Рішення

від 22.08.2008 по справі 11/127-08-3337

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" серпня 2008 р.

Справа  № 11/127-08-3337

За позовом:

Фізична особа підприємець  ОСОБА_1;

До відповідача:

Закритого акціонерного товариства „Рибницький насосний завод”;

про визнання договору

купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

Суддя              Власова С.Г.

Представники:

від позивача:  ОСОБА_1. (за паспортом);

від відповідача: Гудков С.О. (за

довіреністю).

Суть спору:

Ф.О.П. ОСОБА_1. (далі -Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської

області з позовною заявою до ЗАТ „Рибницький насосний завод” (далі -Відповідач)

про визнання дійсним договору купівлі - продажу частини цілісного майнового

комплексу бази  відпочинку  „Рассвет”, 

укладеного   18.12.2007 р.

між  Закритим акціонерним товариством

„Рибницький насосний завод” та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та визнання

за фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 права  

власності  на  частину 

цілісного  майового   комплексу 

бази  відпочинку „Рассвет”,

розташованої за адресою: курорт «Катранка», с.    Ліманське, Татарбунарський район, Одеська

область, яка складається з будівлі загальною площею - 191, 3 кв.м., тераси

площею 21,2 кв.м., тераси площею 4,2 кв.м., ґанок площею 0,2 кв.м., ґанок

площею 0,2 кв.м., ґанок площею 0,2 кв.м., ґанок площею 0,2 кв.м., ґанок площею

0,2 кв.м. ґанок площею 0,2 кв.м., загальною площею 217,9 кв.м., водонапірної

башта «Рожновс».

Позивач на позовних вимогах

наполягає.

Відповідач проти позовних вимог не

заперечує, про що зазначив у відзиві на позов від 22.08.2008 р. за вх. № 17219.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

18.12.2007 р. між сторонами був

укладений договір купівлі-продажу частини бази відпочинку «Рассвет», яка

розташована на курорті «Катранка», с. Ліманське, Татарбунарський район,

Одеської області. Відповідно до умов укладеного Договору ЗАТ „Рибницький

насосний завод” продав, а фізична особа підприємець ОСОБА_1. придбав частину

цілісного майнового комплексу база відпочинку «Рассвет». Дана частина

складається з наступних споруд: будівлі загальною площею - 191, 3 кв.м., тераси

площею 21,2 кв.м., тераси площею 4,2 кв.м., ґанку площею 0,2 кв.м., ґанку

площею 0,2 кв.м., ґанку площею 0,2 кв.м., ґанку площею 0,2 кв.м., ґанку площею

0,2 кв.м. ґанку площею 0,2 кв.м., загальною площею 217,9 кв.м., водонапірної

башта «Рожновс». При проведенні інвентаризації Рибницьким бюро технічної

інвентаризації, вказаній будівлі присвоєний інвентаризаційний номер 36, терасам

36-1 , ґанкам 36-2 .

Позивач стверджує, що у

Татарбунаському бюро технічної інвентаризації дана будівля значиться під

інвентаризаційним номером 28. База відпочинку „Рассвет” належить Закритому

акціонерному товариству „Рибницький насосний завод” на підставі реєстраційного

посвідчення виданого Рибницьким Міжрайонним бюро технічної інвентаризації, про

що 26 вересня 2003 року в реєстровій книзі №2 було  зроблено запис              № 590.

Позивач також зазначив, що

20.12.2007 р. здійснив повний розрахунок з Відповідачем, на що останній видав

позивачеві квитанцію до прибутково-касовому ордеру, і  25.12.2007 р. 

Відповідач передав, а Позивач прийняв частину цілісного майнового

комплексу бази відпочинку „Рассвет” за актом приймання-передачі бази відпочинку

„Рассвет”.

Позивач вказує, що починаючи з 25.12.2007

р. користується даною частиною цілісного майнового комплексу бази відпочинку

„Рассвет”, та несе усі витрати по її утриманню.

Крім того Позивач зазначив, що

відповідно до п.6.1.2 Договору, договір підлягає нотаріальному посвідченню

протягом десяти днів з моменту його підписання. Обов'язки щодо нотаріального

посвідчення договору покладені на відповідача. Однак Відповідач ухиляється від

нотаріального посвідчення правочину всупереч, вимогам п. 6.1.2 Договору.

Посилаючись на ст. 344 Цивільного

кодексу України, Позивач наполягає на тому , що безпідставне ухилення

Відповідача від нотаріального посвідчення Договору, порушує як умови самого

договору так і його права.

Відповідач позовні вимоги визнає,

зазначає, що неодноразово звертався  до

нотаріуса для нотаріального посвідчення укладеного договору купівлі-продажу,

але йому відмовляли , з посиланням на те, що правовстановлюючі документи на

базу відпочинку „Рассвет” були видані Рибницьким бюро технічної інвентаризації.

Досліджуючи

матеріали справи, аналізуючи  норми

чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних

висновків.

Відповідно до реєстраційного

посвідчення від 26.09.2003 р. (реєстрова книга №2, запис № 590), виданого

Рибницьким Міжрайонним бюро технічної інвентаризації, база відпочинку „Рассвет”

належить Закритому акціонерному товариству „Рибницький насосний завод”.

18.12.2007 р. між Закритим

акціонерним товариством „Рибницький насосний завод” та фізичною особою

-підприємцем ОСОБА_1. був укладений договір купівлі-продажу частини цілісного

майнового комплексу бази відпочинку „Рассвет”, яка розташована на курорті

«Катранка», с. Ліманське, Татарбунарський район, Одеської області, а саме:

будівлі загальною площею - 191, 3 кв.м., тераси площею 21,2 кв.м., тераси

площею 4,2 кв.м., ґанок площею 0,2 кв.м., ґанок площею 0,2 кв.м., ґанок площею

0,2 кв.м., ґанок площею 0,2 кв.м., ґанок площею 0,2 кв.м. ґанок площею 0,2

кв.м., загальною площею 217,9 кв.м., водонапірної башта «Рожновс».

Відповідно до п. 2.1. Договору

сторони  погодили ціну яку сплачує

Покупець (Позивач) за придбане майно. Ціна складає 17624,47 руб., що в

еквівалентів дорівнює 2073,47 дол. США на час підписання договіру.

З наявних матеріалів справи

(а.с.15) вбачається, що Позивач сплатив Відповідачу 17624,47 руб., про що

свідчить  квитанція до прибуткового

касового ордеру від 20.12.2007 р.   

25.12.2007 р. між сторонами був

підписаний акт приймання-передачі бази відпочинку „Рассвет” з якого вбачається

,що Відповідач передав, а Позивач прийняв відповідно до умов Договору купівлі

продажу від 18.12.2007 р., частину цілісного майнового комплексу бази

відпочинку „Рассвет”, яка розташована на курорті „Катранка”, с. Ліманське,

Татарбунарський район, Одеської області, а саме: будівлі загальною площею -

191, 3 кв.м., тераси площею 21,2 кв.м., тераси площею 4,2 кв.м., ґанок площею

0,2 кв.м., ґанок площею 0,2 кв.м., ґанок площею 0,2 кв.м., ґанок площею 0,2

кв.м., ґанок площею 0,2 кв.м. ґанок площею 0,2 кв.м., загальною площею 217,9

кв.м., водонапірної башта „Рожновс”.

Пунктом 6.1.2. Договору

купівлі-продажу встановлено, що Відповідач зобов'язаний забезпечити нотаріальне

посвідчення Договору не пізніше 15 днів з моменту підписання Договору.

Проте в порушення умов укладеного

сторонами 18.12.2007 р. Договору, Відповідач вимогу щодо його нотаріального

посвідчення не виконав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного

Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 655 ЦК України встановлено,

що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або

зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а

покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього

певну грошову суму.

Згідно до ст. 657 Цивільного

Кодексу України договір  

купівлі-продажу   земельної   ділянки, єдиного майнового комплексу,

житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у

письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що

сторони домовились щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від

18.12.2007 р. (п.6.1.2. Договору), зазначений обов'язок було покладено на

Відповідача, але останній ухилявся від його виконання. Станом на 13.08.2008 р.

(дата надходження позовної заяви до Господарського суду одеської області)

нотаріальне посвідчення Договору купівлі-продажу укладеного 18.12.2007 р. між

фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. та Закритим акціонерним товариством

„Рибницький насосний завод” не здійснено.

Відповідно до ч.2 ст. 220

Цивільного Кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору,

що  підтверджується письмовими доказами,

і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася

від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У

цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Також у відповідності до ст. 15

Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного

права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного Кодексу

України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть

бути, зокрема визнання права та припинення дії, яка порушує право.

Власник майна має право вимагати

усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм

майном (ст. 391 Цивільного Кодексу України).

За приписами ст. 392 Цивільного

Кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права

власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Досліджуючи матеріали справи, з

огляду на приписи чинного законодавства, приймаючи до уваги що Позивач

відповідно до умов договору купівлі-продажу від 18.12.2007 р. сплатив

Відповідачу 17624,47 руб., а Відповідач 25.12.2007 р. згідно акту

приймання-передачі передав Позивачу частину цілісного майнового комплексу бази

відпочинку „Рассвет” відповідно до умов укладеного договору, суд дійшов

висновку що позовні вимоги фізичної особи -підприємця ОСОБА_1. підлягають

задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, законні, підтверджені належними

доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита

та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок

Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85

Господарського процесуального кодексу України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати дійсним договір

купівлі-продажу частини цілісного майнового комплексу бази  відпочинку 

„Рассвет”,  укладений   18 грудня 2007  року 

між  Закритим акціонерним товариством

„Рибницький насосний завод” та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1.

3.          Визнати за фізичною особою

підприємцем ОСОБА_1 право власності на частину цілісного майового комплексу

бази  відпочинку «Рассвет», розташованої

за адресою: курорт „Катранка”, с.   

Ліманське, Татарбунарський район, Одеська область, яка складається з

будівлі загальною площею - 191, 3 кв.м., тераси площею 21,2 кв.м., тераси

площею 4,2 кв.м., ґанок площею 0,2 кв.м., ґанок площею 0,2 кв.м., ґанок площею

0,2 кв.м., ґанок площею 0,2 кв.м., ґанок площею 0,2 кв.м. ґанок площею 0,2

кв.м., загальною площею 217,9 кв.м., водонапірної башта «Рожновс».

4.          Стягнути з Закритого акціонерного

товариства „Рибницький насосний завод” (MD-5500, Молдова, м. Рибниця, вул.

Гагаріна, 2, реєстр. № 060221986) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(68100, Одеська область, Татарбунарський район, м. Татарбунари, АДРЕСА_1, код

НОМЕР_1) 85 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення

суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ

видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                          

Власова С.Г.