Постанова

від 11.06.2012 по справі 1099/12/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2012 р. Справа № 2-а-1099/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Варняка С.О.,

при секретарі: Леутській Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Великолепетиського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

встановив:

Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що відповідач перебував на обліку в Великолепетиському районному центрі зайнятості з 11.02.2011 р. по 08.08.2011 р.

На момент звернення до позивача, відповідач одночасно навчався на денному відділенні Новокаховського професійного електротехнічного ліцею та отримував стипендію. Таким чином, ОСОБА_1 подав недостовірну інформацію до центру зайнятості стосовно своєї зайнятості, чим було порушено умови перебування на обліку в центрі зайнятості, та в наслідок обману, незаконно отримав від служби зайнятості соціальних послуг на суму 11296,89 з них:

- витрати на професійне навчання - 81,93 грн.

- допомога по безробіттю - 2938,99 грн.

- відшкодування витрат за проведені громадські роботи - 8155,52 грн.

- матеріальна допомога в період професійної підготовки-120,45 грн.

13.02.2009 було прийняте рішення N 60/62 про повернення коштів, яке було оформлене Наказом директора Великолепетиського районного центру зайнятості від 17.02.2012р. №70. З метою досудового урегулювання спору гр. ОСОБА_1 17.02.2012 року було вручено під особистий підпис вищевказаний наказ та претензію про необхідність повернення ним коштів у розмірі 11296 грн. 89 коп. Станом на сьогодні кошти відповідачем не повернуті.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Великолепетиського районного центру зайнятості кошти у сумі 1296,89 грн.

У судовому засіданні представник позивача на своїх вимогах наполягав, просив задовольнити позов.

Відповідач та його представник позов визнали частково в розмірі 687 грн., посилаючись на те, що відповідач не навмисне приховав відомості про навчання, йому не були роз'яснено його обов'язок повідомити про місце навчання. Працюючи на громадських роботах, він виконував усі норми виробітку, дотримувався встановленого розпорядку робочого дня і за це, відповідно, отримав заробітну плату, гарантовану ст.43 Конституції України.

Просив суд частково відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши сторони, дослідивши докази у справі, суд встанови такі обставини.

ОСОБА_1 був студентом Новокаховського професійного електротехнічного ліцею з 08.11.2010 р. (наказ №15-3) по 01.02.2011р. (наказ №7-В-УДЗ) і отримав доходи у вигляді стипендії за цей період всього 600 грн. 00 коп. Після закінчення навчання отримав диплом кваліфікованого робітника.

21.12.2010 року відповідачем до Великолепетиського районного центру зайнятості подана заява про надання статусу безробітного.

Наказом від 21.12.2010 року № НТ101221 з 21.12.2010 року відповідачу наданий статус безробітного і відповідно п.п. 4 ст. 32, Закону № 1533-111 та п.4,3 4,4 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" призначено виплату допомоги по безробіттю у розмірі встановленому законодавством з 21.12.2010р. по 18.06.2011р.. Розмір виплаченої допомоги по безробіттю складає 2938,99 грн.

27.01.2011 року відповідачу було видано направлення на навчання №14-1107 від 27.01.2011 року за напрямом «Інформування населення з питань забезпечення громадського порядку», вартість якої складає 81,93 грн. Початок навчання 28.01.2011 року.

З 11.02.2011 р. по 08.08.2011р. відповідачу надана соціальна послуга у вигляді направлення на оплачувані громадські роботи за рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Рубанівську сільську раду на підставі договору про організацію та проведення оплачувальних громадських робіт. Вартість послуг за участь у громадських роботах складає 8155,52 грн.

16.02.2011 року позивачем складений акт № 11 перевірки достовірності даних які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати матеріального забезпечення.

Наказом директора Великолепетиського районного центру зайнятості від 17.02.2012 р. прийняте рішення відносно ОСОБА_1 про повернення коштів у розмірі 11296 грн. 89 коп.

Відповідно до п. 16 Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт, затвердженого постановкою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. № 839 оплата праці осіб, зайнятих на громадських роботах, здійснюється за фактично виконану роботу за розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами відповідно до законодавства і не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Відповідно до п. е ч. 3 ст.1 Закону України від 01.03.1991, № 803-XII "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах.

Таким чином, суд вважає, що на момент постановки на облік відповідач проходив професійну підготовку і тому відносився до зайнятого населення. Тому позов в частині відшкодування допомоги по безробіттю - 2938,99 грн., матеріальної допомоги в період професійної підготовки-120,45 грн підлягає задоволенню.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.ст. 1, 21, 36 Закону України, від 24.03.1995, № 108/95-ВР "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. За порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

Суд, дослідивши табелі обліку робочого часу, договір про організацію та проведення оплачуваних громадських робіт від 7.02.2011 року, вважає, що відповідач відпрацював на громадських роботах, встановлений у договорі час, отримав відповідну винагороду.

У випадку ж стягнення коштів, зароблених відповідачем, його праця залишиться неоплаченою, що не допускається діючим законодавством.

Як, встановлено у судовому засіданні, навчання за напрямом «Інформування населення з питань забезпечення громадського порядку» є складовою частиною громадських робіт, без проведення якого, ОСОБА_1 не міг бути допущений до громадських робіт.

Тому, в частині відшкодування витрат за проведені громадські роботи - 8155,52 грн. витрати на професійне навчання - 81,93 грн. позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 8, 9,12, 19, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України,

постановив :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Великолепетиського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 22738195) кошти в сумі 3059 (три тисячі п'ятдесят дев'ять) грн. 44 коп. з них :

кошти виплачені як допомога по безробіттю в розмірі 2938 (дві тисячі дев'ятсот тридцять вісім) грн. 99 коп.,

матеріальна допомога в період професійної підготовки в розмірі 120 (сто двадцять) грн. 45 коп..

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 червня 2012 р.

Суддя Варняк С.О.

кат. 10.2.3