Постанова

від 05.06.2012 по справі 2а-1365/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2012 р. Справа № 2a-1365/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Кузишин Р.М.

за участю представників позивача Федьківа В.Б., Бойчук Р.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

до відповідача: ТОВ "Західноукраїнська інвестиційна компанія"

про стягнення податкового боргу в сумі 6125,53 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську (далі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська інвестиційна компанія" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 6125,53 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника та за рахунок готівки.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг в загальній сумі 6125,53 грн., а саме: з податку на прибуток в сумі 3229,87 грн., податок на додану вартість в сумі 2555,66 грн. та пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 340 грн. Дані суми підтверджується податковими повідомленнями рішеннями.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі. Посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами зазначеного Закону та інших підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Згідно п.2 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, пов'язані з обчисленням і сплатою податків.

Згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Відповідно до п.11.1. ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Згідно п.16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 № 283-97/ВР зі змінами та доповненнями, податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Платники податку не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний квартал, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року.

Платники податку не пізніше 15 лютого року, що настає за звітним, подають податковому органу річний бухгалтерський звіт, який у випадках, передбачених законодавством, повинен бути підтверджений висновками аудиту.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року в статті 1 визначено податковий борг (недоїмка) як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Штрафна санкція (штраф) -це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Згідно п.17.1.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум (п.17.3 ст.17 даного Закону).

Пунктом 4.1.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на платників податків покладено обов'язок подачі податкових декларацій за базові податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному місяцю, календарному кварталу або календарному півріччю, календарному року.

Положенням п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків його апеляційного узгодження і відповідно до п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону повинно бути сплачено платником податків на протязі 10-ти календарних днів, наступних за днем узгодження. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, то сума вказаного податкового зобов'язання відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є узгодженою.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 р.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків і зборів зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська інвестиційна компанія" зареєстроване, як юридична особа Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 24.12.2007 року (а.с. 53-54) та взято на облік Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську.

Судом досліджено, що в результаті проведених перевірок щодо своєчасності представлення звітності, відповідно до акту № 4806/152/35517415 від 15.04.2009 року встановлено факт несвоєчасного подання декларації з податку на додану вартість: за жовтень 2008 року, січень 2008 року; акту №10760/15-2/35517415 від 01.09.2009 року, встановлено факт неподання декларацій з податку на додану вартість, а саме: згідно акту № 1557/15-2/35517415 від 01.02.2010 року встановлено факт неподання декларації з податку на додану вартість: серпень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року; акту № 12730/15-2/35517415 від 20.07.2010 року встановлено факт не повернуто свідоцтво платника ПДВ; акту № 7763/15-2/35517415 від 22.04.2010 року встановлено факт неподання декларації з податку на додану вартість: грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року; акту № 12731/15-2/35517415 від 20.07.2010 року встановлено факт неподання декларації з податку на додану вартість: за квітень 2010 року, травень 2010 року, акту № 10637/15-1/35517415 від 02.09.2009 року встановлено факт неподання декларації з податку на прибуток: І півріччя 2009 року; акту № 4885/15-1/35517415 від 12.03.2010 року встановлено факт неподання декларації з податку на прибуток: 3 квартали 2009 року, за 2009 рік; акту № 3260/15-1/35517415 від 19.05.2011 року встановлено факт неподання декларації з податку на прибуток: 1 квартал 2010 року, півріччя 2010 року, 3 квартали 2010 року, за 2009 рік; акту № 9041/15-1/35517415 від 20.10.2011 року встановлено факт неподання декларації з податку на прибуток: 1 квартал 2011 року, ІІ квартал 2011 року; акту № 12561/22-0/35517415 від 06.12.2011 року встановлено факт несплати донарахованих сум згідно висновку акту перевірки (а.с. 13-15, 17,19-25, 29, 32, 35-36, 39, 41-44).

За результатами вказаних перевірок позивачем, за неподання відповідачем податкових декларацій по податку на прибуток, по податку на додану вартість та донарахованих сум нараховано відповідачу штрафні санкції, що підтверджується корінцями податкових повідомлень - рішень за № 0003091502/0 від 15.04.2009 року в сумі 340,00 грн., за №0006401502/0 від 02.09.2009 року в сумі 510,00 грн., за №000501502/0 від 01.02.2010 року в сумі 680,00 грн., за №0004881502/0 від 20.07.2010 року в сумі 170,00 грн., за №0002741502/0 від 22.04.2010 року в сумі 680,00 грн., за №0004891502/0 від 20.07.2010 року в сумі 340,00 грн., за №0014351501/0 від 14.09.2009 року в сумі 170,00 грн., за №0004311501/0 від 12.03.2010 року в сумі 340,00 грн., за №0004441501/0 від 19.05.2011 року в сумі 680,00 грн., за №0021151501 від 20.10.2011 року в сумі 2040,00 грн. та за №0000672201 від 16.12.2011 року в сумі 340,00 грн. (а.с.13, 15, 19, 20, 22, 24, 28, 31, 34, 38, 40).

Заборгованість відповідача перед бюджетом підтверджується дослідженими в судовому засіданні актами перевірки (а.с. 13-15, 17,19-25, 29, 32, 35-36, 39, 41-44), податковими повідомленнями-рішеннями (а.с.13, 15, 19, 20, 22, 24, 28, 31, 34, 38, 40), довідкою позивача (а.с.7-8) та обліковою карткою платника податку (а.с. 55-64).

Також встановлено, що позивачем 29.04.2009 року та 05.06.2009 року надіслано боржнику податкові вимоги про необхідність сплати суми заборгованості, які відповідачем залишені без розгляду та задоволення.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи, сума податкового зобов'язання з податку на прибуток, з податку на додану вартість та пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в загальній сумі 6125,53 грн. відповідачем узгоджена, проте в добровільному порядку несплачена, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до пункту 20.1.18. Податкового кодексу України органи державної податкової служи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На час вирішення справи відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним узгодженого податкового боргу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог законодавства стосовно не сплати узгодженого податкового боргу та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог, в сумі 6125,53 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська інвестиційна компанія" (76005, вул. Симона Петлюри, 10, м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний код 35517415) в дохід бюджету податковий борг в сумі 6125 (шість тисяч сто двадцять п'ять) гривень 53 копійки з рахунків у банках, які обслуговують платника та за рахунок готівки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 08.06.2012 року.