Постанова

від 31.05.2012 по справі 2а-769/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2012 р. Справа № 2a-769/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Щербяк В.С.

за участю сторін:

представника прокуратури: Челій-Пушкар О.І.,

представника позивача: Токара В.І.,

представника відповідача: не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: прокуратури Калуського району в інтересах держави, в особі Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "МПБ"

про стягнення податкового боргу в сумі 24961,23 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2012 року прокуратура Калуського району в інтересах держави, в особі Калуської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МПБ" (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 24961,23 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, в порушення підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16, пункту 57.1. статті 57, пункту 203.2. статті 203, статті 176 Податкового кодексу України не погашено податкові зобов'язання згідно поданих до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції податкових декларацій по податку на прибуток підприємства в розмірі 2949,30 грн. та по податку на додану вартість в розмірі 22011,93 грн. Загальна сума заборгованості становить 24961,23 грн., внаслідок чого, просить суд винести рішення про стягнення з відповідача вищевказаної суми боргу.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 року замінено позивача Калуську об'єднану державну податкову інспекцію на її правонаступника - Калуську об'єднану державну податкову інспекцію Івано-Франківської області Державної податкової служби.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів викладених безпосередньо в адміністративному позові. Просив позов задовольнити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи, своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався, не повідомив суд про причини неприбуття та не направив жодних заяв про відкладення справи чи проведення судового розгляду без його участі.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідності задоволення їх з наступних мотивів.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1. статті 15 Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 24.07.2009 року відповідача зареєстровано Калуською районною державною адміністрацією як юридичну особу та взято на облік як платника податків ДПІ в Калуському районі.

Статтею 16.1.4. Кодексу передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідач узгодив зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за період листопад - грудень 2011 року, подавши податкові декларації по зазначеному податку за листопад - грудень 2011 р. на загальну суму 28455 грн.

Згідно підпункту 180.1.1. пункту 180.1. статті 180 Кодексу платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 Кодексу.

Окрім того, відповідач узгодив зобов'язання по сплаті податку на прибуток за 2011 рік, подавши податкову декларацію з даного податку за період ІІ-ІV кварталів 2011 року на загальну суму 2977 грн.

Відповідно підпункту 133.1.1. пункту 133.1. статті 133 Розділу Кодексу платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Стаття 57.1 Кодексу встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, всупереч вимогам Закону, відповідачем самостійно задекларовану ним суму сплачено не було.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 56.11. статті 56 Кодексу передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями, зворотнім боком облікових карток платника податків відповідача, станом на 28.03.2012 року, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до вимог статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував.

Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 24961,23 гривень за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах в судовому порядку.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МПБ" (код ЄДРПОУ 36403129), вул. Л. Українки, 30, с. Старий Угринів, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 24961,23 грн. (двадцять чотири тисячі дев"ятсот шістдесят одну гривню двадцять три копійки) за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Панікар І.В.

Постанова складена в повному обсязі 05.06.2012 року.