Рішення

від 14.06.2012 по справі 5010/525/2012-20/41

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2012 р. Справа № 5010/525/2012-20/41 Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Доцяк О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1;

до відповідача: ТзОВ "Захід-Сталь",

вул. Микитинецька, 7, м.Івано-Франківськ,76018;

вул. Республіканська, 15/14, м.Івано-Франківськ, 76000 ;

вул.І.Пулюя, 10/94, м.Івано-Франківськ, 76018;

про: повернення дроту в кількості 6 540 кг, згідно розписки від 20.12.08р.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2- адвокат, (свідоцтво НОМЕР_3 від 16.06.05р.),

(угода про надання юридичної допомоги б/н від 29.05.12р.);

ОСОБА_1 - фізична - особа підприємець, (свідоцтво про ДРФО-П

Серія НОМЕР_2);

Від відповідача: не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Івано-Франківської області суду з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача ТзОВ "Захід-Сталь" заборгованість в сумі 91 515,53грн.

Представники позивача в судовому засіданні подали суду заяву від 14.06.12р. про зміну предмету позову, в якій просять суд, зобов"язати відповідача - ТзОВ "Захід-Сталь" повернути позивачу - ФО-П ОСОБА_1, дріт в кількості 6 540 кг, згідно розписки від 20.12.2008р.

Врахувавши правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами договору позики, згідно умов якого, позивач передав, а відповідач прийняв для потреб виробництва дріт в кількості 6 540 кг, що підтверджує підписана та скріплена печаткою ТзОВ "Захід-Сталь" розписка від 20.12.2008р.;

- невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині повернення позивачу 6 540 кг дроту;

- приписи ст.ст. 526, 1049 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав. Ухвали суду від 14.05.12р., 29.05.12р. з відомостями про дату, час та місце розгляду направлені відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (вул. Микитинецька, 7, м.Івано-Франківськ,76018) повернулись підприємством зв"язку з відміткою "організація вибула ".

Матеріали справи містять витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серія АЄ № 370393 (а.с.18), з якого вбачається, що місцезнаходженням ТзОВ "Захід-Сталь" є: вул. Микитинецька, 7, м.Івано-Франківськ,76018. Тобто, позивач у позовній заяві вірно вказав місцезнаходження відповідача. Крім того, на вимогу позивача відповідач додатково повідомлявся про дату час та місце розгляду справи за адресами: вул. Республіканська, 15/14, м.Івано-Франківськ, 76000; вул.І.Пулюя, 10/94, м.Івано-Франківськ, 76018.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст.64, ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цих норм права, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв"язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р.).

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи той факт, що відповідач, відповідно до законодавства належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

20.12.2008р. Босий Віктор Степанович (керівник ТзОВ "Захід- Сталь"), взяв у ОСОБА_1 (Фізичної особи-підприємця) для потреб виробництва 6 540 (шість тисяч п"ятсот сорок) кг дроту та зобов"язався повернути дріт до 01.05.2011р.

Факт позики підтверджує розписка від 20.12.2008р. (а.с.11). Дана розписка підписана Босим В.С. та скріплена печаткою ТзОВ "Захід- Сталь".

Проте, як вбачається з матеріалів справи та доведено в судовому засіданні позивачем, відповідач не виконав взяті на себе зобов"язання, дріт в кількості 6 540 кг позивачу не повернув.

Виходячи з характеру правовідносин сторін, суд вважає за необхідне до даних спірних правовідносин застосувати положення про позику, врегульовані статтями 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За приписами ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання (ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач в судові засідання не з"явився позовні вимоги не спростував.

Отже, вимога позивача про зобов"язання ТзОВ "Захід-Сталь" повернути ФО-П ОСОБА_1, дріт в кількості 6 540кг, згідно розписки від 20.12.08р. правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

. Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові

витрати покласти на відповідача.

Що стосується клопотання позивача №3758/2012-с вх від 05.06.12р., про повернення судового збору в сумі 1609, 50грн., сплаченого позивачем за звернення до господарського суду Івано-Франківської області з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано порядок повернення судового збору, а саме, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі.

Ухвалою від 14.05.12р. господарський суд Івано-Франківської області відмовив у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову. А відтак, в даному випадку судовий збір не підлягає поверненню.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ЗУ "Про судовий збір", ст. ст. 509, 526, 527, 530, 625, 629, 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, до відповідача ТзОВ "Захід-Сталь", вул. Микитинецька, 7, м.Івано-Франківськ,76018, вул. Республіканська, 15/14, м.Івано-Франківськ, 76000, вул.І.Пулюя, 10/94, м.Івано-Франківськ, 76018, про повернення дроту в кількості 6 540кг, згідно розписки від 20.12.08р. - задовольнити.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Захід - Сталь", вул. Микитинецька, 7, м.Івано-Франківськ,76018 (ідентифікаційний код 32873535) повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) дріт в кількості 6 540кг, згідно розписки від 20.12.2008р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід - Сталь", вул. Микитинецька, 7, м.Івано-Франківськ,76018 (ідентифікаційний код 32873535) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 1 609, 50грн. (одну тисячу шістсот дев"ять грн. 50 коп.) - судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення складено 15.06.12р.

Суддя С.Кобецька