Постанова

від 02.09.2008 по справі 9/153-06-4448

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 02 вересня 2008 р.                                                                                   

№

9/153-06-4448 

Вищий

господарський суд  України у складі колегії

суддів :

головуючий

суддя

Муравйов

О.В.

судді

Полянський

А.Г.

Фролова

Г.М.

розглянувши

касаційні

скарги

Фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1 та СП "Удіміс"

на 

рішення

господарського суду Одеської області від 05.03.2008 р. та постанову від

20.05.2008 р. Одеського апеляційного господарського суду

у

справі

№

9/153-06-4448 господарського суду Одеської області

за

позовом

ПП

"КСВ"

До

Фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1

третя

особа                                  

Фонд

приватизації та управління комунальною власністю Білгород-Дністровської

міської ради

про                                        усунення перешкод у користуванні

приміщеннями шляхом виселення

За

участю представників сторін:

позивача

-ОСОБА_2 дов. НОМЕР_1 від 22.08.2005 р.,

відповідача -Олійник Г.В.

дов .від 04.06.2008 р.,

третьої особи -не

з'явились,                                  

скаржник -ОСОБА_3 дов ю№

6 від 11.07.2008 р.

В

С Т А Н О В И В:

        Рішенням Господарського суду Одеської

області від 05.03.2008 р. (суддя -Бакланова Н.В.) позов задоволено. Зобов'язано

Приватного підприємця ОСОБА_1 усунути, шляхом виселення, перешкоди в

користуванні позивачем нежитловими приміщеннямиАДРЕСА_1 які надані останньому в

оренду.           Стягнуто з Фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1 на користь ПП "КСВ" витрати по сплаті

державного мита в сумі 85 грн.,  витрати

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Постановою

від 20.05.2008 р. Одеського апеляційного господарського суду ( cудді  - М.В. Сидоренко, Н.Б. Таценко, М.А. Мишкіна)

рішення господарського суду Одеської області від 05.03.2008 р. залишено без

змін.

           Не погоджуючись з рішенням суду

першої інстанції та постановою апеляційної інстанції, Фізична особа

-підприємець ОСОБА_1 та СП "Удіміс" звернулись до Вищого

господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати

постанову та рішення суду першої інстанції, мотивуючи скарги порушенням і

неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

      У відзиві на касаційну скаргу позивач

просить залишити без змін рішення та постанову суду апеляційної інстанції.

      Розпорядженням Заступника Голови Вищого

господарського суду України від 01.09.2008 р. у зв'язку з виходом судді

Фролової Г.М. з відпустки, для перегляду в касаційному порядку справи №

9/153-06-4448, призначеної до розгляду на 02.09.2008 р., утворено

колегію суддів в наступному складі: головуючий -Муравйов О.В., судді -

Полянський А.Г., Фролова Г.М.

    Розглянувши матеріали справи, оцінивши

доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм

матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського

суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню,

виходячи із наступного.   

   Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК

України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має

право залишити постанову суду без змін, а скаргу без задоволення.

    Касаційна скарга залишається без

задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду

прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

            Звертаючись з касаційною скаргою на

рішення попередніх судових інстанцій, СПД-ФО ОСОБА_1 посилається на те, що

29.06.1993 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по

Одеській області (Продавець) та організацією орендарів "Б-Дністровська

швейна фабрика" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 7,

відповідно до якого продавець продав, а покупець купив державне майно цілісного

майнового комплексу, в тому числі і комплекс будівель, розташованих за

адресою:  АДРЕСА_1 який згодом перейшов у

власність СП "Удіміс". Також скаржник посилається на те, що 02.01.2002

р. ним та СП "Удіміс" був укладений договір оренди спірних приміщень.

        Разом з цим, попередніми судовими

інстанціями встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме

майно серіяНОМЕР_1від 08.08.2003 р. нежитлові будівлі літ. "А",

"Б", "В", "Г", "Д", "Є",

"Ж", "З", "К", "С", "Р", "П"

належать територіальній громаді м. Білгород-Дністровська в особі

Білгород-Дністровської міської ради.

Фондом

приватизації та управління комунальною власністю Білгород-Дністровської міської

ради, що діяв від імені територіальної громади міста Білгород-Дністровського в

особі Білгород-Дністровської міської ради 

(Орендодавець) і ПП "КСВ" (Орендар) укладено договір оренди

комплексу нежилих будівель, що знаходиться в місті Білгород-Дністровський, по

АДРЕСА_1, на земельній ділянці розміром 1629 кв. м, та складається у цілому з:

кам'яних нежитлових будівель літ. "А", "Б", "В",

"Г", "Д", "Є", "З", "К",

"С", "Р", "П", "Ж" загальною площею

1370,06 кв. м. від  27.02.2006 р.

Також

27.02.2007 р. орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування

нежитлові приміщення першого, другого поверхів і підвальне приміщення літ

"А", першого, другого поверхів і підвальне приміщення літ

"Б", нежитлові приміщення літ. "В", "Г",

"Д", "Є", "З", "К", "С",

"Р", "П", "Ж", розташовані  по АДРЕСА_1 по акту прийому-передачі.

          З матеріалів справи вбачається, що

відповідачем були самовільно зайняті приміщення № 9, 10, 12, 14 будівлі літ.

"А", які використовувались ним для здійснення підприємницької

діяльності, що підтверджено актом обстеження нежитлових будівель від 19.04.2006

р.

Судами

встановлено, що позивач письмово звертався до відповідача з пропозицією

укладення з ним договору суборенди приміщень літ. "А", № 9, 10, 12,

14 чи звільнення самовільно займаних, але відповідач від укладення з ПП

"КСВ" договору суборенди відмовився, що змусило позивача звернутись

до суду з даним позовом.

Відповідно

до ст. 107 ГПК України, касаційну скаргу мають право подати  також 

особи,  яких  не 

було залучено   до  участі 

у  справі,  якщо 

суд  прийняв  рішення 

чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

       Звертаючись в порядку ст.107 ГПК

України, СП "Удіміс" в обґрунтування своїх вимог та тверджень, що

власником спірних будівель є саме скаржник посилається на постанову Верховного

Суду України від 31.10.2006 р. у справі № 30-16/326-04-8063.

                Відповідно до ст. 28 Закону

України "Про оренду державного та комунального майна", орендареві

забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди,

нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

          Згідно ст. 321 ЦК України, право

власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права

чи обмежений у його здійсненні.

            Відповідно до ст. 387 ЦК України,

власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без

відповідної правової підстави заволоділа ним.

             З матеріалів справи вбачається, що

відповідачем в обґрунтування своїх апеляційних вимог, до апеляційної скарги

були додані копія ухвали Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської

області про відкриття провадження у справі № 2а-751/2007 за позовом СП

"Удіміс" до Білгород-Дністровської міської ради про скасування

рішення Білгород-Дністровської міської ради, копія свідоцтва про право власності

організації орендарів "Б-Дністровська швейна фабрика" на державне

майно "Б-Дністровської швейної фабрики", копія договору

купівлі-продажу № 7 від 29.06.1993 р. укладеного між регіональним відділенням

Фонду державного майна України по Одеській області та організацією орендарів

"Б-Дністровська швейна фабрика", копія переліку нерухомого майна

переданого відповідно до договору купівлі-продажу № 7 від 29.06.1993 р.

          Крім того, відповідач посилається на

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 р. №

6/164-06-4531А, якою визнано нечинним рішення Виконавчого комітету  Білгород-Дністровської міської ради № 815 від

08.12.2005 р.  "Про укладення

договору оренди з ПП "КСВ" на нежитлові приміщення  по вул. Дзержинського, 35" в частині

доручення Фонду приватизації та управління комунальною власністю укладати

договір оренди з ПП "КСВ" на нежитлові приміщення першого, другого

поверхів і підвального приміщення літ. "Б", що розташовані поАДРЕСА_1

          Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК

України, кожна сторона повинна 

довести  ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами

та іншими учасниками

судового

процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають

значення

для справи.

         Обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні

бути

підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватись

іншими засобами доказування.

Колегією

суддів апеляційного господарського суду встановлено, що  у справі № 30-16/326-04-8063 розглядались

уточнені позовні вимоги спільного українсько-болгарського підприємства

"Удіміс" до АТ "Консам", СПД -фізичної особи ОСОБА_3, третя

особа -ВАТ "Уманське автотранспортне підприємство 17107", про визнання

недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 19.10.2002 р. між відповідачами

у справі, майна бази відпочинку "Лада", розташованої на території

Ради депутатів с. Затока, та судами в цій справі не досліджувались обставини

щодо права власності на приміщення будівлі літ "А" по АДРЕСА_1

            Разом з цим, в порушення вимог ст.

ст. 33, 34 ГПК України, СПД-ФО ОСОБА_1 та СП "Удіміс" не надано було

доказів того, що на час розгляду даної справи скасовано свідоцтво про право

власності на нерухоме майно серіяНОМЕР_1від 08.08.2003 р., згідно якого

приміщення спірної будівлі належать на праві власності територіальній громаді

м. Білгород-Дністровська в особі Білгород-Дністровської міської ради або

визнано недійсним договір оренди від 27.02.2006 р., укладений між Фондом

приватизації та управління комунальною власністю Білгород-Дністровської міської

ради та ПП "КСВ".

             За таких обставин, попередні

судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку про те, що вимоги позивача є

правомірними та підлягають захисту від порушення його прав як належного

орендаря спірних приміщення на володіння та користування відповідними

приміщеннями.

     Відповідно до приписів ст. ст. 45,

47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами

обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім

переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і

об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

                Слід зазначити, що посилання

відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо

розгляду справи за його відсутності та не повідомлення його належним чином про

час і місце засідання суду першої інстанції спростовуються матеріалами справи,

які містять клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та отримання

ним особисто ухвали Господарського суду Одеської області від 06.02.2008 р. про

відкладення розгляду справи (а.с. 47, 62, 64).

  За таких обставин, перевіривши у

відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин

справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та

постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про

те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК

України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі

обставини справи в їх сукупності та дійшли обґрунтованого висновку про

задоволення позовних вимог.

   Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України,

повторно розглядаючи справу, апеляційний суд повно з'ясував обставини, які мали

значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки

апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та

відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята

апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК

України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України

від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.

Згідно

з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117

ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних

обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності

юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та

постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати

або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або

постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про

достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,

збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження

оскаржувачів про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським

судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не

знайшли свого підтвердження, в зв'язку з цим підстав для зміни чи скасування

законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Посилання

оскаржувачів на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду

на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам

справи.

  Відповідно до ст.ст. 85, 1115

Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою

присутніх представників сторін оголошена 

вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись

ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111

ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні

скарги Спільного підприємства "Удіміс" та Приватного підприємця

ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення

Господарського суду Одеської області від 05.03.2008 року у справі №

9/153-06-4448  та постанову Одеського

апеляційного господарського від 20.05.2008 року у справі № 9/153-06-4448  залишити 

без змін.

Поновити

виконання рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2008 року у

справі № 9/153-06-4448.

Головуючий    суддя                                                                       Муравйов

О.В.                                                         

Судді                                                                                                

Полянський А.Г.

Фролова Г.М.