Постанова

від 12.06.2012 по справі 1264/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 червня 2012 р. № 2-а- 1264/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Каряки С.Г.,

представників сторін:

позивача - Полякової О.М.,

відповідача - Піскун Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства " ЕТРА" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "ЕТРА", з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № 0000132302 від 20.12.2011 року та № 0000142302 від 20.12.2011 року.

Представник Позивача в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача проти позову заперечував, вважає його безпідставним та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечення проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі Наказу від 24.11.2011 року № 2451, згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового Кодексу України від 2 ґрудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства «Етра» з питань перевірки відносин з платником податків Товариством з обмеженою відповідальність «Вакко» код за ЄДРПОУ 3642549 за період з 01.04.2010 по 30.04.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 07.12.2011 року № 5824/2302/34469942 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Етра» код ЄДРПОУ 34469942 з питань перевірки відносин з платником податків ТОВ «Вакко» код ЄДРПОУ 36425949 за період з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року, в якому зафіксовані встановлені відповідачем порушення : п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, ст.5 та п.1.32 ст.1, п.п. 11.2.1 п. 11.2. ст..11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94 -ВР « Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями завищено витрати всього у сумі 118634 грн. у т.ч. по періодах : 1 півріччя 2010 року у сумі 118 634 грн. що призвело до завищення податку на прибуток ; 1 півріччя 2010 року на суму 29659 грн.; пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7 , пп.7.7.1 , п.7.7. ст..7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97 -ВР « Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, в результати чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся , на загальну суму 23726, 78 грн., а саме за місяцями: квітень 2010 року завищена сума податкового кредиту на суму 23726,78 грн.

На підставі висновків акту від 07.12.2011 року № 5824/2302/34469942 за встановлене порушення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова були прийняті податкові повідомлення - рішення № 00000142302 від 20.12.2011 року про визначення податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму - 29 658,47 грн. з яких за основним платежем - 23726,78 грн. та за штрафними (фінансовими)санкціями (штрафами) - 5931,69 грн. та № 00000132302 від 20.12.2011 року про визначення податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 37073,75 грн. з яких за основним платежем - 29 659,00 грн. та за штрафними (фінансовими)санкціями (штрафами) - 7 414,75 грн.

Суд зазначає, що підставою для висновку податкового органу щодо порушень ПП «ЕТРА» податкового законодавства став лист від 01.03.2011 року №6450/7/23-2010 ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідно до якого в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Вакко» до підприємців-покупців, у зв'язку з не наданням до перевірки актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів і тому всі операції купівлі-продажу ТОВ «Вакко» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними. З приводу цього слід зазначити наступне.

Встановлено, що 14.01.2010 року між ПП «ЕТРА» (Замовник) та ТОВ «Вакко» (Виконавець) укладений договір на виконання робіт №11/СТ, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки по виконанню робіт згідно надання послуг автовишкою, автокраном, екскаватором що належать Замовнику, на умовах та в терміни, передбачені договором. Відповідно до п.п. 2.1,2.2,2.4 вказаного договору, вартість виконаних робіт встановлюється по факту за тарифом вартості 1-ї години, автовишка - 130 грн., автокран - 110 грн., екскаватор - 155 грн., згідно акту виконаних робіт. Замовник на протязі трьох днів здійснює оплату за надані послуги згідно акту виконаних робіт. Оплата здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, за згодою сторін можливі інші форми розрахунку. Також пунктом 7.6 договору №11/СТ передбачено, що Виконавець та Замовник є платниками податку на прибуток на загальних підставах, передбачених Законом України №334/94-ВР від 28.12.94 року «Про оподаткування прибутку підприємств» з подальшими змінами та доповненнями.

Сторонами були повністю виконані умови договору №11/СТ від 14.01.2010 року, а саме:

1)відповідно до акту №1 здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 22.03.2010 року Виконавцем - ТОВ «Вакко» були у повному обсязі надані послуги, щодо оренди автовишки, автокрану, екскаватору, а Замовником - ПП «ЕТРА» сплачені грошові кошти по ціні робіт (послуг), відповідно до рахунку, що склало 26 666,67 грн., ПДВ - 5 333,33 грн., разом - 32 000,00 грн.

2)відповідно до акту №2 здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 09.04.2010 року Виконавцем - ТОВ «Вакко» були у повному обсязі надані послуги, щодо оренди автовишки, а Замовником - ПП «ЕТРА» сплачені грошові кошти по ціні робіт (послуг), відповідно до рахунку, що склало 16 575,00 грн., ПДВ - 3 315,00 грн., разом - 19 890,00 грн.

Все це підтверджується податковими накладними за №2195 від 22.03.2010, відповідно до якої вартість отриманих послуг склала 26 666,67 грн., в тому числі ПДВ 5 333,33 грн., разом - 32 000,00 грн. та за №2708 від 09.04.2010 року, відповідно до якої вартість отриманих послуг склала 16 575,00 грн., в тому числі ПДВ - 3 315,00 грн., разом - 19 890,00 грн. Форма проведених розрахунків - оплата з розрахункового рахунку.

Крім договору на виконання робіт №11/СТ від 14.01.2010 року, між ПП «ЕТРА» (Продавець) та ТОВ «Вакко» (Покупець) 07.04.2010 року ще був укладений договір купівлі-продажу №21 ОМ. Відповідно до вказаного договору Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар, номенклатура товару та його вартість узгоджується сторонами в письмовому вигляді та вказується у специфікаціях -додатках до договору, які є невід'ємними його частинами. Форма сплати - безготівковий розрахунок. (п.п.1.1,1.2,4.1 Договору №21 ОМ).

ПП «ЕТРА» та ТОВ «Вакко» в повному обсязі та належним чином були виконані умови вказаного Договору, а саме: відповідно до специфікації-додатку до договору №210М від 07.05.2010 року продавцем (ТОВ «Вакко») поставлений товар (світильник ЛПП 1x58 с АКБ, світильник ЛПП 2x58 з акумулятором, світильник 1x18 Вт, лампа 58 А^/54, лампа 18 \УУ54), а покупцем сплачені за товар грошові кошти на загальну суму 122 470,70 грн. Зокрема це підтверджується видатковою накладною №27047 від 27.04.2010 року та податковою накладною №3010 від 23.04.2010 року.

Договір купівлі-продажу №210/М від 07.04.2010 року також підтверджується наступним: накладною №270047 від 27.04.2010 року, відповідно до якої продавцем (ТОВ «Вакко») наданий товар (світильник ЛПП 1x58 с АКБ, світильник ЛПП 2x58 закумулятором, світильник 1x18 Вт, лампа 58 W/54, лампа 18 W/54) на загальну суму 122 470,70 грн.

Сплачення грошових коштів за вказаний товар з боку ПП «ЕТРА» податковою накладною №3010 від 23.04.2010 року та платіжним дорученням №103 від 23.04.2010 року на 122 470,70 грн.

Подальший рух товарів та використання наданих послуг підтверджується договором №М2/09-15 від 09.04.2010 року та додатками до нього.

Стосовно транспортування придбаних товарів як було зазначено представником позивача у судовому засіданні, у власності директора - ОСОБА_3 мається автомобіль - ГАЗ 330232, категорія Д-з, що підтверджується технічним паспортом №НОМЕР_3. На вказаному автомобілі здійснювалось перевезення придбаного товару за договором купівлі-продажу №210/М від 07.04.2010, зокрема товар транспортував на вказаному автомобілі особисто ОСОБА_3 Оскільки світильники ЛПП 1x58 з АКБ мають таку конструкцію, внаслідок якої цей товар не можна нагромаджувати один на одного, тому ОСОБА_3 був вимушений перевозити його тричі, по мірі його встановлення у ТОВ «Максімус-інжинірінг».

Після цього товар одразу ж транспортувався до ТОВ «Максімус-інжинірінг», для зберігання якого було виділено приміщення.

Основним видом діяльності ПП «ЕТРА» є електромонтажні роботи, а тому укладення вищезазначених договорів з ТОВ «Вакко» обумовлено безпосереднім здійсненням позивачем господарській діяльності.

Таким чином висновок податкового органу про відсутність реальності здійснення господарської операції та нікчемності укладених між позивачем та ТОВ «Вакко» операцій купівлі-продажу, на підставі не надання для перевірки останнім первинних документів фінансово-господарської діяльності, не відповідають фактичним обставинам справи.

Така позиція узгоджується із ст. 61 Конституції України, в якій закріплено саме індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тож притягненню до відповідальності підлягає саме правопорушник, а не той, хто мав з ним господарські відносини.

Щодо висновків суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем приписів податкового законодавства, слід зазначити наступне.

Згідно з п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до абз. 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 наведеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правила ведення податкового обліку щодо оподаткування прибутку підприємств встановлені ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 якою встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Отже, за своїм змістом наведені норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Натомість при здійсненні позивачем спірних операцій були наявні всі необхідні первинні бухгалтерські документи, а саме: податкові накладні, видаткова накладна, документи, що підтверджують розрахунки за отриманий товар.

Згідно з пунктом 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Окрім того, відповідно до положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Закон України «Про податок на додану вартість» визначав лише два випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. Так, відповідно до п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. А згідно з п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними підпунктом документами.

Відповідно до пп. 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. А згідно з пп. 7.2.3 цього Закону - податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість» було передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме, наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної належними суб'єктами господарювання та не позбавлено платника податку права на включення до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому була отримана податкова накладна.

Отже, суд зазначає , що позивач виконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сплативши ПДВ в ціні отриманого товару (послуг), а ТОВ «Вакко», в свою чергу виконавши вимоги п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» - видав покупцю, яким є позивач, належним чином оформлену податкову накладну на визначені суми податку, при наявності підтвердження здійснення господарської операції, правомірно сформував податковий кредит на підставі цієї накладної та валові витрати - на відповідну суму.

Суд зазначає, що первинні бухгалтерські документи, що містяться у матеріалах справи відображають фінансово-господарську діяльність по контрагенту в повному обсязі.

Окремо суд зазначає, що згідно вимог п.4 ст.91 Цивільного Кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Згідно із ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців"якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

З урахуванням зокрема тієї обставини, що на момент здійснення господарських операцій, продавець товарів, робіт, послуг знаходився в Єдиному державному реєстрі, мав свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ, віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за такими операціями є цілком законним та обґрунтованим.

З аналізу положення вище зазначених законодавчих та нормативно правових актів вбачається, що покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Зазначене дозволяє дійти висновку, що само по собі не встановлення місцезнаходження посадових осіб «Вакко», при фактичному здійсненні господарської операції, не впливає на податковий кредит покупця.

З матеріалі даної справи слідує, що перевіряючи в акті перевірки від 07.12.2011 року № 5824/2302/34469942 не навели конкретних доказів чи обставин, що підтверджують наявність порушення ПП "ЕТРА" вимог податкового законодавства.

Приписами ст. 19 Конституції України встановлено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіркою виконання цих вимог норми процесуального закону з боку відповідача, дотримання вимог щодо обґрунтованості висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень встановлено не виконання відповідачем п.п. 1, 3-6, 9 зазначеної норми.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем в судовому засіданні доведено протиправність оскаржуваних рішень, проте відповідачем не надано до суду належних доказів правомірності прийнятих ним правових актів індивідуальної дії.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства " ЕТРА" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № 0000132302 від 20.12.2011 року та № 0000142302 від 20.12.2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 15 червня 2012 року.

Суддя Панов М.М.