Рішення

від 13.06.2012 по справі 5011-14/6523-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/6523-2012 13.06.12

За позовом Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в

м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аіст-К"

про стягнення 634,75 грн.

Суддя Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю;

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м. Києві звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аіст-К" про стягнення 1 410,84 грн., з яких 1 372,00 грн. основного боргу та 38,84 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору № 1113-Доб/2011/Под на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони від 01.01.11.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.06.12 р.

13.06.12 р. до суду було подано заяву про зменшення позовних вимог, у якій позивач зазначає про часткову сплату відповідачем суми боргу та просить стягнути з відповідача залишок заборгованості у розмірі 595,91 грн. та 38,84 грн. пені.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи те що у матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

В судовому засіданні 13.06.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.11 р. між Управлінням Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м. Києві (надалі -позивач, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аіст-К" (надалі -відповідач, Замовник) було укладено договір № 1113-Доб/2011/Под на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони (надалі -Договір).

Відповідно п. 2.1. Договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується здійснювати спостереження та обслуговування сигналізації на об'єкті Замовника, забезпечити негайне виконання НО на об'єкт у разі спрацювання НО відповідних дій, спрямованих на встановлення причин спрацювання сигналізації, а в разі необхідності -припинення правопорушення або злочину на об'єкті.

Пунктами 3.1., 3.2. Договору передбачено, що розрахунок вартості послуг Виконавця з цим Договором здійснюється на підставі цін, визначених Сторонами у Протоколі погодження договірної ціни (додаток 4 до Договору). Вартість послуг визначається у Розрахунку (додаток 2 до Договору). Оплата за цим Договором здійснюється Замовником щомісячно до 20-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування Замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної у Розрахунку, на рахунок Виконавця.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Протягом листопада 2011 р. -лютого 2012 р. позивачем було надано відповідачу передбачені Договором послуги на суму 1 372,00 грн., що підтверджується Актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг № С10-011412 від 30.11.11 р., № С10-012495 від 31.12.11 р., № С10-000412 від 31.01.12 р., № С10-001509 від 29.02.12 р.

При цьому, як вбачається з банківських виписок по рахунку позивача, відповідачем було частково сплачено суму заборгованості у розмірі 776,09 грн., решта заборгованості у розмірі 595,91 грн. станом на час розгляду справи не сплачена.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.3. Договору, за кожний день прострочення оплати за цим Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За розрахунком позивача, який не спростований належним чином відповідачем, останній за прострочення виконання своїх зобов'язань за Договором має сплатити 38,84 грн. пені.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аіст-К" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28-Б; код ЄДРПОУ 30782310) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м. Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9; код ЄДРПОУ 08596920) 595 (п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 91 коп. заборгованості, 38 (тридцять вісім) грн. 84 коп. пені та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.06.12 р.

Суддя С.М. Мельник