Ухвала

від 13.06.2012 по справі 2а-7922/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

13 червня 2012 року м. Київ № 2а-7922/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкова Н.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 5 463,57 грн., ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості (далі - позивач, КМЦЗ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1.) про стягнення коштів в сумі 5 463,57 грн.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Частиною 4 ст. 50 КАС України передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Відтак, при встановленні інших випадків, встановлених законом, у яких можуть бути відповідачами громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень, необхідно виходити із завдань адміністративного судочинства, а саме захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто в адміністративних процедурах стосовно тих чи інших індивідуальних заходів або рішень (адміністративних актів) які вжито/прийнято в рамках реалізації владних повноважень і які, з огляду на свій характер, безпосередньо впливають на права, свободи або інтереси цих осіб.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що відповідач в даному випадку не є суб'єктом владних повноважень, а громадянкою України, яка в добровільному порядку не сплатила суму виплаченої їй допомоги по безробіттю та вартість навчання за період з 24.08.2011 р. по 02.01.2012 р. внаслідок приховування свого статусу підприємця.

Враховуючи характер правовідносин, які є предметом позову, суд дійшов висновку, що вказані правовідносини не виникли в рамках реалізації владних управлінських функцій позивача і тому не можуть бути віднесені до сфери публічно-правових відносин.

Враховуючи зміст спірних правовідносин, суд приходить до висновку про відсутність публічно-правового спору, тому дана справа не є справою адміністративної юрисдикції в розумінні ст. 3 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У зв'язку з вищевикладеним розгляд такої справи повинен проводитися за правилами цивільного судочинства.

Така позиція кореспондується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 р. у справі № 21-251а11.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо, зокрема, заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись вимогами п. 1 ч. 1 ст. 109, ст.ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Київському міському центру зайнятості у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 5 463,57 грн.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка її подала.

3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому надіслані супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.

4. У випадку оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовні матеріали будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

5. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок та строки, визначені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Клочкова