Рішення

від 06.06.2012 по справі 5020-527/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2012 року справа № 5020-527/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Прокурора Балаклавського району м. Севастополя

(вул. 7 Листопада, 3, м. Севастополь, 99042)

в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради

(вул. Л.Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і технології»

(вул. Суворова, 39, м. Севастополь, 99011)

за участю у справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)

про стягнення 9007,09 грн,

за участю представників:

прокурора -Алісов О.В., посвідчення №25 від 04.04.2012;

позивача -ОСОБА_2, довіреність №7654 від 28.12.2011;

відповідача -не з'явився;

третя особа -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Балаклавського району міста Севастополя звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і технології»про стягнення 9007,09 грн, з яких: 8680,25 грн -заборгованість за договором, 266,83 грн -3% річних, 60,01 грн -інфляційні витрати.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статтю 24 Закону України «Про теплопостачання», обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконує умови договору купівлі-продажу теплової енергії за наявності вузла обліку №717/У від 09.02.2006, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість за період з березня 2011 року по квітень 2012 року в розмірі 8680,25 грн.

Ухвалою від 18.05.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Цією ж ухвалою суд в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Севастопольську міську Раду.

Третя особа, Севастопольська міська Рада, в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечила, до почату судового засідання надала клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника (вх.№5040/12 від 06.06.2012), позовні вимоги підтримує в повному у обсязі.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, 06.05.2012 через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю, та акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, з якого вбачається, що станом на 01.05.2012 заборгованість відповідача перед Комунальним підприємством «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради за спожиту теплову енергію відсутня.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до частини другої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що державні інтереси є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з положеннями статті 6 Закону України «Про теплопостачання»основними принципами, на яких базується державна політика в сфері теплопостачання теплової енергії є, зокрема, державне управління і регулювання відносин у сфері теплопостачання, формування цінової та тарифної політики, взаємної відповідальності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання за якісне постачання теплової енергії та своєчасну її оплату, додержання стандартів, правил і норм усіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.

Севастопольська міська Рада, відповідно до статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування», входить до системи органів місцевого самоврядування України і відповідно до статті 13 Закону України «Про теплопостачання»затверджує місцеві програми розвитку у сфері теплопостачання, бере участь у розробці та впровадженні державних і регіональних програм у цій сфері, здійснює контроль за забезпеченням споживачів тепловою енергією згідно з нормативними вимогами, сприяє розвитку систем теплопостачання на відповідній території, встановлює для відповідної територіальної громади тарифи на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності.

З метою забезпечення інтересів держави щодо організації забезпечення теплопостачання споживачів міста Севастополя, вирішення питань єдиної технічної і тарифної політики та реалізації програм соціально-економічного розвитку у даній сфері, Севастопольською міською Радою створено Комунальне підприємство «Севтеплоенерго», основним видом діяльності якого, відповідно до пункту 2.2. Статуту, є виробництво, розподіл і відпуск теплової енергії. Підприємство знаходиться в підпорядкуванні Ради та є монополістом з теплопостачання міста Севастополя.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Севастопольська міська Рада та Комунальне підприємство «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради.

25.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і технології»(Покупець) та Комунальним підприємством «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії №2019/У (далі -Договір), згідно з пунктом 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, Продавець зобов'язується передати Покупцю теплову енергію до меж балансової та експлуатаційної відповідальності вчасно і відповідної якості, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити отриману теплову енергію по встановленим тарифам.

Облік споживання теплової енергії проводиться вузлом обліку. Дані про прилади обліку гарячої води вказуються в Додатку 1, що являється невід'ємною частиною договору (пункт 3.1. Договору).

Згідно з пунктом 3.3 Договору вузол обліку теплової енергії та допоміжне обладнання знаходяться на балансі Покупця, який несе за них відповідальність згідно з законодавством та умовами договору.

Відповідно до пунктів 4.1-4.4 Договору розрахунковим періодом являється календарний місяць. Плата за теплову енергію при наявності вузла обліку теплової енергії та гарячої води стягується за їх показниками згідно з пунктами 10-11 «Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної та гарячої води і водовідводу» на підставі двостороннього акту за показаннями вузла обліку.

Покупець щомісячно до 15 числа розрахункового місяця може здійснювати авансові платежі по всім видам теплопостачання, передбаченим дійсним договором, згідно виставленого Продавцем рахунку в сумі не менше 50% від суми нарахування за спожиту теплову енергію в попередньому розрахунковому періоді, з наступним перерахунком за фактично відпущену теплову енергію.

Кінцевий розрахунок за теплову енергію здійснюється в термін до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно тарифам, діючим на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається отриманим Покупцем, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, не повідомить про неотримання рахунку за розрахунковий місяць.

Пунктом 5.2.1 Договору встановлений обов'язок Покупця оплачувати теплову енергію в установленні договором строки.

Даний договір укладений строком на три роки і вступає в силу з 14.02.2011 (пункт 10.1 Договору).

Пунктом 10.3 Договору встановлено, що договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії ні одна із сторін не заявить письмово про розірвання чи необхідність перегляду договору.

На виконання умов вказаного договору Комунальне підприємство «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради свої зобов'язання виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим відповідачу були виставлені відповідні рахунки-фактури від 17.03.2011 та від 13.04.2011, проте, відповідач у порушення умов договору свої зобов'язання перед позивачем виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 8680,25 грн.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Положеннями статті 24 Закону України «Про теплопостачання»встановлено, що споживач зобов'язаний дотримуватись умов договору та за його порушення несе відповідальність перед теплопостачальною організацією.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом стягнення основної заборгованості у розмірі 8680,25 грн є несвоєчасна оплата відповідачем отриманої теплової енергії за рахунком-фактурою № 2019/У від 17.03.2011 (арк.с. 17).

Разом з тим, зазначена заборгованість була сплачена відповідачем у повному обсязі 19.04.2012, що підтверджується відповідними квитанціями, прикладених до матеріалів справи.

Відсутність заборгованості відповідача також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.05.2012.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських прав за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Виходячи із змісту вказаних правових норм, до господарського суду звертаються відповідні особи, а суд при вчиненні провадження у справі з'ясовує наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, та у випадку встановлення факту порушення або оспорювання наявного у позивача права чи охоронюваного законом інтересу, ухвалює відповідне рішення про їх захист відповідно до врегульованих законом способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до вимог зазначених правових норм суд захищає право особи, якщо таке право порушення або оспорювання наявного у позивача права чи охоронюваного законом інтересу, ухвалює відповідне рішення про їх захист відповідно до врегульованих законом способів захисту.

Беручи до уваги той факт, що прокурор Балаклавського району міста Севастополя звернувся до суду із цим позовом 16.05.2012, про що свідчить відтиск печатки на першому аркуші позовної заяви, а позовна заява підписана 27.04.2012 (вих.№ 54-1750вих-12), суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 8680,25 грн, фактично сплаченої відповідачем 19.04.2012, задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 266,83 грн та інфляційні втрати за весь час прострочення в розмірі 60,01 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи сплату відповідачем 19.04.2012 суми основного боргу за Договором у розмірі 8680,25 грн, судом був здійснений перерахунок 3% річних.

Оскільки період, за якій підлягає стягненню 3% річних є - з 18.04.2011 по 19.04.2012, сума 3% річних складає 262,55 грн.

Суд також перевірив наданий позивачем розрахунок збитків від інфляції та визнав його вірним, а вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 60,01 грн є такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і технології»на користь Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради підлягає стягненню 322,56 грн, з яких: 60,01 грн -інфляційні втрати, 262,55 грн - 3% річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірної поведінки відповідача, а прокурор звільнений від сплати судового збору у встановленому порядку, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і технології» (вул. Суворова, 39, м. Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 36377644, відомості про наявність розрахункових рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради (р/р 2603700017270, МФО 384986, код ЄДРПОУ 03358357, р/р №26007020123615 в ПАТ «ВТБ Банк»м. Київ, МФО 321767) заборгованість у розмірі 322,56 грн, з яких: 60,01 грн -інфляційні втрати, 262,55 грн - 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції і технології» (вул. Суворова, 39, м. Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 36377644, відомості про наявність розрахункових рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) в дохід Державного бюджету міста Севастополя (одержувач: Державний бюджет м.Севастополя, код ЄДРПОУ 38022717, р/р №31215206783001 в ГУ ДКУ в м.Севастополі, код бюджетної класифікації: 22030001, МФО 824509) судовий збір в розмірі 57,64 грн .

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 11.06.2012.

СуддяпідписО.О. Єфременко