Рішення

від 13.06.2012 по справі 5011-14/4921-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/4921-2012 13.06.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "В.М."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "К енд К"

про стягнення 12 803,45 грн.

Суддя Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальність "В.М." звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "К енд К" про стягнення 12 803,45 грн., з яких 10 733,02 грн. заборгованості, 1 822,87 грн. пені, 107,76 грн. інфляційних втрат та 139,80 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № ВМ485 від 28.07.11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.05.12 р.

21.05.12 р. від позивача надійшли додаткові документи по справі.

Ухвалою суду від 23.05.12 р. розгляд справи відкладено на 13.06.12 р.

11.06.12 р. від позивача надійшли додаткові документи на виконання вимог суду, зокрема, розрахунок ціни позову, з якого вбачається, що розмір заборгованості відповідача становить 10 733,02 грн., сума пені -719,26 грн., інфляційних втрат -107,76 грн., 3 % річних -139,80 грн.

В судове засідання 13.06.12 р. представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

В судовому засіданні 13.06.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі матеріали,заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.07.11 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВМ" (надалі -позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "К енд К" (надалі -відповідач, Покупець) було укладено договір поставки № ВМ485 (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язаний поставити, а Покупець прийняти та оплатити витратні матеріали до оргтехніки, комп'ютерні комплектуючі, копіювально-розмножувальну техніку, принтери, запасні частини та аксесуари до них (надалі -Товар) відповідно до супроводжувальних документів, а саме: рахунків-фактур, товарних накладних та/або актів приймання-передачі товарів (виконаних робіт).

Відповідно до п. 1.2. Договору, орієнтовна сума Договору становить 50 000,00 грн., у процесі виконання Договору його сума уточнюється, виходячи із загальної суми партій товару, замовлених та поставлених згідно нього.

Пунктом 4.3. Договору сторони визначили, що повна оплата вартості отриманої від Постачальника партії Товару здійснюється Покупцем в національній валюті на поточний банківський рахунок Постачальника протягом 10 робочих днів від дати поставки Товару, вказаної в товарній накладній постачальника або акті прийманні-передачі товару (виконаних робіт). Покупець вправі здійснити передоплату по Товару.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 53 798,60 грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати вартості поставленого товару виконав лише частково, сплативши 43 065,58 грн.

Станом на час розгляду справи судом розмір заборгованості не змінився та становить 10 733,02 грн., що відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 8.1. Договору сторони встановили, що в разі несплати або несвоєчасної оплати вартості отриманого Товару Покупець сплачує Постачальнику за кожний день прострочення платежу пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі 0,1 % в день, а також відшкодовує збитки в повному обсязі.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, який не спростовано належним чином відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 107,76 грн. інфляційних втрат, 139,80 грн. 3 % річних та 719,26 грн. пені (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 10 733,02 грн. заборгованості, 107,76 грн. інфляційних нарахувань, 139,80 грн. 3 % річних та 719,26 грн. пені обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення пені у розмірі 1 103,61 грн. у позові належить відмовити.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "К енд К" (03138, м. Київ, вул. Каменярів, 28-А; код ЄДРПОУ 36629748) на користь Товариства з обмеженою відповідальність "ВМ" (01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 4/6; код ЄДРПОУ 24095427) 10 733 (десять тисяч сімсот тридцять три) грн. 02 коп. заборгованості, 719 (сімсот дев'ятнадцять) грн. 26 коп. пені, 107 (сто сім) грн. 76 коп. інфляційних втрат, 139 (сто тридцять дев'ять) грн. 80 коп. 3 % річних та 1 470 (одну тисячу чотириста сімдесят) грн. 77 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.06.12 р.

Суддя С.М. Мельник