Постанова

від 20.03.2012 по справі 33/1590/141/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 року м. Одеса

Суддя Апеляційного суду Одеської області Балан В.Д., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2011 року,

встановив:

Зазначеною постановою судді Калмикова В.Л. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України, а провадження у справі закрито за підставами, передбаченими ст. 38 КУпАП .

Відповідно до постанови судді, 29.06.2009 року з Туреччини до Іллічівського морського торгівельного порту - зони діяльності Південної митниці на судні „MSC PIONER" надійшов контейнер № MSCU8842866 з вантажем «Засоби догляду за взуттям та шкірою» вагою брутто 15192,89 кг у кількості 2196 вантажних місць, який слідував відповідно до контракту № 09/01 від 26.12.2008 року від фірми відправника «MURAT TEKSTIL GIDA INS. SAN. IC VE DIS. TIC LTD STI» (Merkez Mah. Zeynebie Cad No. 91 Haalkani K. Cekmece Istanbul, Туреччина) на адресу фірми - одержувача ТОВ «ЕЛІТА КО» (68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. 1 Травня, 3, код ЄДРПОУ - 33202794) за документами: коносамент від 26.09.2009 року № ILY 003, інвойс від 23.09.2009 року № 51711, CMR № 0053117. Відповідно до ВМД в режимі «імпорт» від 9.10.2009 року № 500040028/9/003070, а також наданого інвойсу від 23.09.2009 року № 51711 у контейнері № MSCU8842866 переміщувався товар «Засоби догляду за взуттям та шкірою», вартістю 11076,67 доларів США (згідно курсу НБУ - 88724,12 грн.)

9.12.2009 року переміщуваний товар був оформлений за ВМД № 500040028/9/003070 та випущеній у вільний обіг.

11.02.2010 року до Південної митниці листом Держмитслужби України від 8.02.2011 року № 20/0706 з митних органів Туреччини надійшов лист № B.02.1.GUM.0.09.08.00/08 - 724.07.02 UA. 8823.40/4145-7129 від 13.12.2010 року щодо проведення розслідування з метою верифікації експорту, здійсненного різними турецькими фірмами з наданням вантажної митної декларації № 09343100EX104588 від 23.09.2009 року, а також інвойсу № 051711 від 23.09.2009 року.

Як слідує з надісланих митними органами Туреччини документів, а саме інвойсу № 051711 від 23.09.2009 року та митної декларації № 09343100ЕХ від 23.09.2009 року, загальна вартість товару «Засоби догляду за взуттям та шкірою» складає 29941,07 доларів США (згідно курсу НБУ 239827,97 грн.), що вказує на здійснення дій, направлених на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання митному органу України документів, що містять неправдиві відомості щодо вартості товарів.

Спрямування товаросупровідних документів здійснював генеральний директор ТОВ «ЕЛІТА КО» ОСОБА_1

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначила, що вважає постанову судді незаконною та необґрунтованою, оскільки вона винесена на підставі неповно і не об'єктивно з'ясованих обставин справи та з порушенням норм процесуального права. Також представник ОСОБА_1 зазначила, що не згодна з підставами закриття справи відносно ОСОБА_1

Виходячи з того, що, на ії думку, суддя неправильно оцінив докази по справі, вона просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Окрім того, у клопотанні про поновлення строку на подачу апеляційної скарги представник зазначила, що суд розглянув справу у відсутності ОСОБА_1, копія постанови йому надіслана не була, тому строк на подачу апеляційної скарги пропущений з поважної причини.

За таких обставин, представник просить поновити строк на подачу апеляційної скарги.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, представник ОСОБА_1, підтримавши доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Вивчивши матеріали справи та додаткові документи, надані під час апеляційного розгляду, доводи клопотання та апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 вважаю, що клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги та апеляційна скарга по суті підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно зі ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, протест прокурора, подані після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як видно з мотивувальної частини постанови судді, ОСОБА_1 не був присутнім у судовому засіданні, а в матеріалах справи відсутні відомості про належне його сповіщення про дату та час судового засідання, копія постанови судді йому надіслана не була, тому він не мав можливості своєчасно її оскаржити.

З урахуванням вищевказаного, вважаю за можливе поновити строк на подачу апеляційної скарги на постанову судді.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З мотивувальної частини постанови видно, що суддя суду першої інстанції, як на докази вини ОСОБА_1 послався на протокол про порушення митних правил, доповідну записку інспектора Південної митниці Охоти О.М, митну декларацію № 09343100EX104588 від 23.09.2009 року, інвойс № 051711 від 23.09.2009 року та інші документи, не зазначивши які саме і дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 були спрямовані на переміщення через митний кордон України товару з приховуванням від митного контролю шляхом надання митному органу в якості підстави для переміщення документи, що містять неправдиві дані стосовно вартості товару.

Разом з тим, цей висновок судді суду першої інстанції є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки судове рішення постановлене внаслідок неповно з'ясованих обставин справи.

Так, ОСОБА_1 у своєму письмовому поясненні (а.с. 21-24) зазначив, що у інвойсах, наданих турецькою стороною під час митного оформлення вантажу у режимі «експорт в Україну», ціна товару була завищена вантажовідправником у своїх комерційних інтересах.

Доводи ОСОБА_1 про відповідність ціни товару сумі, зазначеній у митних документах, підтверджуються листом генерального директора фірми «SALSABIL ARIA COMMERCE CO» ОСОБА_4, з якого випливає, що усі розрахунки між його компанією та фірмою-отримувачем ТОВ «Еліта Ко» були додержані і жодних претензій він не має.

Відповідно до платіжних документів, сплата за зазначений вище товар здійснена у розмірі 11076,67 доларів США.

Зі змісту акту планової виїзної перевірки ТОВ «Еліта Ко» від 11.06.2010 року за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року видно, що порушень вимог валютного законодавства, порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті, порядку та строків декларування валютних цінностей не встановлено.

Таким чином, не забезпечивши повноту, всебічність і об'єктивність судового розгляду, суддя дійшов висновку, який не відповідає фактичним обставинам справи.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 352 МК України.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У відповідності з ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, протесту прокурора суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу чи протест прокурора без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

За таких обставин, постанова судді від 17.11.2011 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247 п. 1, 268, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, - задовольнити.

Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2011 року відносно ОСОБА_1, - скасувати, а провадження у справі закрити за підставами, передбаченими п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Одеської області Балан В.Д.