Рішення

від 18.06.2012 по справі 1397-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Іменем України

РІШЕННЯ

18.06.2012Справа №5002-16/1397-2012

за позовом Приватного підприємства «Інженерні системи» (98604, м. Ялта, вул.. Українська, 3/15)

до відповідача Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» (98600, м.Ялта, вул.. Кривошти, 27)

про стягнення 64284,40 грн.

Суддя М.О.Білоус

Представники:

Від позивача - ОСОБА_2, дов.пост. № 12 від 08.05.2012 р.

Від відповідача - не з'явився

Суть спору: Приватне підприємство «Інженерні системи» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму», в якій просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 55 894,61 грн., суму пені у розмірі 7025,96 грн., 3 % річних у розмірі 1363,83 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору підряду №82 від 27.09.2010р. в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи.

Позивач 18.06.2012 р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Проте, не виконав вимоги суду, які викладені в ухвалі від 07.06.2012р., з надання затребуваних документів, але усно вказував, що графік погашення заборгованості з відповідачем не був укладений, а відтак наполягав на стягненні з позивача 55894,61 грн. основного боргу, 7025,96 грн. пені та 3 % річних в сумі 1363,83 грн. При цьому, посилався на укладений акт звірки взаємних розрахунків від 16.05.2012р.

Відповідач тричі не забезпечив явку свого представника в судове засідання, незважаючи на те, що про день та час слухання справи був повідомлений належним чином - рекомендованою поштою.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 №01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасникові судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Так, як вбачається з витягу з ЄДРПОУ Кримське Республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопроводно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» станом на 31.05.2012 р. значиться за адресою державної реєстрації: 98612, м. Ялта, вул. Кривошти,27

Вказана адреса також зазначена позивачем у позовній заяві, а відтак усі документи направлялися судом за вказаною юридичною адресою.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.

Крім цього, явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що строк вирішення спору спливає 28.06.2012 р., а відтак підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

27.09.2010 р. між Замовником - Кримським Республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопроводно - каналізаційного господарства Південного берега Криму» та Підрядчиком - Приватним підприємством «Інженерні системи» укладений договір підряду № 82 ( а.с. 12-14).

Відповідно до п.1.1. договору, Підрядчик за дорученням Замовника виконує роботи з капітального ремонту вуличної водопровідної мережі басейну 1-го до 2-го, інвентарний номер 1160819 (заміна аварійної ділянки), а Замовник сплачує Підрядчику виконані роботи на умовах цього договору.

Кошторисна вартість підрядних робіт за договором складає 298011,60 грн., включаючи ПДВ ( п.2.2. договору).

Остаточна вартість робіт визначається як динамічна ціна на дату їх виконання, за фактично виконаним об'ємам робіт, згідно підписаним Замовником, акта виконаних робіт КБ-2 ( п.2.3. договору).

Пунктом 2.4 договору передбачено, що Замовник сплачує роботи по цьому договору без рахунковим перерахуванням на розрахунковий рахунок Підрядчика у порядку, визначеному п.2.4.1.,2.4.2, 2.4.3 договору.

Згідно з п.2.4.3. договору повна вартість виконаного об'єму робіт виконується Замовником на підставі рахунків, які виставляються Підрядчиком, згідно підписаних актів виконаних робіт.

Відповідно до п.3.1. договору Підрядчик починає роботи, передбачені п.1.1. цього договору не пізніше 10 робочих днів з моменту підписання цього договору.

Як вказує позивач відповідно до рахунку фактури № СФ-0000053 від 30.09.2010 р. відповідач перерахував позивачеві аванс за виконання робіт з капітального ремонту вуличної водопровідної мережі від басейну 1-го до 2-го згідно договору підряду № 82 від 27.09.10 р. суму 268210,44 грн., що підтверджується випискою банку ( а.с. 32).

ПП «Інженерні системи»здійснило поетапне виконання робіт, що підтверджується актами прийомки виконаних робіт, довідками про вартість виконаних робіт та втрат, актом звірки взаємних розрахунків.

Незважаючи на те, що відповідач узгодив та прийняв виконані роботи, частина суми за договором підряду № 82 залишилась несплаченою, що стало підставою для звернення позивача з позовом.

Матеріали справи свідчать, що позивачем в якості авансу отримана від відповідача сума 268 210,44 грн., що підтверджується банківською випискою. (а.с. 32)

Із зазначеної суми по узгодженню сторін сума 13864,28 грн. перерахована в порядку заліку в рахунок оплати за договором № 81 від 27.09.10 р. на підставі листа від 24.12.10 р. вих.. № 1188 ( а.с. 31). У зв'язку з цим залишок авансу склав 254 346,16 грн. (268 210,44 грн. - 13 864,28 грн.)

Загальна сума виконаних робіт склала 310 240,77 грн., що підтверджується актом прийомки виконаних будівельних робіт КБ-2 за лютий 2011 р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат КБ- 3 на суму 202 431,76 грн. (а.с.15-21); актом прийомки виконаних будівельних робіт КБ-2 за червень 2011 р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат КБ-3 за червень 2011 р. на суму 107 809,01 грн.( а.с. 22-29).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 55894,61 грн. (310 240,77 грн. - 254 346,16 грн.) Рахунок -фактура № СФ -0000047 від 24.06.2011 р. за виконані роботи з капітального ремонту вуличної водопровідної мережі від басейну 1-го до 2-го згідно договору підряду № 82 від 27.09.10 р., виписаний позивачем на суму 55 894,61 грн., залишився відповідачем не сплачений.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Відповідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати позивачу грошових коштів в сумі 55 894,61 грн. не виконав, а відтак ця сума основного боргу підлягає стягненню з відповідача.

Слід зазначити, що сума 55894,61 грн. також підтверджена актом звірки взаємних розрахунків станом на 16.05.2012 р., підписаний обома сторонами ( а.с.40).

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Умовами договору, зокрема п.7.2., визначено, що Замовник за порушення строків перерахування платежів за виконані роботи сплачує Підрядчику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення від суми заборгованості за кожний день прострочки.

У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення суми 55 894,61 грн. за період з 04.07.2011 р. по 25.04.2012 р. (297 днів) в сумі 7025,96 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що позивачем при його складанні не враховано положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначає якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст. 530 ЦК України).

Як вбачається із умов договору підряду № 82 від 27.09.10 р. строк виконання зобов'язань щодо сплати відповідачем рахунків не визначений. Не містять також матеріали справи доказу отримання відповідачем рахунку - фактури № 0000047 від 24.06.2011 р. на суму 55 894,61 грн.

В матеріалах справи є лист вих. № 103/02 від 15.02.2012 р. згідно з яким позивач зазначає, що за відповідачем за виконані у 2011 роботи є заборгованість в сумі 158925,12 грн. Вказаний лист отриманий відповідачем 15.02.2012 р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції ( а.с. 35). При цьому, позивач встановлює дату -29.02.2012 р. за якою сторони повинні прийти до узгодження стосовно оплати суми 158 925,12 грн.. Проте, як вказував позивач, до 29.02.2012 р. спір не врегульований, виходячи із положень ст. 530 Цивільного кодексу України, листа позивача саме з 01.02.2012 р. виникає прострочення відповідачем платежу.

Суд, здійснив перерахунок суми пені за період з 01.03.2012р. по 25.04.2012р. за наступною формулою: пеня = С х 2ОС х Д/100, де С- сума заборгованості за період, 2ОС- подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення.

Тобто, сума пені за період з 01.03.2012р. по 22.03.2012р. складає 522,19 грн. (55 894,61 грн.х2х7,75х2/100)

За період з 23.03.2012р. по 25.04.2012р. складає 780,99 грн. (55 894,61грн.х2х7,5х34/100)

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 1 303,18 грн. (522,19грн.+780,99грн.)

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 1363,83 грн.

Суд вважає, що заявлена позивачем сума 3 % річних підлягає перерахуванню за період з 01.03.2012 р. по 25.04.2012 р., тобто становить 56 днів.

Здійснивши перерахунок 3 % річних сума яка підлягає стяненню з відповідача становить 257,27грн. на підставі наступного розрахунку: 55 894,61 грн.х3х56/365/100.

При цьому, суд приймає до уваги що відповідач не надав своїх обґрунтованих заперечень по заявленому позову та доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 55 894,61 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

За таких обставин, всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши обставини справи, а також наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а тому з Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопроводно - каналізаційного господарства Південного берега Криму» слід стягнути 57 455,06 грн., у тому числі суми основного боргу у розмірі 55 894,61 грн., пені у розмірі 1 303,18 грн. та 3 % річних у сумі 257,27 грн.

В частині стягнення 6829,34грн. в позові слід відмовити у зв'язку з невірним обчисленням позивачем сум пені та 3 % річних, тобто без врахування положень діючого законодавства.

Також, з відповідача на користь позивача варто стягнути судові витрати, з пропорційно задоволених вимог, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 18.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 18.06.2012р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопроводно - каналізаційного господарства Південного берега Криму» (98612, м. Ялта, вул.. Кривошти, 27, ідентифікаційний код 03348005) на користь Приватного підприємства «Інженерні системи» (98604, м. Ялта, вул.. Українська, 3/15, ідентифікаційний код 32198981) 57 455,06 грн., у тому числі суми основного боргу у розмірі 55 894,61 грн., пені у розмірі 1 303,18 грн. та 3 % річних у сумі 257,27 грн., а також судовий збір 1438,51 грн.

3. В частині стягнення пені та 3% річних у загальному розмірі 6829,34 грн. відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Білоус М.О.