Постанова

від 05.06.2012 по справі 2а-1154/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 червня 2012 року 10:14 № 2а-1154/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Десперадо" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2011р. №1659/1514/0 за участю представників сторін:

від позивача, ОСОБА_1, довіреність № б/н, від 20.09.11 р.;

від відповідача, ОСОБА_2, довіреність № 7/9/10-114, від 14.03.12 р.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Десперадо», (далі -позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2011р. №1659/1514/0.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що прийнято відповідачем необґрунтовано, оскільки у позивача відсутній податковий борг з податку на прибуток за результатами діяльності 2010 року, всі податкові зобов'язання з податку на прибуток, самостійно ним визначені протягом 2010 року були погашені в строки, встановлені податковим законодавством і ним не допускалось порушень законодавства під час відображення в податковій звітності з податку на прибуток в зазначеному періоді, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначив, що на підставі Акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2011р. №1659/1514/0, яким позивачу був нарахований штраф в розмірі 26,79 грн., у зв'язку із затримкою більш ніж на 180 календарних днів граничного строку сплати суми самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 133,96 грн., відповідно, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та обґрунтованим, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд встановив наступне.

01.11.2011р. відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток за 2010 рік за результатами проведення якої був складений Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №333/1514 від 01.11.2011р., яким встановлено порушення позивачем граничного строку сплати (більш ніж на 180 календарних днів) податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 133,96 грн.

На підставі вказаного вище акту, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.12.2011р. №1659/1514/0, про застосування до позивача фінансової санкції (штрафу) в розмірі 20% від суми непогашеного податкового зобов'язання -26,79 грн.

Як вбачається із матеріалів справи (зворотного боку облікової картки платника податків) та пояснень представника відповідача, за даними ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, позивачем в декларації з податку на прибуток за 2010 рік було самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 191 грн. Зазначена сума була відображена відповідачем на особовому рахунку позивача, як самостійно ним нарахована, відповідно до поданої декларації №731742 від 09.02.2011р.

Відповідно до абз.2 п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», (в редакції на час існування спірних правовідносин), платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Суд звертає увагу, що факт вчасного подання позивачем декларацій з податку на прибуток, а так само і їх відповідність встановленій формі, відповідачем не заперечується.

Судом досліджено декларацію позивача з податку на прибуток за перший квартал 2010 року, перше півріччя 2010 року, три квартали 2010 року та декларацію з податку на прибуток за 2010 рік. Як вбачається із вказаних декларацій, в першому кварталі 2010 року позивачем було задекларовано суму податкового зобов'язання в розмірі 109 грн., в другому кварталі 2010 року -82 грн.

Судом встановлено, що зазначені податкові зобов'язання з податку на прибуток були вчасно та повністю погашені позивачем, що підтверджується банківськими виписками та даними облікових карток позивача.

За даними декларацій з податку на прибуток за три квартали 2010 року та за 2010 рік, у позивача були відсутні податкові зобов'язання з цього податку, які б підлягали сплаті. Вказана обставина також не заперечувалась відповідачем.

Таким чином, судом встановлено, що загальна сума податку на прибуток, яка була нарахована позивачем за результатами діяльності в 2010 році складає 191 грн. Також судом приймається до уваги, що вказане податкове зобов'язання позивача утворилось у першому півріччі 2010 року.

Доказів на підтвердження того, що позивач самостійно визначив податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 191 грн. за результатами своєї діяльності в четвертому кварталі 2010 року, відповідачем до суду надано не було.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частини першої та четвертої ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Приймаючи до уваги, що загальна сума податку на прибуток, яка була нарахована позивачем за результатами діяльності в 2010 році складає 191 грн., що вказане податкове зобов'язання позивача утворилось у першому півріччі 2010 року і станом на 05.08.2010 р. було сплачено позивачем, суд приходить до висновку про необгрунтованість відображення відповідачем на особовому рахунку позивача суму податкового зобов'язання до сплати з податку на прибуток в розмірі 191 грн. за даними декларації з податку на прибуток за 2010 рік №731742 від 09.02.2011р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно та неправомірно вніс 19.02.2011р. до картки особового рахунку з податку на прибуток позивача податкове зобов'язання в розмірі 191 грн., та визначив його як самостійно нараховане платником у четвертому кварталі 2010 р.

Також, судом встановлено, що у позивача були відсутні несплачені податкові зобов'язання з податку на прибуток в 2010 р., а також, що позивачем своєчасно сплачено податкове зобов'язання в розмірі 191 грн. у 2010 році.

З урахуванням наведеного, суд погоджується із доводами позивача про те, що у відповідача були відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не доведено порушення позивачем вимог законодавства України та не надано суду достатніх та належних доказів в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Представником позивача надано суду достатні докази в обгрунтування позовних вимог, зокрема, докази своєчасної сплати у 2010 році узгодженого податкового зобов"язання з податку на прибуток в розмірі 191 грн.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, ст.ст. 158-163, ст.ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Десперадо" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2011р. №1659/1514/0.

3. Судові витрати в сумі 107,30 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Десперадо" (ідентифікаційний код 34298862) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 05.06.2012 р. проголшено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена і підписана 11.06.2012 р.

Суддя Ю.Т. Шрамко