Ухвала

від 24.05.2012 по справі 2а-1670/8829/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 р.Справа № 2а-1670/8829/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2011р. по справі № 2а-1670/8829/11

за позовом Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

до Фермерського господарства "Зогаль", третя особа Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області

про стягнення заборгованості за бюджетною позичкою за рахунок активів платника податків,

ВСТАНОВИЛА:

Карлівська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Фермерського господарства "Зогаль", третя особа Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області, в якому просить стягнути заборгованість з Фермерського господарства "Зогаль" у сумі 26947,01 грн. та перерахувати кошти на розрахунковий рахунок № 31233453700498 одержувач УДК у Чутівському районі, код ЗКПО 34698406, банк ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019 .

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 року по справі № 2а-1670/8829/11 у задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Карлівською міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправомірного вирішення позову, просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 року скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Карлівська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України, Постанови КМУ від 06.01.1997 року № 3 та Постанови КМУ № 9 від 31.01.1997 року.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Головним управлінням Державного казначейства України у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області, зокрема, посилається на те, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції порушено норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України, Постанова КМУ від 04.02.1997 року № 124, ст.ст. 7, 9, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Фермерське господарство "Зогаль" (код ЄДРПОУ 22520415) перебуває на обліку у Чутівському відділенні Карлівської МДПІ з 30.06.1998 року за №64.

02.09.2010 року на підставі зведеного подання Управління Державного казначейства України у Чутівському районі № 7 від 02.08.2010 року Карлівською МДПІ винесено першу податкову вимогу № 1/25 від 02.09.2010 року, якою повідомлено, що станом на 02.09.2010 року сума податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням (за бюджетною позичкою за держзамовленням (контрактом) 1997 року) позивача становить 26925,86 грн., з яких: 4831,56 грн. - основний платіж, 22094,30 грн. - пеня.

На підставі подання Управління Державного казначейства України у Чутівському районі № 86 від 14.09.2010 року Карлівською МДПІ винесено другу податкову вимогу № 2/43 від 22.10.2010 року, якою повідомлено, що станом на 22.10.2010 року сума податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням позивача становить 26 577,31 грн.

Вказані податкові вимоги були отримані відповідачем, про що свідчать підписи на корінцях вимог.

У зв'язку з тим, що сума заборгованості, визначена податковими вимогами, не була сплачена відповідачем, Карлівська МДПІ звернулася до суду про її стягнення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності узгодження суми податкового зобов'язання відповідача за бюджетною позичкою.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області щодо стягнення заборгованості за бюджетною позичкою за рахунок активів платника податків не підлягають задоволенню.

Між тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визначення юрисдикції справи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За приписами ст. 3 КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно ч. 3 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. Цю норму слід розуміти в системному звя'зку із частиною 1 тієї самої статті, з якої випливає, що захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є стягнення пені за бюджетною позичкою за держзамовленням (контрактом) 1997 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Водночас ч. 2 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи у відносинах, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Згідно п. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

У 2007 році органи державної податкової служби визначені органами стягнення заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гаранті, бюджетними позичками та фінансовою допомогою наданою на поворотній основі ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Таким чином між сторонами існує спір про право, а тому встановлена ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів на цей спір не поширюється.

Оскільки, в даному випадку позивач є субєктом владних повноважень, але звертається до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій за невиконання трьохсторонньої угоди з бюджетної позички, тому колегія суддів приходить до висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що дана справа не підлягає розгляду адміністративними судами та вважає за необхідне закрити провадження відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 1 ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям ухвали про закриття провадження у справі.

Керуючись п. 1 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області та Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2011р. по справі № 2а-1670/8829/11 скасувати.

Провадження у справі за позовом Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області до Фермерського господарства "Зогаль", третя особа Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області про стягнення заборгованості за бюджетною позичкою за рахунок активів платника податків закрити .

Роз'яснити Карлівській міжрайонній державній податковій інспекції Полтавської області її право звернення до суду з даним позовом в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Перцова Т.С. Русанова В.Б.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.