріалами справи.

Некоректним судова колегія вважає і посилання Скаржника про порушення Боржником пп. 8.1.1 п. 8.1 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 80 від 19.02.1998 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 р. за № 172/2612 щодо несповіщення ДПІ про проведення ліквідаційної процедури, оскільки вказаний Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 979, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 р. за № 1439/18734.

Також не відповідають матеріалам справи й посилання Скаржника про те, що до Єдиного державного реєстру не було направлено копії ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, на підставі чого Скаржник не маючи інформацію про порушення провадження не зміг виконати вимоги пп. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України. Вказане спростовується п. 6 висновків ухвали господарського суду Одеської області від 12 січня 2012 р. про порушення провадження у справі про банкрутство, згідно якого місцевим судом ухвалено направити її копію як Державному реєстратору виконавчого комітету Одеської міської ради так і Скаржнику, та штампом канцелярії місцевого суду про відправку копій вказаної ухвали від 12.01.2012 р. Поряд з цим, в п. 3 вказаної ухвали місцевим господарським судом було зобов'язано Скаржника надати останній акт перевірки Боржника, його документи бухгалтерської та податкової звітності, відомості щодо банківських рахунків Боржника; відомості щодо наявності ознак, які свідчать про проведення Боржником фіктивної діяльності. Як свідчать матеріали справи, вимоги вказаної ухвали Скаржником виконано не було.

Між тим, відповідно до п. 11.2 розділу ХІ Наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України

29 грудня 2011 р. за № 1562/20300 „Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів", у зв'язку з припиненням платника податків органи державної податкової служби розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): заяви за ф. N 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктом 11.1 цього розділу; відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків. Згідно до п. 11.3 розділу ХІ зазначеного вище Наказу № 1588, орган державної податкової служби у разі отримання документів згідно з пунктом 11.2 цього розділу приймає рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі, яка призначається та розпочинається: протягом десяти робочих днів з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; протягом місяця після одержання того документа, що надійшов до органу державної податкової служби першим, в інших випадках.

Статтею 82 Податкового кодексу України визначені строки проведення виїзних перевірок, зокрема, п. 82.2 ст. 82 тривалість перевірок, визначених у статті 78 Податкового кодексу України, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Однак, незважаючи на вищенаведене неодноразове повідомлення Скаржника про припинення юридичної особи Боржника, а згодом і відкриття відносно останнього провадження у справі про банкрутство, Скаржник своїм правом на проведення перевірки не скористався.

Інших, належних, згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, доказів порушення місцевим господарським судом своїх прав щодо проведення перевірки Боржника відповідно до чинного законодавства України ДПІ до апеляційної інстанції не надала.

На підставі вищевикладеного судова колегія залишає апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Постанову господарського суду Одеської області від 08.02.2012р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова підписана 14.06.2012 р.

Головуючий суддя Сидоренко М.В.

Суддя Філінюк І.Г.

Суддя Аленін О.Ю.