Рішення

від 18.05.2012 по справі 2/1521/600/12

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/1521/600/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2012 року

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бичковського Є.Л.

при секретарі Ауловій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Овідіополь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тасот-М" до ОСОБА_1, третя особа - Дальницька сільська рада Овідіопольського району Одеської області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, про усунення перешкод у користуванні та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що на підставі договору про надання послуг від 20 вересня 2011 року відповідач зобов'язався оформити дозвільні документи на проектування та реконструкцію будівель та споруд цілісного майнового комплексу №7 за адресою: АДРЕСА_1, та виконати усі пов'язані з цим дії: пошук проектувальної організації, отримання до 30.12.2011 року дозволу на будівництво тощо. З іншого боку, відповідно до зазначеного договору ТОВ "Тасот -М" зобов'язався власним коштом здійснити реконструкцію цілісного майнового комплексу №7 за адресою: АДРЕСА_1, а по закінченню будівництва та виконання відповідачем зобов'язань щодо введення цього об'єкта в експлуатацію, передати у його власність 1/5 частину цього нерухомого майна.

На початку січня 2012 року відповідач повідомив, що отримання дозволу на реконструкцію цілісного майнового комплексу №7 неможливо, оскільки договір оренди цілісного майнового комплексу укладений між ТОМ "Тасот-М" та Дальницькою сільською радою від 06 жовтня 2011 року не зареєстрований відповідно до вимог діючого законодавства в органах державного земельного кадастру. Однак по закінченні реконструкції іншу частину зобов'язань, а саме отримання Декларації про готовність об'єкту до експлуатації та свідоцтво про право власності, відповідно до договору він виконає у повному обсязі.

Після завершення реконструкції відбулося проведення технічної

інвентаризації побудованого майна та згідно з технічним паспортом будівлі та споруди цілісного майнового комплексу №7 за адресою: АДРЕСА_1, складаються з боксу літ.В, загальною площею 230,7 кв.м, житловою площею 159,7 кв.м, боксу літ.Г, загальною площею 349,4 кв.м, житловою 349,4 кв.м, споруд №1-5, що розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,3747 га.

Технічний паспорт відповідач отримав, але у подальшому повідомив, що оскільки нерухоме майно було побудовано самовільно, отримання правовстановлювальних документів є неможливим. В нинішній час відповідач відмовляється від розірвання договору від 20 вересня 2011 року та наполягає на передачі йому 1/5 частини спірного нерухомого майна, посилаючись на те, що він виконав умови договору майже в повному обсязі, а решта зобов'язань не виконана ним з об'єктивних причин, що від нього не залежали.

Позивач просить суд зобов'язати відповідача не перешкоджати йому у користуванні будівлями та спорудами цілісного майнового комплексу №7 за адресою: АДРЕСА_1, та визнати за ним право власності на ці будівлі та споруди цілісного майнового комплексу №7 за адресою: АДРЕСА_1, складаються з боксу літ.В, загальною площею 230,7 кв.м, житловою площею 159,7 кв.м, боксу літ.Г, загальною площею 349,4 кв.м, житловою 349,4 кв.м, споруд №1-5, що розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,3747 га.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області направила до суду письмові пояснення по справі у яких зазначила, що сторонам по справі дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції цілісного майнового комплексу №7 за адресою: АДРЕСА_1, не надавався. Звернувши увагу суду на певні положення діючого законодавства у галузі містобудування ця третя особа просила суд у разі неявки їх представника у судове засідання вважати причини його неявки поважними та повідомити Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про ухвалене судом рішення.

У судове засідання сторони та представники третіх осіб не з'явились, звернулись до суду із заявами про розгляд справи у їх відсутність.

При цьому директор ТОВ "Тасот-М" у своїй заяві наполягав на задоволенні позову у повному обсязі, а відповідач ОСОБА_1 у своїй заяві зазначив, що він проти задоволення пред'явленого до нього позову не заперечує.

Дослідивши матеріали цивільної справи суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, крім іншого, самостійно господарювати на землі, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Згідно з ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Судом встановлено, що згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 27 лютого 2006 року, яке видано на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 27 лютого 2006 року №208, позивач ТОВ "Тасот-М" є власником будівель та споруд цілісного майнового комплексу №7 за адресою: АДРЕСА_1. Право власності позивача на зазначене нерухоме майно зареєстровано Овідіопольським РБТІ, що підтверджується відповідним витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №9984851 від 01 березня 2006 року.

Відповідно до свого рішення від 23 грудня 2010 року №43 Дальницька сільська рада надала ТОВ "Тасот-М" у довгострокову оренду на 49 років земельну ділянку площею 0,3747 га для обслуговування та експлуатації цілісного майнового комплексу №7 за адресою: АДРЕСА_1.

06 жовтня 2011 року між Дальницькою сільською радою та позивачем було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки та інформація про це міститься в державному земельному кадастрі України. Згідно з реєстраційною карткою серія АБІ №005007 Центру державного земельного кадастру земельна ділянка площею 0,3747 га, кадастровий номер 5123781300040010283, цільове призначення - для індивідуального, житлового та гаражного будівництва, за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до договору оренди знаходиться у користуванні ТОВ "Тасот-М".

Відповідно до акту встановленні меж в натурі у користуванні ТОВ "Тасот-М" знаходиться земельна ділянка площею 0,3747 га за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 10 травня 2012 року №130-12 нерухоме майно, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1, реконструйовано з дотриманням будівельних норм та правил. Виконані будівельно-монтажні роботи відповідають вимогам діючих будівельних норм та правил, об'єкт обладнаний необхідними інженерними комунікаціями та устаткуванням згідно з вимогами діючих норм та правил. Будівля відносить ся до третього ступеню вогнестійкості, відповідає вимогам норм пожежної безпеки та не суперечить санітарно-гігієнічним вимогам. Вид діяльності об'єкта не створює підвищену екологічну безпеку та проводити оцінку його впливу на навколишнє середовище не потрібно. З технічної точки зору внаслідок самовільного будівництва права суміжних землекористувачів не порушені. Судовим експертом зроблений позитивний висновок щодо технічної можливості збереження будівель літ.В, літ.Г, споруд №1-5 за адресою: за адресою: АДРЕСА_1, для їх подальшої експлуатації.

Вирішуючи даний спір суд також враховує, що Дальницька сільська рада, яка є власником переданої позивачеві у оренду земельної ділянки, проти визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно не заперечувала, не зверталась до суду з позовними вимогами до ТОВ "Тасот-М" про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, про знесення самочинно збудованного нерухомого майна або про зобов'язання провести відповідну перебудову.

З врахуванням вищенаведених обставин, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що спірне нерухоме майно було самочинно реконструйовано позивачем з дотриманням будівельних норм та правил на орендованій ним земельній ділянці та права суміжних землекористувачів при цьому порушені не були, тому за ТОВ "Тасот-М" має бути визнано право власності на будівлі та споруди цілісного майнового комплексу №7, що складаються з боксу літ.В, загальною площею 230,7 кв.м, житловою площею 159,7 кв.м, боксу літ.Г, загальною площею 349,4 кв.м, житловою 349,4 кв.м, споруд №1-5, що розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,3747 га за адресою: АДРЕСА_1.

В іншій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано будь-яких доказів того, що відповідач перешкоджає йому у користуванні спірним майном за адресою: АДРЕСА_1, та в цих будівлях та спорудах знаходяться належні йому речі.

Згідно з ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в

межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказів. В разі наявності труднощів у сторін щодо витребування певних доказів по справі вони могли скористатися своїм процесуальним правом, передбаченим ст.137 ЦПК, та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але сторони таким своїм правом не скористалися, а справу просили розглянути у їх відсутності.

В силу ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно з ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212, 213 ЦПК України, на підставі ст.ст. 15, 16, 376 ЦПК України, ст.95 ЗК України, ст.26 Закону України «Про основи містобудування», суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тасот-М" до ОСОБА_1, третя особа - Дальницька сільська рада Овідіопольського району Одеської області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, про усунення перешкод у користуванні та визнання права власності задовольнити частково.

Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Тасот-М", код 34169093, на будівлі та споруди цілісного майнового комплексу №7, що складаються з боксу літ.В, загальною площею 230,7 кв.м, житловою площею 159,7 кв.м, боксу літ.Г, загальною площею 349,4 кв.м, житловою 349,4 кв.м, споруд №1-5, які розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,3747 га за адресою: АДРЕСА_1.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Є.Л.Бичковський