Постанова

від 05.06.2012 по справі 2а-3979/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-3979/12/1370   ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 05 червня 2012 р.                                                                                    № 2а-3979/12/1370   о 10 год., 00 хв.  м. Львів Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. секретар судового засідання Кавка Н.І.   розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, представник –не прибув доЛьвівського комунального підприємства «Підзамче 404», представник –не прибув простягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 29014,96 грн.             Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівського комунального підприємства «Підзамче 404» про стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 29014,96 грн.    Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість перед бюджетом у відповідача виникла внаслідок порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Податкового кодексу України, є узгодженою і у встановлені законом строки не сплачена. Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання у якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задоволити повністю та справу розглядати без його участі. Представник відповідача в судове засідання не прибув. На адресу суду повернувся направлений відповідачу за адресою вказаною у позовній заяві, а також у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, поштовий конверт по причині відсутності за вказаною адресою. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив: Відповідач - Львівське комунальне підприємство «Підзамче 404»перебуває у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, що підтверджується копією Довідки з Єдиного державного реєстру від 05.04.2012 року за № 13518196. 30.03.1995 року відповідач узятий на облік в ДПІ у Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, що підтверджується копією довідки про взяття на облік платника податків № 123/18-2010 від 03.04.2012 року. Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду копії: - корінця першої податкової вимоги виданої ДПІ у Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова форми «Ю1»№ 1/390 від 08.04.2009 року; - корінця другої податкової вимоги виданої ДПІ у Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова форми «Ю2»№ 2/481 від 18.05.2009 року; - корінців податкових повідомлень –рішень ДПІ у Шевченківському районі м. Львова форми «Ш»№ 0017141630/0/8676 від 14.04.2009 року, форми «Р»№ 0022731630/0/26873 від 30.11.2009 року, форми «Р»№ 0001481630/00/7800 від 30.03.2010 року, форми «Р»№ 0003901630/0/15234 від 30.06.2010 року, форми «Р»№ 00005421630/0/20128 від 26.08.2010 року, форми «Р»№ 0007411630/0/25600 від 01.11.2010 року, форми № 0008751630/0/21870 від 31.12.2010 року яким відповідачу визначено податкове зобов'язання (штрафні санкції) за платежем –ПДВ; - податкових декларацій відповідача з податку на додану вартість за лютий 2009 –липень 2010 роки; - зворотного боку облікової картки земельного податку з юридичних осіб на 2009 рік. Докази, які б підтверджували, що згадані податкові вимоги, податкові повідомлення –рішення відповідачем оскаржувались в справі відсутні, відповідно, визначені по них зобов'язання є узгодженими. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року із змінами і доповненнями, Законом України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України. Згідно п.п 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Згідно п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 цього ж Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією ж статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.   Згідно п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 цього ж Закону, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2. ст. 6 цього ж Закону, податкові вимоги надсилаються:   а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Згідно п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону, разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Згідно п.п. 14.1.156. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Згідно п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 цього ж Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний, крім іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно п.п. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно п. 54.1. ст. 54 цього ж Кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно п. 57.1. ст. 57 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно п. 57.3. ст. 57 цього ж Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими  обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.   Судом встановлено, що відповідач заборгованість станом на час розгляду справи становить 29014,96 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, а також довідкою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 10.04.2012 року про надання інформації про заборгованість станом на 06.04.2012 року, розрахунком боргу станом на 06.04.2012 року, зворотнім боком облікової картки платника (скорочена форма) станом на 31.12.2009 року, така є узгодженою, докази її  сплати у справі відсутні, відтак така підлягає стягненню. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.     Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень. Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби підлягають задоволенню повністю.   Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».   Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд –   В И Р І Ш И В:    1. Адміністративний позов задоволити повністю.           2. Стягнути з Львівського комунального підприємства «Підзамче 404»(ЄДРПОУ 22333436, вул. Підзамче, 10, м. Львів) до бюджету кошти в сумі 29014,96 грн.           Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.           Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.           Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.    Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.     Постанова складена у повному обсязі 11.06.2012 року.          Суддя                                                                                        Гавдик З.В.