Рішення

від 29.07.2008 по справі 4/117-08-2984

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" липня 2008 р.

Справа  № 4/117-08-2984

За позовом:                    ОСОБА_1,

до відповідачів:          1. Закритого акціонерного товариства

«Одесавинпром»,

2.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.Т.Е. Україна»,

3.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми «Унгаро».

про визнання недійсною угоди про відступлення прав

вимоги

Суддя:                    Літвінов С. В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., за

паспортом,

від відповідача 1: Іноземцев О. В.,

за довіреністю б/н від 28.07.2008 р.,

від відповідача 2: не з'явився,

від відповідача 3: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1 звернувся до

господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання недійсною

угоди про відступлення прав вимоги, яка була укладена між відповідачами

03.11.2005 р.. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він є

акціонером закритого акціонерного товариства «Одесавинпром», та йому стало

відомо про наявність підстав для визнання недійсною угоди про відступлення прав

вимоги, яка була укладена між ЗАТ «Одесавинпром», ТОВ «Е.Т.Е. Україна»та ТОВ

ВКФ «Унгаро»03.11.2005 р., а саме: рішенням Приморського районного суду м.

Одесі від 23.02.2007 р. по справі № 2а-851/07 діяльність ТОВ «Е.Т.Е. Україна»з

03.11.2005 р. - з моменту реєстрації, була визнана недійсною.

Представник ЗАТ «Одессавинпром»у

судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1. не визнав та надав пояснення, що

укладена угода про відступлення прав вимоги, яка є предметом даного спору була

укладена у повній відповідності до вимог чинного законодавства і тому не

вбачається будь-яких підстав для визнання її недійсною.

Розглянувши у відкритому судовому

засіданні матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до сертифікату

іменних цінних паперів серії НОМЕР_1 позивач є акціонером закритого

акціонерного товариства «Одесавинпром»та власником 793760 акцій номінальною

вартістю 0,25 гривень за штуку. З метою отримання інформації щодо фінансового

стану підприємства позивачем було зроблено відповідний запит про надання

результатів останньої перевірки, яка була проведена податковою інспекцією, у

якій підприємство знаходиться на обліку.

З акту перевірки ЗАТ

«Одесавинпром», складеного Спеціалізованою державною податковою інспекцією по

роботі з великими платниками податків у м. Одесі 10.09.2007 р. за №

828/16-20/00412027/9, вбачається, що перевіркою були виявлені взаємовідносини

із суб'єктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення

суду.

ЗАТ «Одесавинпром»01.07.2005 р.

уклало договір про надання послуг з розміщення зовнішньої реклами з ТОВ ВКФ

«Унгаро»на загальну суму 1714690, 44 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 284595,92 грн., та

податок з реклами 7114,9 грн. Факт виконання робіт підтверджується актом

здавання-приймання виконаних робіт від 30.09.2005 р., а також наданою під час

судового розгляду справи представником ЗАТ «Одесавинпром»копією звіту про

надані послуги по розміщенню зовнішньої реклами.

ЗАТ «Одесавинпром»згідно податкової

накладної від 30.09.2005 р. № 90 включило суми ПДВ до складу податкового

кредиту в декларації з ПДВ за вересень 2005 р. До складу валових витрат була

включена сума у розмірі 1428908,7 грн., яка буда відображена у складі сум інших

витрат рядка 04.13 Декларації з прибутку підприємств за 9 місяців 2005 р. Кошти

за виконані роботи ЗАТ «Одесавинпром»не перераховувало. По бухгалтерській

звітності у ЗАТ «Одесавинпром»станом на 01.11.2005 р. рахувалася кредиторська

заборгованість у сумі 1714690,44 грн.

03.11.2005 р. між ТОВ ВКФ «Унгаро»,

ТОВ «Е.Т.Е. Україна»та ЗАТ «Одесавинпром»була укладена угода про відступлення

права вимоги відповідно до якої ТОВ ВКФ «Унгаро»відступило ТОВ «Е.Т.Е

Україна»право вимоги з ЗАТ «Одесавинпром»заборгованості за надані рекламні

послуги на суму 1714690,44 грн. ЗАТ «Одесавинпром»у липні 2006 р., згідно

вищевказаних договору та угоди, перераховало кошти на рахунок ТОВ «Е.Т.Е.

Україна»у сумі 1714690,44 грн., згідно платіжних доручень: від 05.07.2006 р. №

2451 у сумі 200000 грн.; від 12.07.2006 р. № 2557 у сумі 200000 грн.; від

14.07.2006 р. № 2580 у сумі 200000 грн.; від 18.07.2006 р. № 2629 у сумі 200000

грн.; від 19.07.2006 р. № 2640 у сумі 200000 грн.; від 20.07.2006 р. № 2648 у

сумі 200000 грн.; від 24.07.2006 р. № 2662 у сумі 200000 грн.; від 25.07.2006

р. № 2708 у сумі 200000 грн.; від 26.07.2006 р. № 2723 у сумі 114690,44 грн.

В акті перевірки зазначається, що

на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеса від 23.02.2007 р. по

справі № 2а-851/07 діяльність ТОВ «Е.Т.Е. Україна»з 03.11.2005 р., тобто з

моменту реєстрації була визнана недійсною, у зв'язку з чим податковий орган

вважає, що договір між відповідачами також є недійсним. Таким чином податківці

зазначають у акті перевірки, що факт перерахування коштів від ЗАТ

«Одесавинпром»на рахунок ТОВ «Е.Т.Е. України»не є підставою для закриття

кредиторської заборгованості по ТОВ ВКФ «Унгаро». У зв'язку з цим на ЗАТ

«Одесавинпром»станом на 01.09.2007 р. повинна рахуватися кредиторська

заборгованість до закінчення терміну позовної давності та після її закінчення

ця сума повинна бути включена до складу валового доходу ЗАТ «Одесавинпром»у

повному обсязі.

З урахуванням вище викладеної

обставини позивач вважає, що визначення вказаного порушення податковим органом

та застосування штрафних санкцій щодо ЗАТ «Одесавинпром»може вплинути на розмір

дивідендів, на які має право позивач, як акціонер товариства. У зв'язку з цим

ОСОБА_1. зверненувся до суду з позовом про визнання недійсною угоди про

відступлення права вимоги від 03.11.2005 р.

Суд вважає, що позовні вимоги

ОСОБА_1 до ЗАТ «Одесавинпром»є незаконними та необґрунтованими, а тому не

підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 215

Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в

момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами

першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 203

Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна

мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ст. 33 Закону України «Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»юридична особа

є такою, що припинила діяльність з дати внесення до Єдиного державного реєстру

запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Як вбачається з

наданої представником відповідача довідки з Єдиного державного реєстру юридичних

осіб та фізичних осіб - підприємців, припинення юридичної особи -ТОВ «Е.Т.Е

Україна»відбулося у зв'язку з визнанням банкрутом з 25.10.2006 р., тобто через

рік після укладання між відповідачами указаної угоди про відступлення прав

вимоги. До винесення Приморським районним судом м. Одеси відповідного рішення

про банкрутство вказане підприємство існувало та здійснювало свою господарську

діяльність.

Суд вважає, що не має будь-яких

підстав для визнання недійсними укладених між відповідачами правочинів,

оскільки ЗАТ «Одесавинпром»отримало у повному обсязі рекламні послуги від ТОВ

ВКФ «Унгаро», що підтверджується відповідними документами, наявними у

матеріалах справи. На момент підписання угоди про відступлення права вимоги від

03.11.2005 р. відповідачі мали цивільну дієздатність на укладення цієї угоди,

будь-яких обмежень для її підписання не існувало.

Перерахування у липні 2006 р. ЗАТ

«Одесавинпром»коштів на рахунок ТОВ «Е.Т.Е Україна»у сумі 1714690,44 грн.

підтверджує факт зняття кредиторської заборгованості ЗАТ «Одесавинпром»за

наданні послуги по розміщенню реклами. З урахуванням цього позиція

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками

податків у м. Одесі, відображена у акті від 10.09.2007 р. за №

828/16-20/00412027/9, щодо необхідності включення до складу валового доходу

вказаних сум після закінчення строку позовної давності (тобто з 01.07.2008 р.)

є неправомірною та суперечить нормам чинного законодавства. Окремо слід

зазначити, що судом було встановлено, що податковий орган невірно визначив у

акті перевірки, що ТОВ «Е.Т.Е Україна»припинило свою діяльність у зв'язку з

визнанням недійсними його статутних документів, припинення діяльності вказаного

товариства відбулося в зв'язку з визнанням товариства банкрутом.

Суд не приймає до уваги посилання

позивача на положення частини 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якою

встановлено, що у випадку, коли недійсність правочину прямо не встановлена

законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його

дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний

судом недійсним -оскільки таке посилання суперечить викладеній вище позиції, а

сам позивач не є стороною угоди про відступлення права вимоги від 03.11.2005 р.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги

ОСОБА_1. про визнання недійсною угоди про відступлення права вимоги від

03.11.2005 р. не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 82-85

Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

ВИРІШИВ:

1.          У задоволенні позову ОСОБА_1. відмовити

повністю.

2.          Ухвалою господарського суду Одеської

області від 29.07.08р., відповідно до п.6 ст.80 ГПК України, припинено

провадження у справі відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Е.Т.Е.

Україна»та товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми

«Унгаро».

Рішення суду

набирає законної сили після закінчення 10-денного строку

з дня

прийняття.

          Суддя                                                                                      

Літвінов С.В.