Рішення

від 10.06.2012 по справі 13/5005/3362/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.12р. Справа № 13/5005/3362/2012

За позовом Павлоградського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Головного управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації в особі Професійно - технічного училища № 81, смт. Юр'ївка

до Приватного підприємства фірми "Еколан - ТД", м. Павлоград

про розірвання договору поставки № 24-1-11 від 24.10.2011р. та стягнення 25 327,69 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від прокурора: Демеш О.О, посвідчення № 62;

від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність № 343 від 06.06.2012р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Павлоградський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Головного управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації в особі Державного навчального закладу «Професійно - технічного училища № 81», смт. Юр'ївка звернулося до господарського суду з позовом, яким просить:

- розірвати договір поставки № 24-1-11 від 24.10.2011 року між Професійно - технічним училищем № 81 та Приватним підприємством фірмою "Еколан - ТД";

- стягнути з Приватного підприємства фірми "Еколан-ТД" заборгованість в сумі 25 327 грн. 69 коп., з них: 21 088 грн. 69 коп. - прямі збитки, 2 762 грн. 79 коп. - пені за 131 день за прострочення виконання зобов'язання; 1 476 грн. 21 коп. - штраф за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів; судові витрати по справі покласти на відповідача.

Господарським судом перевірено найменування позивача та встановлено, що за кодом ЄДРПОУ 03067499 зареєстровано - Державний навчальний заклад "Професійно - технічне училище № 81", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців № 135539463 від 10.04.2012 року (а.с. 41-42), а також, перевірено найменування відповідача та встановлено, що за кодом ЄДРПОУ 33588505 зареєстровано - Приватне підприємство фірма "ЕКОЛАН - ТД", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 135539430 від 10.04.2012 року (а.с. 39-40). Дані факти встановленні в рішенні.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 24-1-11 від 24.10.2011 року.

Представник відповідача в судові засідання 26.04.2012 року, 29.05.2012 року, 07.06.2012 року не з'являвся, про час і місце судового засідання, повідомлені судом належним чином за адресами, зазначеними в позовній заяві, що підтверджено поштовими повідомленнями (а.с. 45; а.с. 50; а.с. 60), відзиву та витребуваних судом документів не подав. Клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю участі у справі представника відповідача до суду не надходило.

Суд вважає, що неявка в судові засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду даної справи по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 07.06.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

24 жовтня 2011 року між Професійно - технічним училищем №81 (далі - Покупець/Позивач) та Приватним підприємством фірмою "Еколан-ТД" (далі - Постачальник /Відповідач) був укладений договір поставки №24-1-11 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця паливно - мастильні матеріали по цінах, у кількості та асортименті згідно видаткових накладних та специфікацій, які є невід'ємною частиною нього договору. Замовник зобов'язується прийняти даний товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п. 9.1 Договору, даний договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2011 року, а в частині виконання зобов'язань до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно п. 5.1 Договору, Постачальник зобов'язаний поставити Товар Покупцю у строк та місце, визначені даним Договором, та надати Покупцю рахунок-фактуру, специфікацію, видаткову накладну, податкову накладну.

Відповідно до п. 5.2 Договору, Покупець зобов'язаний прийняти товар у встановленому сторонами місці. Згідно п. 2.3 договору поставка товару здійснюється протягом 2 робочих днів з моменту зарахування коштів на рахунок Постачальника. Товар вважається прийнятим з моменту підписання видаткової накладної (п. 3.5 Договору).

Згідно п. 6.1 Договору, у разі невиконання або не належного виконання стороною прийнятих на себе зобов'язань по цьому договору, винна сторона відшкодовує потерпілій стороні спричинені збитки в повному обсязі, а також несе матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.

24.10.2011 року Постачальником було видано Покупцю для оплати рахунок - фактуру № ПСФ-372 (а.с. 17) яким встановлено кількість та асортимент замовленого Покупцем товару, його ціну і вартість, а саме 2438 л дизельного палива по ціні 7.21 грн. без ПДВ на загальну суму 21 088 грн. 69 коп.

25.10.2011 року Покупець виконав свої зобов'язання по договору щодо оплати Товару, надавши до Управління казначейства в Юр'ївському районі Дніпропетровської області рахунок - фактуру №ПСФ-372 на суму 21 088 грн. 69 коп., який був оплачений держказначейством з рахунку Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області на рахунок Постачальника, що підтверджується платіжним дорученням № 232 від 25.10.2011 року (а.с. 18) та штампами казначейства на рахунку - фактурі №ПСФ-372 та платіжному дорученні №232 згідно яких перерахування коштів з бюджету на рахунок Відповідача проведено 1 листопада 2011 року.

Позивач у позовній заяві стверджує, що замовлений товар так і не був поставлений Відповідачем у визначений сторонами договору пункт смт. Юр'ївка (місцезнаходження ПТУ), таким чином Постачальник не виконав зобов'язання передбачені вказаним договором.

06.12.2011 року за № 698 Позивач направив Відповідачу лист - претензію (а.с. 19) про невиконання останнім умов договору поставки, вказавши, що через це училищем не виконано комплекс осінньо - польових робіт в учбовому господарстві.

Позивач також, зазначає, що оскільки у даному листі помилково було невірно вказано номер та дату договору, то 13.03.2012 року повторно направлено на адресу Відповідача лист - претензію про невиконання останнім умов договору від 24.10.201 1 року (а.с. 20).

Позивач стверджує, що Відповідач на лист - претензію відповіді не надав, пальне не поставив.

До позовної заяви Позивачем додано письмові пояснення директор ППФ "Еколан - ТДВ»Ковальов С.М. (а.с. 21) який по даній ситуації пояснив, що дизельне паливо так і не було поставлено у зв'язку з тим, що підприємство має тимчасові економічні труднощі. Він дійсно отримував від директора ПТУ № 81 листа - претензію однак не мав часу відповісти, оскільки перебував на лікарняному. Крім нього, зазначив, що на даний час підприємство тимчасово припинило свою діяльність у зв'язку із недостатністю оборотних коштів, а в подальшому планується ліквідувати дане підприємство за рішенням власника.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, Покупцю дизельне пальне було необхідне для виконання комплексу осінньо-польових робіт, які так і не були виконані в повному обсязі через невиконання Відповідачем взятих зобов'язань по договору. У зв'язку з чим Позивач вимагає відшкодування завданих йому збитків. В даному випадку збитками відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України є втрачені Покупцем грошові кошти, сплачені Постачальнику за не отриманий товар.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин. завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право па відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі: сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі.

Згідно з ч.1, 2 ст. 220 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Стаття 220 ГК України передбачає загальну відповідальність боржника, що прострочив виконання зобов'язання, у вигляді покладення на нього обов'язку щодо відшкодування збитків. До складу збитків статті 224 - 225 ГК України відносять, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.

Тобто, для Позивача збитками є витрати, понесені, ним у зв'язку із здійсненням передплати по Договору за Товар.

Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки, завдані простроченням виконання зобов'язання, повернувши останньому передоплату по Договору в сумі 21 088 грн. 69 коп.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 21 088 грн. 69 коп.

Наразі, дослідивши наявний в матеріалах справи договір, судом встановлено, що умовами договору не передбачено відповідальність відповідача у вигляді сплати пені та штрафу.

Позивач враховуючи, те що у договорі сторонами не обумовлена відповідальність Постачальника за невиконання або неналежне виконання зобов'язання у вигляді пені, штрафу, інших господарський санкцій, керуючись ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України просить стягнути з Відповідача на свою користь штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України за прострочення виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Розмір штрафних санкцій. що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань. визначається відповідним суб'єктом господарювання - господарською організацією.

Пеня за прострочення виконання зобов'язання Відповідача починає рахуватися наступного дня після закінчення строку виконання, встановленого договором від 24.10.2011 року. Згідно штампу казначейства на рахунку-фактурі № ПСФ-372 та платіжному дорученні №232 грошові кошти казначейством перераховані на рахунок Постачальника 01.11.2011 року, тобто строк виконання зобов'язання закінчується 03.11.2011 року, пеня рахується з 04.11.2011 року по 14.03.2012 року (день подання позову), тобто за 131 день.

Згідно наданого Позивачем розрахунку пеня за 131 день прострочення становить 2 762 грн. 79 коп. (а.с. 12).

За наведених обставин, господарський суд прийшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення пені за період з 04.11.2011 року по 14.03.2012 року у розмірі 2 762 грн. 79 коп. та штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів у розмірі 1 476 грн. 21 грн. (7% від вартості товару) визнається правомірною та підлягає задоволення.

Також, Позивач на підставі ст. 611 Цивільного Кодексу України просить суд розірвати договір поставки № 24-1-11 від 24.10.2011 року, який відповідно до п. 9.1 Договору вважається продовженим до 31.12.2012 року у зв'язку з тим, що укладений договір захищає лише інтереси Постачальника (Відповідача), тому Позивач не бажає продовжувати господарські відносини з Відповідачем.

Правовідносини що випливають з договорів поставки, відповідно вимог ст. 712 ЦК України регулюються, зокрема, загальними положеннями про цивільного кодексу України купівлю-продаж.

Стаття 665 ЦК України передбачає у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Нормою ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером, його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Отже, з вищезазначених фактів вбачається, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від взятих на себе зобов'язань, що є порушенням статті 193 ГК України та 526 ЦК України.

13.03.2012 року Відповідачу було направлено лист - претензію № 193 в якому Позивачем повідомлено про розірвання Договору № 24-1-11 від 24.10.2011 року.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду у квітні 2012 року, у зв'язку з порушенням Відповідачем договірних взаємовідношень, Договір в односторонньому порядку було розірвано в силу вимог статей 611, 651, 653, 665 ЦК України з моменту відмови Позивача від договору.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок порушень вчинених відповідачем.

З урахуванням встановлених обставин, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягають збитки у розмірі 21 088 грн. 69 коп. за Договором № 24-1-11 від 24.10.2011 року, штраф за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів у розмірі 1 476 грн. 21 грн. та пеня за період з 04.11.2011 року по 14.03.2012 року у розмірі 2 762 грн. 79 коп. , в решті позовних вимог слід відмовити.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст.ст. 193, 216, 220, 230, 231 ГК України, 611, 651, 653 ЦК України, ст.ст. 4, 32, 33, 34, 36, 43, 45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства фірми "ЕКОЛАН-ТД" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Радянська, 59Л, код ЄДРПОУ 33588505) на користь Державного навчального закладу «Професійно - технічного училища № 81»(юридична адреса: 51300, смт. Юр'ївка, вул. Запорожченка, будинок 1; код ЄДРПОУ 03067499) збитки в розмірі 21 088 грн. 69 коп., пеню в розмірі 2 762 грн. 79 коп., судовий збір в розмірі 1 609 грн. 50 коп., про що видати наказ.

В частині позовних вимог щодо розірвання договору № 24-1-11 від 24.10.2011 року укладеного між Професійно - технічним училищем № 81 та Приватним підприємством фірмою "ЕКОЛАН - ТД" м. Павлоград - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Ю.Ю. Первушин

Повне рішення складено 14.06.2012 року.