Рішення

від 26.04.2012 по справі 1206/1762/12

БРЯНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2- 1206/348/1762/12р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012р. Брянківський міський суд Луганської області

у складі:

головуючого судді Гончарова В.М.

при секретарі Нікуліній О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні суду м. Брянка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення та визнання права власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про припинення права спільної часткової власності ОСОБА_2 на Ѕ частку нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за нею (ОСОБА_1) права власності на вказане нерухоме майно, посилаючись на такі обставини та доводи. Вказана нежитлова будівля належить їм на праві спільної часткової власності по Ѕ частки на кожну, відповідно до договору про порядок володіння та користування загальною частковою власністю від 08 вересня 2011 року, вони мають спільні права та обов'язки по утриманню і збереженню будівлі, проте, 07 березня 2012 року, ОСОБА_2 за власним бажанням відмовилась від свого права власності на Ѕ частку будівлі на її користь, внаслідок чого, вона (ОСОБА_1) прийняла на себе тягар по утриманню та збереженню нерухомого майна у повному обсязі, що підтверджується квитанціями про оплату комунальних платежів та орендної плати за землю, на якій розміщується спірна будівля, однак, через відсутність правовстановлюючого документу на цілу будівлю, вона не може переоформити на своє ім'я особисті рахунки в комунальних установах та вирішити питання про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, а тому просить суд припинити право власності відповідачки та визнати за нею право власності на вказане майно.

Позивачка у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала і просить задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.

Відповідачка у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, з заявленими вимогами згодна.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

З витягу з реєстру про державну реєстрацію прав серії ССУ № 649921, виданого Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації в м. Брянка 08.09.2011 року вбачається, що нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по Ѕ частки на кожну, на підставі рішення Брянківського міського суду Луганської області № 2-758/2011р. від 28.07.2011 року, реєстраційний номер 34579866, номер запису: 219 в книзі: 4 (а.с.5-7).

З договору оренди земельної ділянки, укладеного 01 лютого 2012 року між Брянківською міською радою, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрованого відділом Держкомзему у м. Брянка Луганської області в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 441050004000062, вбачається, що спірна нежитлова будівля розміщується на земельній ділянці площею 120 кв.м., розташованій за адресою: АДРЕСА_1 та наданій сторонам для обслуговування власної нежитлової будівлі, кадастровий номер земельної ділянки: 4410500000:01:007:0190(а.с.11-19).

З договору про порядок володіння та користування загальною частковою власністю, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 08.09.2011 року вбачається, що право спільної часткової власності на будівлю здійснювалось ними за спільною згодою, кожна з них мала спільні права та обов'язки щодо управління, збереження та утримання будівлі, зокрема обов'язки по сплаті комунальних платежів з постачання природного газу, електричної енергії, питної води, водовідведення, орендної плати за землю та інших платежів (а.с.10).

З письмової заяви ОСОБА_2 від 07 березня 2012 року вбачається, що вона за власним бажанням відмовилась на користь ОСОБА_1 від Ѕ частки у праві спільної часткової власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, а також від обов'язку щодо утримання вказаної будівлі і земельної ділянки, на якій вона розміщена(а.с. 4).

З пояснень ОСОБА_1, викладених в позовній заяві вбачається, що після відмови відповідачки від права власності на Ѕ частку будівлі, вона прийняла на себе тягар по утриманню та збереженню нерухомого майна у повному обсязі, проте, через відсутність правовстановлюючого документу на цілу будівлю, вона не може переоформити на своє ім'я особисті рахунки в комунальних установах та вирішити питання про внесення змін до договору оренди земельної ділянки. Доводи позивачки підтверджуються квитанцією № 00550 про сплату орендної плати за землю за 2012 рік в сумі -2742,24 грн., квитанціями №№ 00319, 00320, 00321, 000519 про сплату використаної електроенергії на загальну суму -1419,26 грн. та квитанціями №№ 00616, 00617, 00618, 00619, 00655, 00736, 00815, 00816 про сплату використаного природного газу на загальну суму -5962,83 грн. (а.с. 20-29).

Зазначені докази суд визнає достовірними, бо їх об'єктивність не викликає сумнівів.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 346 ЦК України, однією з підстав припинення права власності є відмова власника від права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 347 ЦК України, особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.

Відповідно до ч. 1ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд переконався, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 174, 209-215 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 319, 322, 328, 346, 347, 377 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити .

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на Ѕ частку нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати право власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1.

Рішення набирає законної сили після десятиденного строку для оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10-ти днів з дня його проголошення, через місцевий суд в апеляційний суд Луганської області.

Суддя :