Рішення

від 18.06.2012 по справі 1172-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Іменем України

РІШЕННЯ

18.06.2012Справа №5002-32/1172-2012

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі судді Гризодубової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом - Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя» (вул. Гурзуфська, 5, м. Сімферополь, АР Крим, 95053, ідентифікаційний код 20671506).

до відповідача - Сімферопольської виправної колонії Автономної Республіки Крим № 102 (пров. Елеваторний, 4, м. Сімферополь, ідентифікаційний код 08563843).

про стягнення 184 767,96 грн.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_1, представник, довіреність № 2 від 05.01.2011р.

Від відповідача - не з'явився.

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені статею 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Суть спору: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сімферопольської виправної колонії Автономної Республіки Крим № 102 про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті послуги з водовідведення та водопостачання в сумі 184 767,96 грн.

Ухвалою господарського суду від 10.04.2012 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 23.04.2012 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалах господарського суду від 23.4.2012р., від 15.05.2012р., від 07.06.2012р. розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору № 689 від 30.01.2007р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги, що призвело до утворення заборгованості, що стало причиною для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, мотивуючи свої заперечення тим, що при розрахунку заборгованості позивачем застосовані більші тарифи, ніж передбачені сторонами в договорі. Крім того, відповідач зазначив, що є установою, що фінансується з державного бюджету України та не має можливості сплачувати за послуги в іншому розмірі, ніж то передбачено затвердженим бюджетом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2007 року між Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (водоканал) (позивач) та Сімферопольською виправною колонією Автономної Республіки Крим № 102 (абонент) (відповідач) укладено|ув'язнений| договір № 689 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію (а.с. 8-13).

За своєю правовою природою, зазначений договір є договором надання послуг.

Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 2.2 договору водоканал бере на себе зобов'язання надання споживачеві холодної води та здійснювати водовідведення. Абонент, в свою чергу, зобов'язується своєчасно оплачувати надані йому послуги.

Згідно з пунктом 4.1 договору розрахунки за воду та прийняті стічні води здійснюються згідно затвердженим базовим тарифам за 1 м куб. відпущеної води та за 1 м. куб. відведених стоків без врахування ПДВ в розмірі 1,05 грн. за водопостачання та 0,25 грн. за водовідведення на господарські потреби населення, та 5,53 грн. за водопостачання та 1,27 грн. за водовідведення на потреби інших споживачів.

Строки оплати передбачені пунктом 4.2.1 договору, відповідно до якого оплата здійснюється наступним шляхом: авансовий платіж в розмірі 75% від вартості спожитих послуг за попередній місяць - до 15 числа звітного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, факт надання позивачем послуг підтверджується актами виконаних робіт, до того ж сам факт не заперечується відповідачем.

З рахунків, виставлених відповідачеві до сплати вбачається застосування позивачем тарифу 5,54 грн. за 1 куб. м води та 1,29 грн. за каналізацію, для населення - 2, 45 грн. за 1 куб. м води та 0, 63 грн. за каналізацію. ( а.с. 14-22).

Рахунки отримані відповідачем, про що свідчить підпис представника абонента в них.

Так, відповідач, як на підставу своїх заперечень, посилається на неправомірну зміну в односторонньому порядку позивачем тарифів.

У відповідності до пункту 5 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, що діяла на момент виникнення заборгованості, у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

Відповідач зазначив, що водоканал не виконав вимоги наведеного закону та не сповістив про зміну тарифу, проте ці доводи спростовуються матеріалами справи.

Так, листом вих. № 4 від 12.01.2009р., адресованим керівникові абонента, останнього сповіщено про введення тарифу для бюджетних установ в розмірі 5,54 грн. за воду та 1, 29 грн. за водовідведення починаючи з 01.02.2009р.

Листом вих.. № 292 від 01.02.2011р. відповідача було повідомлено про введення застосованих позивачем тарифів для населення - 2,43 грн. зв 1 м куб. водопостачання та 0,63 грн. за 1 куб. м відведених стоків. ( а.с. 141).

Зазначені повідомлення отримані відповідачем, що підтверджується підписом.

Крім того, 30.09.2011р. сторонами підписана додаткова угода до договору, якою сторони погодили нові тарифи для виробничі та господарські потреби - 6,13 грн. за 1 куб. м води та 1,39 грн. за 1 куб. м стоків. ( а.с. 143).

Отже застосування цих тарифів позивачем починаючі з жовтня 2011 року взагалі узгоджено з відповідачем.

За таких обставин, посилання відповідача на його необізнаність щодо нових тарифів не знайшло свого відображення у фактичних обставинах справи.

Нормами діючого законодавства не передбачено конкретну форму, в якій позивач мав би сповістити споживачів про зміну тарифів, отже суд дійшов висновку, що друк відповідних оголошень в газетах, направлення листів - повідомлень на адресу курівництва, є належним сповіщенням.

Отже, позивачем за період з 12.04.2011р. по 12.01.2012р. надано відповідачеві послуг на загальну суму 211 844, 65 грн.

Посилання відповідача на те, що при розрахунку позивачем не було враховано часткову оплату отриманих послуг не можуть бути прийняті судом, оскільки з матеріалів справи та розрахунку вбачається, що позивач зазначив та відрахував суми оплат від основного боргу.

Проте, відповідач зазначив, що ним здійснена оплата в розмірі 164 615, 50 грн.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до виписок банку по розрахунках за договором за період з травня 2011 року по січень 2012 року відповідач здійснив оплати за отримані послуги лише в сумі 34 121, 41 грн.

За таких обставин, сума заборгованості, що підтверджується матеріалами справи становить 177 723, 24 грн., проте оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, заявлена позивачем сума основного боргу за період з травня 2011 року по січень 2012 року в розмірі 176 901, 48 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Посилання відповідача на факт того, що його підприємство є бюджетною установою не можуть бути прийняті судом в якості підстав вважати відсутність у відповідача обов'язку оплатити отримані послуги, оскільки відповідач власно прийняв на себе обов'язок їх оплачувати, а фінансування з бюджету не звільняє сторін господарського зобов'язання виконувати прийняті на себе обов'язки належним чином та своєчасно.

Іншого, всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України суду не доведено.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 369, 67 грн. інфляційних втрат та 1 215, 30 грн. - 3 % річних.

Так, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З розрахунку позивача вбачається що нарахування ним інфляційних втрат на прострочення заборгованості за травень не здійснювалось, що є його безперечним правом.

Таким чином, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача повинна обраховуватися наступним чином:

По рахунку за червень 2011 року неоплаченою залишалась частина в розмірі 332, 64 грн., яка була погашена відповідачем 13.07.2012р. Проте за цей період мала місце дефляція, отже позивач не застосовував індексації до цього платежу.

По рахунку за липень 2011 року мали місце часткові оплати. Так відповідач оплатив 19.07.2011р. 249, 60 грн., 20.07.2011р. 120,00 грн., отже оскільки період в який змінювалась сума менший 15 днів, інфляційні втрати нараховуватимуться лише на залишкову частину заборгованості:

інфляційні втрати = ( (19 188, 14 грн. ( частина неоплаченого боргу) х 100,1х 100,0 х 100,1 х 100,2 х 100,2 ) / 100 ) - 19 188, 14 грн. = 115, 38 грн.

По рахунку за серпень 2011 року також відповідач частково розрахувався 22.08.2011 року 150,00 грн. та 23.08.2011р. - 293, 52 грн.

інфляційні втрати = ( (28 277, 59 грн. ( частина неоплаченого боргу) х 100,1х 100,0 х 100,1 х 100,2 х 100,2 ) / 100 ) - 28 277, 59 грн. = 170, 03 грн.

По рахунку за вересень 2011 року відповідач частково розрахувався 20.09.2011 року на суму 369, 60 грн.

інфляційні втрати = ( (20 611, 62 грн. ( частина неоплаченого боргу) х 100,0 х 100,1 х 100,2 х 100,2 ) / 100 ) - 20 611, 62 грн. = 103, 22 грн.

По рахунку за жовтень 2011 року відповідач частково розрахувався 28.10.2011 року на суму 369, 60 грн.

інфляційні втрати = ( (19 982, 47 грн. ( частина неоплаченого боргу) х 100,1 х 100,2 х 100,2 ) / 100 ) - 19 982, 47 грн. = 100,07 грн.

По рахунку за листопад 2011 року відповідач частково розрахувався 28.11.2011 року на суму 369, 60 грн.

інфляційні втрати = ( (29 009, 30 грн. ( частина неоплаченого боргу) х 100,2 х 100,2 ) / 100 ) - 29 009, 30 грн. = 116, 15 грн.

По рахунку за грудень 2011 року відповідач частково розрахувався 26.12.2011 року на суму 369, 60 грн.

інфляційні втрати = ( (30 654, 3 грн. ( частина неоплаченого боргу) х 100,2 ) / 100 ) - 30 654,3 грн. = 61, 31 грн.

прострочення заборгованості по рахунку за січень 2012 року становить з 15.01.2012р. по 24.01.2012 року - дата якою сам позивач обмежив нарахування інфляційних втрат, отже в даному випадку індекс інфляції не нараховуються.

Таким чином, сума інфляційних втрат, що підтверджується матеріалами справи становить 666, 79 грн., проте оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, заявлена позивачем сума інфляційних втрат в розмірі 369, 67 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних повинна бути розрахована наступним чином :

По заборгованості за червень 2011 року період прострочення становить з 15.06.2011 року по 13.07.2011р., оскільки 13.07.2011 року ця сума оплачена відповідачем. Отже 3 % річних слід нарахувати так:

332, 64 грн. х 29 днів прострочення х 3% / 365 днів = 0, 79 грн.

За червень 2011р., як вже зазначено вище, мали місце часткові платежі.

19 557, 74 грн. х 4 дня прострочення( з 15.07.2011р. по 18.07.2011р.) х 3% / 365 днів = 6, 43 грн.

19 308, 14 грн. х 1 день прострочення( з 19.07.2011р. по 20.07.2011р.) х 3% / 365 днів = 1, 59 грн.

19 188, 14 грн. х 189 днів прострочення( з 20.07.2011р. по 24.01.2012р.) х 3% / 365 днів = 298, 07 грн.

За серпень 2011р., як вже зазначено вище, також мали місце часткові платежі.

28 721, 11 грн. х 3 дня прострочення( з 19.08.2011р. по 21.08.2011р.) х 3% / 365 днів = 7,08 грн.

28 571, 11 грн. х 1 день прострочення( з 22.08.2011р. по 23.08.2011р.) х 3% / 365 днів = 2, 35 грн.

28 277, 59 грн. х 155 днів прострочення( з 23.08.2011р. по 24.01.2012р.) х 3% / 365 днів = 360, 25 грн.

За вересень 2011р., як вже зазначено вище, також мали місце часткові платежі.

20 981, 22 грн. х 3 дня прострочення( з 17.09.2011р. по 19.09.2011р.) х 3% / 365 днів = 5, 17 грн.

20 611, 62 грн. х 127 днів прострочення( з 20.09.2011р. по 24.01.2012р.) х 3% / 365 днів = 215, 15 грн.

За жовтень 2011р., як вже зазначено вище, також мали місце часткові платежі.

20 352, 07 грн. х 13 днів прострочення( з 15.10.2011р. по 27.10.2011р.) х 3% / 365 днів = 21, 75 грн.

19 982, 47 грн. х 89 днів прострочення( з 27.10.2011р. по 24.01.2012р.) х 3% / 365 днів = 146, 17 грн.

За листопад 2011р., як вже зазначено вище, також мали місце часткові платежі.

29 378, 90 грн. х 11 днів прострочення( з 17.11.2011р. по 27.11.2011р.) х 3% / 365 днів = 26, 56 грн.

29 009, 30 грн. х 58 днів прострочення( з 28.11.2011р. по 24.01.2012р.) х 3% / 365 днів = 138, 29 грн.

За грудень 2011р., як вже зазначено вище, також мали місце часткові платежі.

31 023, 9 грн. х 10 днів прострочення( з 16.12.2011р. по 25.12.2011р.) х 3% / 365 днів = 147, 89 грн.

30 654, 3 грн. х 30 днів прострочення( з 26.12.2011р. по 24.01.2012р.) х 3% / 365 днів = 75, 58 грн.

За січень 2012р.

29 547, 66 х 10 днів прострочення( з 15.01.2012р. по 24.01.2012р.) х 3% / 365 днів = 24, 29 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується сума 3% річних у розмірі 1 477, 41 грн., проте, оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, заявлена позивачем сума 3% річних в розмірі 1 215, 30 грн. визнається такою, що підлягає стягненню з відповідача саме в цій сумі.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 6 281, 51 грн.

Пеня передбачена пунктом 11.1.1 Договору та становить подвійну облікову ставку НБУ за кожен день прострочення платежу.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з пунктом 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сума пені повинна бути обрахована наступним чином:

По заборгованості за червень 2011 року .

332, 64 грн. х 29 днів прострочення х 15,5% ( подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.)/ 365 днів = 4,1 грн.

За червень 2011р..

19 557, 74 грн. х 4 дня прострочення х 15,5% ( подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.) / 365 днів = 33, 22 грн.

19 308, 14 грн. х 1 день прострочення х 15,5% ( подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.)/ 365 днів = 8, 20 грн.

19 188, 14 грн. х 178 днів прострочення х 15,5% ( подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.)/ 365 днів = 1 450, 41 грн.

За серпень 2011р.

28 721, 11 грн. х 3 дня прострочення х 15,5% ( подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.) / 365 днів = 36, 59 грн.

28 571, 11 грн. х 1 день прострочення х 15,5% ( подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.)/ 365 днів = 12, 13 грн.

28 277, 59 грн. х 155 днів прострочення х 15,5% ( подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.) / 365 днів = 1 861, 28 грн.

За вересень 2011р.

20 981, 22 грн. х 3 дня прострочення х 15,5% ( подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.)/ 365 днів = 26, 73 грн.

20 611, 62 грн. х 127 днів прострочення х 15,5% ( подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.)х 3% / 365 днів = 1 111, 62 грн.

За жовтень 2011р.

20 352, 07 грн. х 13 днів прострочення х 15,5% ( подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.) / 365 днів = 112, 36 грн.

19 982, 47 грн. х 89 днів прострочення х 15,5% ( подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.) / 365 днів = 755, 23 грн.

За листопад 2011р.

29 378, 90 грн. х 11 днів прострочення х 15,5% ( подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.) / 365 днів = 137, 26 грн.

29 009, 30 грн. х 58 днів прострочення х 15,5% ( подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.) / 365 днів = 714, 50 грн.

За грудень 2011р.

31 023, 9 грн. х 10 днів прострочення х 15,5% ( подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.) / 365 днів = 131, 75 грн.

30 654, 3 грн. х 30 днів прострочення х 15,5% ( подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.) / 365 днів = 390, 53 грн.

За січень 2012р.

29 547, 66 х 10 днів прострочення х 15,5% ( подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.)/ 365 днів = 125, 48 грн.

Сума пені підтверджується матеріалами справи в розмірі 6 911, 39 грн., проте оскільки знов таки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, заявлена позивачем сума пені в розмірі 6 281, 51 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Статтею 233 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Сімферопольська виправна колонія Автономної Республіки Крим № 102 є бюджетною організацією та повністю фінансується з державного бюджету України, що підтверджується довідкою управління Державної казначейської служби України в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим. ( а.с. 130).

Беручи до уваги важливість напрямку діяльності відповідача та виключну необхідність використання послуг з водопостачання та водовідведення в реалізації забезпечення захисту Конституційних прав засуджених, діяльність, направлену на реалізацію виховання засуджених, виробничо-господарську діяльність, матеріально - побутове та медичне забезпечення, які без отримання послуг з водопостачання та водовідведення не можуть бути реалізовані, , що в сою чергу тягне за собою порушення прав засуджених, враховуючи той факт, що зволікання відповідача із своєчасною оплатою отриманих послуг трапилось не через його безпосередню провину, а через недостаток фінансування, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги ступінь виконання відповідачем зобов'язання, та те, що розміри пені, яка підлягає сплаті відповідачем на користь позивача можуть суттєво вплинути на фінансовий стан відповідача, відповідно до частини 2 статті 233 Господарського кодексу України, керуючись правами, наданими пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе, як виняток, зменшити нарахований розмір пені, стягнувши з відповідача 628, 15 грн. пені .

При цьому, судом встановлено, що порушення відповідачем зобов'язань за договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.

Іншого, всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України суду не доведено.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У удовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення оформлене 18.06.2012р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сімферопольської виправної колонії Автономної Республіки Крим № 102 (пров. Елеваторний, 4, м. Сімферополь, ідентифікаційний код 08563843) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя» (вул. Гурзуфська, 5, м. Сімферополь, АР Крим, 95053, ідентифікаційний код 20671506) 176 901, 48 грн. заборгованості, 369, 67 грн. - інфляційних втрат, 628, 15 грн. пені, 1 215, 30 грн. - 3% річних, 3 695, 36 грн. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Гризодубова А.М.