Рішення

від 08.08.2008 по справі 34/78-08-1423

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" серпня 2008 р.

Справа  № 34/78-08-1423

За позовом Представництва

по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради    

до відповідача  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Приморської районної державної адміністрації

про розірвання договору оренди та

виселення  

Суддя Фаєр Ю.Г.

В судовому засіданні приймали

участь представники

від позивача: Курлович О.О., діюча

на підставі довіреності від 26.12.2007р. №01-13/13757;

від третьої особи: Сільницький

І.В., діючий на підставі довіреності від 09.07.2008р. №01-02/1537;  

від

відповідача: ОСОБА_1.- особисто;

СУТЬ СПОРУ:

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою  та уточненням до неї про розірвання договору

оренди №692/А/2 від 08.04.2005р., укладеного між Приморською районною адміністрацією

Одеської міської ради та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, виселення

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1з нежилого приміщення першого поверху,

загальною площею 37,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1.

Позивач також просить стягнути відповідача витрати по сплаті державного мита в

сумі 85грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118грн.

Відповідач надав заперечення на

позовну заяву згідно якого просить вимоги позивача відхилити, а позовну заяву

залишити без розгляду. В обґрунтування заперечень він зазначає, що 08 квітня

2005 року між ним та Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради

був укладений договір оренди нежитлового приміщення першого поверху загальною

площею 39,7кв.м., розташованого за адресою: м.Одесі, АДРЕСА_1, з метою

розміщення пункту з надання побутових послуг. Метою укладення цього договору

був викуп приміщення в майбутньому, так як по факту експлуатувати дане

приміщення для надання побутових послуг було не можливо із-за його стану. Про

відсутність наміру експлуатувати дане приміщення для надання побутових послуг

свідчить відсутність акту приймання-передачі орендованого приміщення. Згідно

висновку про технічний стан основних елементів несучих та огороджувальних

конструкцій та елементів приміщень усередині подвір'я (Літ. А, Г, Е) за

адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, несучі конструкції, елементи, деталі об'єкта

дослідження приміщень усередині подвір'я (Літ. А, Г, Е) за адресою: м. Одеса,

АДРЕСА_1, знаходяться в непригодному технічному стані. Роботи по відновленню

об'єкта дослідження, за висновком, проводити недоцільно, у зв'язку з чим

рекомендовано розібрати ці приміщення.

Орендна плата вносилася регулярно

до 2006 року, до отримання від працівників представництва по управлінню

комунальною власністю Одеської міської ради інформації про те, що відповідач не

зможе викупити це приміщення, та як на нього претендує крупний забудовник.

Сплата орендної плати підтверджується відповідними банківськими квитанціями.

Відповідач також зазначає, що виходячи із змісту договору оренди нежитлового

приміщення, а саме п.п. 5.3, у разі невнесення Орендарем орендної плати на

протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає

розірванню у відповідності з чинним законодавством.  

Третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору підтримує позовні вимоги Представництва по

управлінню комунальною власністю Одеської міської ради згідно наданого суду

пояснення.

За клопотанням представників сторін

ухвалою суду від 06.06.2008р. строк розгляду справи був продовжений по

11.08.2008р. відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 08.08.2008р.

представник позивача вручив представнику відповідача повідомлення про відмову

від договору від 22.11.2007р. №01-15/1822, про що останній зробив напис на

екземплярі що знаходиться в матеріалах справи. З зазначеного повідомлення

вбачається, що Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської

міської ради, відповідно до ст.782 Цивільного кодексу України, відмовляється

від укладеного договору №692/А/2 від 08.04.2005р.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив.

08.04.2005р. між Приморською

районною адміністрацією Одеської міської ради та фізичною особою-підприємцем

ОСОБА_1було укладено договір оренди нежитлового приміщення №692/А/2, відповідно

до умов якого відповідачу було передано у строкове платне користування та

володіння нежиле приміщення першого поверху, загальною площею 39,7кв.м.,

розташоване за адресою: м.Одеса, АДРЕСА_1.

Відповідно до п.п. 2.2, 2.4

укладеного договору №692/А/2 від 08.04.2005р. за орендоване приміщення орендар

зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеному у

додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди

місяць 77,43грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом

коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс

інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар вносить орендну плату

щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його

господарської діяльності.

Відповідно до умов п.2.3 договору

до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість

експлуатаційних витрат та плата за користування земельною ділянкою.

Згідно рішення Одеської міської

ради від 27.06.2006р. №56-V “Про впорядкування роботи виконавчих органів

Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що

знаходиться в комунальної власності територіальної громади м. Одеси” та

відповідно до Положення про Представництво по управлінню комунальною власністю

Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від

27.06.2006р. №20-V, Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської

міської ради були передані повноваження щодо здійснення функцій Орендодавця,

зокрема по договорам оренди об'єктів комунальної власності територіальної

громади м. Одеси, які були укладені з райадміністраціями.

Враховуючи несплату орендарем плати

за користування приміщенням протягом дванадцяти місяців, Представництво по

управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, відповідно до ст.782

Цивільного кодексу України, звернулось на адресу Орендаря з повідомленням від

22.11.2007р. №01-15/1822 про відмову від договору оренди №692/А/2 від

08.04.2005р. Приймаючи до уваги, що зазначене повідомлення не було отримано

орендарем, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди

№692/А/2 від 08.04.2005р. у судовому порядку.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість

заявлених позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст.175 Господарського

кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання,

що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні

господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна

вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися

від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної

сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між

учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з

урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст.193

Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується із ст.526 Цивільного

кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських

відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно

до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог

щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні

положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених

цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для

належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та

забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою

для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими

законами або договором.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу

України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання

на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається

лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зокрема ч.1 ст.782 Цивільного

кодексу України закріплює в якості підстави для односторонньої відмови

наймодавця від договору найму факт невнесення наймачем плати за користування

річчю протягом трьох місяців підряд.

Тобто зазначена норма кодексу

закріплює в якості підстави для односторонньої відмови наймодавця від договору

найму факт невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох

місяців підряд. Право на відмову від договору виникає у наймодавця після

настання строку внесення плати за користування майном за третій місяць.

Наймодавець має право відмовитись від договору у такому випадку, незалежно від

того, внесе наймач у подальшому плату за користування чи ні. Тому, навіть у

разі внесення наймачем плати за користування після настання оплати за третій

місяць, наймач вправі відмовитися від договору найму.

Враховуючи, що остання сплата

орендарем орендної плати відбулася за 4 квартал 2005року та сторонами не

заперечується, суд доходить висновку про правомірність здійснення позивачем

відмови від договору, передбаченої ст.782 Цивільного кодексу України. 

Відповідно до ч.2 ст.782 Цивільного

кодексу України, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є

розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від

договору.

Таким чином, оскільки з моменту

вручення зазначеної відмови наймачу -фізичній особі ОСОБА_1, що мало місце у

судовому засіданні 08.08.2008р., договір оренди №692/А/2 від 08.04.2005р.,

згідно до ст.782 Цивільного кодексу України, є розірваним, провадження у справі

і цій частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

В свою чергу посилання відповідача

на невикористання приміщення та надсилання заяви про розірвання договору до

Приморської районної державної адміністрації згідно реєстру 10.01.2006р., що на

думку відповідача свідчить про його відмову від пролонгації договору та його

розірвання, не заслуговує на увагу, оскільки право відмови від продовження

договору найму має лише наймодавець, тоді як наймач у відповідності до приписів

ст.784 Цивільного кодексу України має право вимагати розірвання договору найму

у випадках, якщо: наймодавець передав у користування річ, якість якої не

відповідає умовам договору та призначенню речі; наймодавець не виконує  свого 

обов'язку  щодо  проведення капітального ремонту речі.

Крім того, порядок розірвання

господарського договору чітко встановлений ст.188 Господарського кодексу

України, відповідно до якої, у разі неодержання відповіді на пропозицію про

зміну або розірвання договору, заінтересована сторона має право передати спір

на вирішення суду. За таких обставин, надсилання пропозиції без звернення до

суду після неодержання відповіді на неї, не є юридичним фактом, з яким закон

пов'язує зміну правовідносин оренди. Щодо факту невикористання приміщення

відповідачем у зв'язку з його знаходженням у непридатному стані, суд дані

твердження відповідача відхиляє, оскільки ця обставина не входить до предмету

судового розгляду, так як вимоги про виконання договору оренди сторонами не

заявлялися.

Згідно ч.1 ст.785 Цивільного

кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно

повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Враховуючи відсутність правових

підстав на зайняття фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 нежилого приміщення

першого поверху, загальною площею 

39,7кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, позовні вимоги

в частині виселення підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33

Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому,

доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд

у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на

яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

Оскільки перелік підстав залишення

позову без розгляду, встановлений ст.81 Господарського процесуального кодексу

України є вичерпним, посилання відповідача в запереченні на позов на

необхідність залишення заяви без розгляду судом не приймаються як необґрунтовані

нормами чинного законодавства.

Згідно статей 44, 49 Господарського

процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача

витрати по сплаті державного мита на суму 85грн. та інформаційно-технічного

забезпечення судового процесу на суму 118грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1

ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Виселити фізичну особу

-підприємця ОСОБА_1(65076, м. Одеса, АДРЕСА_2.; Одеська область,

Овідіопольський район,АДРЕСА_3) з нежилого приміщення першого поверху,

загальною площею 39,7 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, на

користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської

ради (65039, м.Одеса, вул.Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у

Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595).

3. Стягнути з фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1(65076, м. Одеса,АДРЕСА_2.; Одеська область, Овідіопольський

район,АДРЕСА_3) на користь Представництва по управлінню комунальною

власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.Артилерійська, 1,

р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595)

витрати по сплаті державного мита у сумі 85(вісімдесят п'ять) грн. та

інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118(сто

вісімнадцять)грн.

4. 

В решті позовних вимог провадження у справі  припинити.

       Рішення господарського суду, набирає

чинності в порядку ст.85 ГПК України.

                                  Накази видати

в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                      

Фаєр Ю.Г.