Постанова

від 03.04.2012 по справі 0870/1554/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2012 року Справа № 0870/1554/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудивуса О.В.,

при секретарі судового засідання Вельможко О.О.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1, дов. № 1589 від 16.08.2011,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Токмацького міськрайонного центру зайнятості

до: ОСОБА_2

про: стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

23.02.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов, у якому Токмацький міськрайонний центр зайнятості (далі - позивач) просить стягнути з ОСОБА_2 (далі - відповідач) отриману суму допомоги по безробіттю в розмірі 7879 грн. 00 коп. (сім тисяч вісімсот сімдесят дев'ять гривень 00 коп.) на користь позивача та покласти судові витрати на відповідача.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що відповідач на момент реєстрації в центрі зайнятості приховав факт одночасного перебування його в статусі фізичної особи - підприємця, в зв'язку з чим він належав до категорії зайнятого населення, що призвело до незаконного присвоєння статусу безробітного та незаконної виплати отриманих ним коштів.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 14.03.2012 було відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

У судовому засіданні 03.04.2012 представник позивача позов підтримав з підстав, що були викладені у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні повідомив суду про те, що, на його думку, він припинив підприємницьку діяльність до моменту реєстрації в центрі зайнятості.

У судовому засіданні 03.04.2012 судом було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем проведено перевірку розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», про що складено акт № 374 від 21.03.2011 (а.с. 16). Перевіркою встановлено, що на день надання статусу безробітного відповідач не припинив приватну підприємницьку діяльність, що привело до незаконного отримання матеріальних виплат.

Відповідач перебував на обліку як безробітній в періоди з 25.06.2004 по 24.11.2005, з 08.05.2007 по 16.06.2008, з 22.07.2008 по 30.07.2008, з 27.01.2011 по 21.03.2011, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями заяв відповідача про надання йому статусу безробітного (а.с. 18-21) та витягами із наказів про прийняті рішення по особі відповідача (а.с. 23-26).

Довідками позивача підтверджується, що відповідач за період з 02.07.2004 по 24.11.2005 отримав 3508 грн. 89 коп. допомоги по безробіттю (а.с. 11), за період з 15.05.2007 по 16.06.2008 - 3274 грн. 65 коп. (а.с. 10), за період з 22.07.2008 по 30.07.2008 - 0 грн. (а.с. 12), за період з 03.02.2011 по 21.03.2011 - 1031 грн. 52 коп.(а.с. 13). Окрім того, довідкою позивача № 773/10 від 08.04.2011 (а.с. 15) підтверджується, що сума витрат на стажування відповідача на ТОВ « Хліб Токмака» за договором № 1246-у від 24.10.07 складає 63 грн. 94 коп.

22.03.2011 позивачем було видано наказ № 3-розсл (а.с. 22) про повернення незаконно отриманих коштів, отриманих відповідачем, як допомога по безробіттю.

01.04.2011 позивач направив на адресу відповідача лист № 678 (а.с. 7) з вимогою повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю в розмірі 7879 грн., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 9).

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІІІ (далі - Закон № 1533-ІІІ) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно зі ст. 6 Закону № 1533-ІІІ право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи, а також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Підпунктом «б» п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803-ХІІ (далі - Закон № 803-ХІІ ) визначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

За правилами частини 15 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

У матеріалах справи міститься копія довідки Виконавчого комітету Токмацької міської ради Запорізької області № 198 від 16.03.2011 (а.с. 14) відповідно до якої відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець 28.05.2002 і станом на дату видання довідки підприємницька діяльність відповідачем не припинена.

Окрім того, судом витребувано та досліджено у судовому засіданні 03.04.2012 матеріали реєстраційної справи відповідача № 2_102_003417_44 (а.с. 58-69). Відповідно до матеріалів реєстраційної справи відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець 28.05.2002. Відповідачем 23.03.2011 було подано заяву про припинення підприємницької діяльності (а.с. 61), 29.06.2011 державним реєстратором Виконавчого комітету Токмацької міської ради Запорізької області зареєстровано припинення підприємницької діяльності відповідача.

Отже, на час звернень до позивача із заявами про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідач мав статус фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ст. 2 Закону № 803-ХІІ порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219 у редакції, що діяла на момент звернення відповідача до позивача із заявою

про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа - підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Підпунктом 1 пункту 5.5 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за № 915/5136 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином відповідач, звертаючись до центру зайнятості із відповідною заявою приховав обставини, що впливали на надання йому статусу безробітного та виплату йому допомоги по безробіттю, тобто умисно не виконав свій обов'язок, покладений на нього ст. 36 Закону № 1533-ІІІ.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за № 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п. 7 Порядку рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом, який відповідно до п. 9 Порядку може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Пунктом 8 Порядку визначено, що у разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Окрім того ч. 4 ст. 38 Закону № 1533-ІІІ встановлено, що строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач незаконно отримав матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги в розмірі 7879,00 грн. А відтак, адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Токмацького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю та суму витрат на стажування безробітного в розмірі 7879,00 грн. (сім тисяч вісімсот сімдесят дев'ять гривень), які перерахувати на користь Токмацького міськрайонного центру зайнятості на рахунок: одержувач Токмацький міськрайонний центр зайнятості, код ЄДРПОУ 20524113, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 37175300901302.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус