Постанова

від 18.06.2012 по справі 4-2099/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 4-2099/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2012 року суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А., при секретарі Вершняку В.М., за участю прокурора Гудзя О.М., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність заступника Генерального прокурора України та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просить зобов'язати заступника Генерального прокурора України ОСОБА_2 прийняти рішення у відповідності до ст.97 КПК України щодо його заяви від 11.05.2012 року.

В обґрунтування скарги зазначає, що скаржником було направлено до Генеральної прокуратури України заяву про злочин, однак рішення в порядку ст.97 КПК України прийнято не було.

Скаржник в судовому засідання підтримав вимоги скарги, з наведених в ній підстав.

Прокурор в судовому проти вимог скарги заперечував, вимоги, наведені в скарзі, вважав безпідставними, оскільки суд не наділений правом зобов'язувати прокурора вчиняти певні дії при розгляді заяв про вчинення злочину, окрім цього, підстав для прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України не було, так заява ОСОБА_1 від 11.05.2012 року за своїм змістом не є заявою про вчинення злочину, а тому була розглянута відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

В судовому засіданні встановлено, що 11.05.2012 року скаржник направив до Генеральної прокуратури України заяву про злочин.

Також в судовому засіданні встановлено, що Генеральною прокуратурою України вказана заява ОСОБА_1 не була розглянута згідно ст.97 КПК України.

У відповідності до положень ст.97 КПК України прокурор зобов'язаний приймати до розгляду заяви і повідомлення про вчинені злочини, за результатами розгляду яких повинен порушити справу, відмовити в її порушенні або ж направити їх за належністю, разом з тим зазначений порядок вирішення стосується виключно заяв про вчинення злочину як таких.

Аналіз норм КПК України дає підстави стверджувати, що лише заяви або повідомлення про злочини, подані відповідно до положень ст.95 КПК України тягнуть за собою обов'язок органу дізнання, слідчого, прокурора чи судді провести перевірку в порядку ст.97 КПК України та винести одне з передбачених цією статтею рішень. Такі заяви повинні містити достовірні відомості, які вказують на об'єктивні ознаки злочину чи підготовки до нього.

Заступник начальника відділу представництва громадян та держави в суді Генеральної прокуратури України Мельник О., діючи в межах своєї компетенції, визначив порядок розгляду заяви ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Суд погоджується з прокурором у справі, що вказана заява за своїм змістом не є заявою про вчинення злочину, оскільки не містить даних про ознаки злочину, а тому не підлягала вирішенню в порядку ст.97 КПК України.

Зміст та форма заяви ОСОБА_1 не відповідали вимогам ст.95 КПК України, відтак привід для проведення перевірки в порядку кримінально -процесуального провадження був відсутній.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 Генеральною прокуратурою України надано відповідь, що підтверджується її копією, наявною в матеріалах справи.

Таким чином, суд приходить до висновку про дотримання вимог закону з боку заступника начальника відділу представництва громадян та держави в суді Генеральної прокуратури України Мельника О. при розгляді заяви ОСОБА_1, відтак -про залишення даної скарги без задоволення.

У відповідності до ст.19 Конституції України орган судової влади (суд) діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однак, цими нормативними актами підстави на визнання незаконними чи протиправними дій (бездіяльності) прокурора та зобов'язання прокурора вчиняти певні дії при розгляді заяв про злочин, не передбачені.

Окрім цього, прокурор є процесуально незалежною особою, яка не може бути примушена будь -ким не на підставах чи не у спосіб, визначених законом, діяти певним чином.

На підставі викладеного, керуючись ст.19, 55 Конституції України, ст.ст. 95, 97 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність заступника Генерального прокурора України та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення.

Суддя О.Білоцерківець