Постанова

від 11.06.2012 по справі 5021/2086/2011

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«06»червня 2012 р. Справа №5021/2086/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Потапенко В.І., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_1, довіреність від 20.04.2012 року,

відповідача -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1345 С/1-42) на рішення господарського суду Сумської області від 19.03.2012 року у справі №5021/2086/2011

за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лорант», м. Суми,

про стягнення 142000,00 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 року Антимонопольний комітет України звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лорант», в якій просить суд стягнути з ТОВ «Лорант»штраф та пеню у сумі 142000,00 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 19.03.2012 року у справі №5021/2086/2011 (суддя П. І. Левченко) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Лорант»до Державного бюджету України суму штрафу в розмірі 100000,00 грн. та суму пені в розмірі 42000,00 грн.

Відповідач із рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 19.03.2012 року у справі №5021/2086/2011 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення.

На думку апелянта місцевим господарським судом помилково не застосовано частину 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржник вважає незаконним рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №1-р/тк від 28.04.2011 року, прийнятого за результатами розгляду справи №02-06/46-2010 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу.

Також апелянт зазначає, що місцевим господарським судом не враховано те, що рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №1-р/тк від 28.04.2011 року було вчасно оскаржено до господарського суду міста Києва. Ця обставина була відома суду, зокрема, у зв'язку з чим зупинялось провадження по справі№5021/2086/2011. Таким чином, на думку відповідача, підстави для стягнення пені відсутні.

Позивач -Антимонопольний комітет України надіслав відзив на апеляційну скаргу (вх. №3718 від 03.05.2012 року), в якому проти її задоволення заперечує, просить оскаржуване рішення залишити без змін.

05.06.2012 року від позивача надійшов (вх. №4610) Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ТОВ «Лорант».

06.06.2012 року до судового засідання з'явився представник позивача, який підтримав позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Антимонопольний комітет України, розглянувши справу №02-06/46-2010 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Товариством з обмеженою відповідальністю «Лорант», прийняв рішення від 28.04.2011 року №1-р/тк, яким визнав, що ТОВ «Лорант»вчинило порушення, передбачене пунктом 2 статті 50, пунктом 5 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС.

Зазначеним рішенням на підставі частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції на відповідача накладено штраф у розмірі 100 000,00 грн.

Копія рішення Антимонопольного комітету України отримана ТОВ «Лорант»23.05.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 28.04.2011 року №1-р/тк. Господарський суд міста Києва 01.02.2012 року ухвалив рішення у справі №58/455, яким в позові ТОВ «Лорант»відмовлено повністю, та встановлено, що підстав для визнання недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 28.04.2011 року №1-р/тк немає.

Станом на день подання позовної заяви про стягнення штрафу та пені Антимонопольний комітет України не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, керувався статтями 52, 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», з огляду на те, що рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 28.04.2011 року №1-р/тк є дійсним і підлягає виконанню.

Колегія суддів згодна з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, та вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за порушення, передбачені пунктом 2 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Відтак, відповідачу накладено штраф за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції у розмірі 100 000,00 грн.

Частиною 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»встановлено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, копія рішення Антимонопольного комітету України отримана ТОВ «Лорант»23.05.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.22). Отже, строк сплати штрафу закінчився 25.07.2011 року.

Відтак, відповідачеві нараховано пеню за період з 26.07.2011 року по 22.08.2011 року у сумі 42000,00 грн.

Посилання апелянта на незаконність рішення Антимонопольного комітету України від 28.04.2011 року №1-р/тк ґрунтується на суб'єктивній оцінці відповідача та спростовується матеріалами справи, а саме - рішенням господарського суду міста Києва від 01.02.2012 року у справі №58/455 за позовом ТОВ «Лорант»до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України, яким відмовлено у задоволенні позову та встановлено, що дане рішення Антимонопольного комітету України правомірне. Таким чином, на сьогодні рішення Антимонопольного комітету України від 28.04.2011 року №1-р/тк є дійсним.

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Колегія суддів спростовує посилання скаржника на відсутність підстав для стягнення пені через те, що зупинялось провадження у справі №5021/2086/2011 з огляду на те, що пеня нарахована за період з 26.07.2011 року по 22.08.2011 року, тобто до моменту звернення позивачем до суду з позовом про стягнення суми штрафу та пені.

Таким чином, судом першої інстанції вірно застосовано положення статей 52, 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»та правомірно задоволено позовні вимоги, а саме: стягнуто з відповідача штраф за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції у розмірі 100 000,00 грн. та пеню у сумі 42000,00 грн.

За таких обставин підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні, у зв'язку з чим рішення підлягає залишенню без змін.

Зважаючи на наведене та керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 19 березня 2012 року у справі №5021/2086/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя Россолов В.В.

Суддя Потапенко В.І.

Суддя Тихий П.В.

Повний текст постанови складено 08.06.2012 року.