Ухвала

від 14.06.2012 по справі 2а-7832/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-7832/12/2670   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 УХВАЛА про  відмову у відкритті провадження в адміністративній справі 14 червня 2012 року                                                                                № 2а-7832/12/2670 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., ознайомившись з матеріалами справи   за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олмедіа-2010"      до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби    провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії    ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Олмедіа-2010" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Відповідно до пункту  1 частини 1 статті  17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто  впливати на коло  прав, свобод, законних інтересів чи  обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації. Закріплення частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення  про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів. Таким чином, вирішуючи питання про те, чи поширюється компетенція адміністративного суду на даний спір, суд має врахувати  правовий характер рішення, що оскаржується позивачем. Так, правовий акт - це  акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин. При цьому, правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта і відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги. Тобто особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність у ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов'язки для інших суб'єктів. Позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо внесення в Акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Олмедіа-2010»(код ЄДРПОУ 37403156) з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Санабрія»(код ЄДРПОУ 37264702) та ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс»(код за ЄДРПОУ 35060241) за період з 01.08.2011 по 30.09.2011»від 20.04.2012 за № 189/22-3/37403156 інформації, яка не відповідає чинному законодавству України та фактичним обставинам справи, зобов'язати відповідача виключити з зазначеного акту інформацію, яка не відповідає чинному законодавству України та фактичним обставинам справи та зобов'язати відповідача відобразити в електронній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України в базі даних АІС співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, в базі АІС "Аудит" включно, але не обмежуючись, суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань ПДВ, які Товариство з обмеженою відповідальністю "Олмедіа-2010" включило до податкових декларацій з ПДВ за серпень-грудень 2011 рік. Таким чином позивачем фактично оскаржується акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Олмедіа-2010» (код ЄДРПОУ 37403156) з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Санабрія»(код ЄДРПОУ 37264702) та ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс»(код за ЄДРПОУ 35060241) за період з 01.08.2011 по 30.09.2011»         № 189/22-3/37403156 від 20.04.2012. Акт перевірки  не містить приписів обов'язкових для виконання та не являється нормативно - правовим актом чи актом індивідуальної дії в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки він не має обов'язкового характеру і не тягне за собою правових наслідків. Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Відтак, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред'явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію. З огляду на викладене, а також враховуючи те, що акт перевірки не може бути предметом оскарження в суді, оскільки такий акт є лише носієм доказової інформації та не містить волевиявлення суб'єкта владних повноважень щодо виявлених фактів правопорушень та не створює жодних правових наслідків для особи, не змінює стан її суб'єктивних прав, суд дійшов висновку про те, що дана справа  не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Аналогічна точка зору викладена в ухвалі  Вищого адміністративного суду України від 10.05.2012 у справі № К - 3537/10. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. З огляду на викладене, керуючись пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - У Х В А Л И В:           Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олмедіа-2010" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Суддя                                                                                                          О.П. Огурцов