Постанова

від 31.05.2012 по справі 2а-1670/1558/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 року м. ПолтаваСправа №2а-1670/1558/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

при секретарі - Протас О.М.,

за участю:

представника позивача - Кабальського Р.О.,

представника відповідача - Вербицької І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деко Холдинг" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

22 березня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Деко Холдинг" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 січня 2012 року №0002302310.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішення став Акт перевірки від 28 грудня 2011 року №9620/23-5/35439809 складений на підставі проведеної Державною податковою інспекцією у м. Полтаві позапланової виїзної перевірки ТОВ "Деко Холдинг" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Декобуд" за період з 01 січня 2008 року по 20 жовтня 2010 року. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, оскільки податкові органи не наділені повноваженнями щодо встановлення недійсності правочинів, а також не мають повноважень щодо встановлення вини особи. Вказував, що правові взаємовідносини позивача з ПП "Декобуд" мали реальний характер, підтверджені документами бухгалтерського обліку. Зміст договору, укладеного з ПП "Декобуд", не суперечить актам цивільного законодавства України, фактичне виконання умов договору підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які досліджувалися перевіряючими під час проведення перевірки. Контрагент позивача ПП "Декобуд" на момент укладення договору та складання податкових накладних був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мав свідоцтво платника податку на додану вартість, яке на момент виникнення спірних відносин не було анульовано.

З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі Акту перевірки від 28 грудня 2011 року №9620/23-5/35439809, підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийняте на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач у ході проведення перевірки.

У судовому засіданні 29 травня 2012 року замінено відповідача у справі з Державної податкової інспекції у місті Полтаві на Державну податкову інспекцію у місті Полтаві Державної податкової служби.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях відповідач зазначав, що контрагент позивача ПП "Декобуд" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій з наданням податкової вигоди третім особам. Зазначав, що договори, укладені між контрагентом позивача ПП "Декобуд" та ТОВ "Ольвія - Кон", ТОВ "Санбуд" та ПП "Оптима сервіс" є нікчемними - в силу припису закону, тобто правочини, укладені з указаним контрагентом порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних наслідків. На вищезазначені обставини посилався відповідач, як на підстави визнання правочинів між контрагентом позивача ПП "Декобуд" та ТОВ "Ольвія - Кон", ТОВ "Санбуд" та ПП "Оптима сервіс" нікчемними. У зв'язку з цим, за результатами перевірки позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 187293,00 грн., в тому числі 149834,00 грн. за основним платежем, 37459,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 19 грудня 2011 року по 21 грудня 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Полтаві проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Деко холдинг" (код ЄДРПОУ 35439809) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Декобуд" (код 34612114) за період з 01 січня 2008 року по 20 жовтня 2010 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено Акт від 28 грудня 2011 року №9620/12-5/35429809 /том І, а.с. 9-25/, у якому зафіксовано, крім іншого, порушення підпунктів 7.4.1., 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме заниження податку на додану вартість у сумі 149834,00 грн., у тому числі по періодах: за липень 2009 року у сумі 112500,00 грн., червень 2010 року у сумі 15972,00 грн., липень 2010 року у сумі 21362,00 грн.

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що контрагент позивача ПП "Декобуд" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій з наданням податкової вигоди третім особам. Договори, укладені між контрагентом позивача ПП "Декобуд" та ТОВ "Ольвія - Кон", ТОВ "Санбуд" та ПП "Оптима сервіс" є нікчемними - в силу припису закону, оскільки вчинені удавано, з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, крім того, перевіркою встановлено відсyтність поставок товарів. /том І, а.с. 20/.

Таким чином, податковим органом зроблено висновок, що для ПП "Декобуд" зазначені операції несуть податкову вигоду, ПП "Декобуд" є вигодонабувачем - особою, на користь яких укладено договори. Oтже, посадовими особами ПП "Оптима сервіс", ТОВ "Санбуд", ТОВ "Ольвія-Кон" порушено статтю 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним /том І, а.с. 21/.

Оскільки відповідно до частин першої, п'ятої статті 203, частин першої, другої статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, правочини укладені з ПП "Оптима сервіс", ТОВ "Санбуд", ТОВ "Ольвія кон" є нікчемними - податковим органом зроблено висновок про відсутність поставок послуг та укладення угод з метою настання реальних наслідків /том І, а.с. 23/.

З огляду на вищезазначене, податковим органом зроблено висновок про заниження ТОВ "Деко Холдинг" податку на додану вартість у сумі 149834,00 грн. /том І, а.с. 24/.

На підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 12 січня 2012 року №0002302310, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 187293,00 грн., в тому числі 1149834,00 грн. за основним платежем, 37459,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями /том І, а.с. 8/.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 12 січня 2012 року №0002302310, суд виходить з наступного.

Господарські відносини позивача (Замовник) з ПП "Декобуд" (Виконавець) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з виконання робіт по реконструкції пташників.

Так, судом встановлено, що 01 липня 2009 року між ТОВ "Деко Холдинг" та ПП "Декобуд" укладено договір субпідряду №01-07/09 /том І, а.с. 32-33/, згідно пункту 1.1. умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати власними та залученими силами і засобами на свій ризик роботи по реконструкції пташників №l,2,3,4,5,6 на території птахофабрики "Донецька" с. Рівнопіль, у визначений цим договором строк.

Відповідно до пункту 3.1. загальна вартість Договору визначається динамічною договірною ціною. Загальна вартість Договору складає 1500000,00 грн. у тому числі ПДВ 250000,00 грн. /пункт 3.2 Договору/.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися Замовником за фактично виконані роботи, які оформлюються щомісячно у вигляді довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) та акту приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ2в). Довідка та акт підписуються уповноваженими представниками сторін та завіряються печатками після фактичної передачі-приймання робіт.

За наслідками здійснення господарських операцій із ПП «Декобуд», позивачу виписано податкові накладні, згідно яких ТОВ «Деко Холдинг»сформовано податковий кредит у липні 2009 року на загальну суму 674999,60 грн., у тому числі ПДВ 112499,93 грн., у червні 2010 року на загальну сум 94452,00 грн., тому числі ПДВ 15742,00 грн., у липні 2010 року ) на загальну суму 139233,60 грн., тому числі ПДВ 23205,60 грн.:

- від 10 липня 2009 року №31 (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця реконструкція пташників 1-6 Птахофабрики «Донецька»с. Рінопіль) на загальну суму 80000,00 грн., у тому числі ПДВ 13333,33 грн. /том І, а.с. 37/;

- від 20 липня 2009 року №32 (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця реконструкція пташників 1-6 Птахофабрики «Донецька»с. Рінопіль) на загальну суму 100000,00 грн., у тому числі ПДВ 16666,67 грн. /том І, а.с. 36/;

- від 28 липня 2009 року №33 (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця реконструкція пташників 1-6 Птахофабрики «Донецька»с. Рінопіль) на загальну суму 50000,00 грн., у тому числі ПДВ 8333,33 грн. /том І, а.с. 35/;

- від 31 липня 2009 року №39 (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця реконструкція пташників 1-6 Птахофабрики «Донецька»с. Рінопіль) на загальну суму 444999,60 грн., у тому числі ПДВ 74166,60 грн. /том І, а.с. 34/.

- від 31 травня 2010 року №13 (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця Будівництво Донецької птахофабрики) на загальну суму 94452,00 грн., тому числі ПДВ 15742,00 грн. /том І, а.с. 44/;

- від 31 травня 2010 року №14 (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця Будівництво Донецької птахофабрики) на загальну суму 4338,00 грн., тому числі ПДВ 723,00 грн. /том І, а.с. 48/;

- від 29 червня 2010 року №19 (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця Будівництво Донецької птахофабрики) на загальну суму 139233,60 грн., тому числі ПДВ 23205,60 грн. /том І, а.с. 31/.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами Закону України "Про податок на додану вартість", підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ПП «Декобуд»(код ЄДРПОУ 34612114), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ /том І, а.с. 103/, що не заперечується відповідачем; із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача про те, що у податкових накладних від 31 травня 2010 року №13, від 31 травня 2010 року №14, від 29 червня 2010 року №19 у графі умова поставки зазначено договір від 01 липня 2009 року №01-07/09, однак у самому договорі зазначено, що даний договір діє до 31 грудня 2009 року з огляду на наступне.

Із наданої позивачем суду завіреної належним чином копії додаткової угоди від 02 січня 2010 року №1 до договору субпідряду №01-07/09 від 01 липня 2009 року з реконструкції пташників №1,2,3,4,5,6 на території птахофабрики «Донецька» /том ІІ, а.с. 78/ встановлено, що у зв'язку з виникненням непередбачених обставин та додаткових обсягів робіт Сторони вирішили змінити пункт 8.1. Договору та викласти його у новій редакції: «Договір вступає в дію з дня його підписання представниками обох сторін і діє до 31 грудня 2010 року»/пункт 1.1. Додаткової угоди/.

Отже, судом встановлено, що договір субпідряду №01-07/09 від 01 липня 2009 року сторонами пролонговано, а тому зазначені доводи податкового органу є безпідставними.

Факт оплати позивачем виконаних робіт підтверджено залученими до матеріалів справи копіями банківських виписок /том І, а.с. 184-247/.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції та на виконання пункту 4.2. Договору субпідряду від 01 липня 2009 року №01-07/09 позивачем надані акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 року /том ІІ, а.с. 75-77/; акт №1 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ2в за червень 2010 року /том ІІ, а.с. 61-63/, довідку про вартість виконаних підрядних робіт №1 форми КБ-3 за червень 2010 року /том ІІ, а.с. 60/; акт №2 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ2в за червень 2010 року /том ІІ, а.с. 65-67/, довідку про вартість виконаних підрядних робіт №2 форми КБ-3 за червень 2010 року /том ІІ, а.с. 64/; акт №3 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ2в за червень 2010 року /том ІІ, а.с. 2-4/; довідку про вартість виконаних підрядних робіт №3 форми КБ-3 за червень 2010 року /том ІІ, а.с. 1/; акт приймання виконаних підрядних робіт форми КБ2в за липень 2010 року /том І, а.с. 249-251/; довідку про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за липень 2010 року /том І, а.с. 248/.

Зазначені документи були досліджені у судовому засіданні, зі змісту судом встановлено перелік виконаних робіт, а також у якій кількості та яким чином визначалася калькуляція за виконані роботи.

В Акті перевірки працівниками податкового органу зазначено про неможливість виконання ПП «Декобуд»виконання підрядних робіт передбачених договором, однак зазначені доводи спростовуються наступними фактами.

Контрагент позивача ПП «Декобуд»має ліцензію на здійснення будівельної діяльності серії АВ №359655, видану Міністерством регіонального розвитку та будівництва України строком дії з 12 грудня 2007 року по 12 грудня 2012 року /том І, а.с. 104-105/.

Суд зауважує, що факт отримання ліцензії свідчить про наявність у контрагента позивача ПП «Декобуд»необхідного обсягу трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного обладнання для здійснення вказаного виду діяльності, оскільки отриманню ліцензії передує подання ряду документів, зокрема, відомостей про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про наявну систему контролю якості виконання робіт.

Крім того, із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що за договором будівельного підряду виконувались роботи з реконструкції пташників, які не є складними архітектурними спорудами, тому для їх реконструкції не потребувалось спеціальних знарядь чи обладнань. Будівельні роботи здійснювались ручною кладкою цегли, використовувались будівельні ліси, ручне обладнання для шліфування стін, тощо.

Тобто, обладнання, що було використано, не потребувало спеціальної сертифікації щодо відповідності будівельним держстандартам.

Представником позивача надана суду оборотно-сальдова відомість щодо наявних основних фондів, у якій безпосередньо міститься перелік наявного у ПП «Декобуд»обладнання /том ІІ, а.с. 94-95/.

Також, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів, актів виконаних підрядних робіт форми КБ2в, довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, підписаних ТОВ «Деко Холдинг»та замовниками підрядних робіт ТОВ «Луганськдатаінвест», ТОВ «Донецькбудкомерц»/том І, а.с. 106-183/.

Таким чином, в ході судового розгляду справи доведено реальність господарської операції з виконання підрядних робіт.

Незважаючи на проаналізовані вище обставини, визначальним при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення було прийняття до уваги відповідачем даних про те, що при відпрацюванні ланцюгів постачання товарів було встановлено підприємства (ПП "Оптима сервіс", ТОВ "Санбуд", ТОВ "Ольвія-Кон"), операції з якими несуть податкову вигоду для ПП "Декобуд", що на думку представника відповідача є підставою для зменшення ТОВ «Деко Холдинг» суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Вказану позицію суб'єкта владних повноважень суд вважає неправомірною, з наступних підстав.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що питання нарахування, сплати податку на додану вартість, формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, порядку бюджетного відшкодування на час виникнення спірних правовідносин визначалися нормами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97, із змінами та доповненнями.

податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Наведені норми Закону України "Про податок на додану вартість" не обмежують платника податків у праві на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту датою фактичного надходження товару платнику та датою його фактичного використання в господарській діяльності. Вказані норми дають право на формування податкового кредиту по даті списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів та отримання податкової накладної у випадку, якщо платник має намір використовувати придбаний товар в подальшому (майбутньому) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із першій подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання податкової накладної).

При цьому, судом встановлено, що на дату видачі податкової накладної та на дату формування позивачем сум податкового кредиту із названих господарських операцій, зазначений контрагент в установленому порядку був зареєстрований як платник податку на додану вартість /том І, а.с. 103/. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

Видані контрагентом позивача податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, містять всі обов'язкові реквізити, оформлені у відповідності до приписів підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та видана особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість (підпункт 7.2.4 пункту 7.2 ст. 7 Закону).

Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить в залежність віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту одним платником від сплати податкового зобов'язання до бюджету його контрагентами чи постачальниками по ланцюгу.

Крім того, суд звертає увагу, що господарські відносини ТОВ «Деко Холдинг»та ПП «Декобуд»тривали з 01 січня 2008 року по 20 жовтня 2010 року, про що зазначено у Акті перевірки /том І, а.с. 20/, однак порушення ТОВ «Деко Холдинг»вимог підпунктів 7.4.1., 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" з підстав нікчемності укладених договорів між контрагентом позивача ПП «Декобуд»та ПП "Оптима сервіс", ТОВ "Санбуд", ТОВ "Ольвія-Кон", встановлено вибірково, лише за липень 2009 року, червень 2010 року, липень 2010 року. Представник відповідача у судовому засіданні не зміг надати вмотивованих пояснень з цього приводу.

Таким чином, в ході судового розгляду справи підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту по операціях з контрагентом ПП «Декобуд».

Відповідно до статті 61 Конституції України відповідальність особи має індивідуальний характер. Норми чинного законодавства України не покладають на платника податків відповідальності за дотримання його контрагентом-постачальником чи контрагентами постачальника по ланцюгу правил оформлення та подання податкової звітності.

З огляду на наведене, суд вважає, що у випадку підтвердження податкового кредиту належним чином оформленими податковими накладними, оплати податку на додану вартість продавцю в ціні товару, дійсної поставки продавцем товарів (робіт, послуг), які підлягають до використання покупцем в господарській діяльності, нікчемність угод, укладених постачальниками по ланцюгу не може бути підставою для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість платнику податків - покупцю, оскільки не ґрунтується на законі.

Таким чином, висновок відповідача про завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 149834,00 грн., є безпідставним, оскільки позивачем в процесі судового розгляду доведено правомірність формування податкового кредиту на зазначену суму.

Враховуючи зміст позовних вимог та заперечень сторін, в ході судового розгляду справи було з'ясовано обставини щодо правомірності формування ТОВ «Деко Холдинг»податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2009 року, червень 2010 року, липень 2010 року.

З огляду на викладене, необґрунтованим є також висновок податкового органу про застосування до ТОВ «Деко Холдинг»штрафних (фінансових) санкцій у сумі 37459,00 грн.

Системний аналіз вказаних правових норм та оцінка фактичних обставин справи дають підстави суду дійти висновку, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв з недотриманням приписів закону, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення. Отже, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 12 січня 2012 року №0002302310, яким ТОВ «Деко Холдинг»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 187293,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення від 12 січня 2012 року №0002302310 є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 12 січня 2012 року №0002302310.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За змістом пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як визначено статтею 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2012 року становить 1 073 грн.

Таким чином, оскільки сума вимог майнового характеру, заявлених в даному позові, складає 187293 грн. 00 коп. розмір судового збору має становити 1872 грн. 93 коп.

Разом з тим, як встановлено судом зі змісту квитанції від платіжного доручення від 28 лютого 2012 року №17 ПАТ банк «Фінанси та кредит»Полтавська філія за звернення до Полтавського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у сумі 1872,94 грн.

За приписами частини другої статті 7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Отже, суд вважає за необхідне повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Деко Холдинг" з Державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 00 грн. 01 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Деко Холдинг" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 12 січня 2012 року №0002302310.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деко Холдинг" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1872,93 грн. /одна тисяча вісімсот сімдесят дві гривні дев'яносто три копійки/.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Деко Холдинг" з Державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору згідно платіжного доручення від 28 лютого 2012 року №17 у розмірі 00,01 грн. /00 гривень одна копійка/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 червня 2012 року.

Суддя Л.М. Петрова