Рішення

від 13.06.2012 по справі 5011-14/6483-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/6483-2012 13.06.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бутуз"

про стягнення 6 788,50 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бутуз" про стягнення 6 788,50 грн., з яких 5 425,62 грн. основного боргу, 406,37 грн. пені, 379,79 грн. штрафу, 54,25 грн. інфляційних втрат та 522,47 грн. 20 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 3745-11 від 23.05.11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.06.12 р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 13.06.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.05.11 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (надалі - позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бутуз" (надалі -відповідач, Покупець) було укладено договір поставки № 3745-11 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність покупця алкогольні напої (надалі -Товар), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар в порядку, визначеному умовами цього Договору.

Згідно з п. 4.1. Договору, найменування, кількість, асортимент Товару визначається Покупцем у замовленні та зазначається Постачальником у видатковій накладній на Товар.

Відповідно до п. п. 6.1., 6.2. Договору, розрахунки за Товар здійснюються Покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання Товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженому Сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю Сторін - шляхом попередньої оплати. Датою оплати Покупцем вартості отриманою від Постачальника Товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок Постачальника.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем на виконання умов Договору було поставлено відповідачу Товар за видатковими накладними № 190910/188694 від 29.09.11 р. та № 192337/1896998 від 30.09.11 р. на загальну суму 11 763,18 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання по оплаті поставленого Товару відповідач виконав лише частково, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка на час розгляду справи становить 5 425,62 грн.

Пунктами 7.1., 9.2. Договору сторони встановили, що у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника Товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника Товару більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі семи відсотків від суми боргу. У випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого від Постачальника Товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику 20 % річних від суми боргу за користування чужими коштами.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, який у встановленому порядку не спростовано відповідачем, останньому за порушення виконання зобов'язань за Договором правомірно нараховано 406,37 грн. пені, 379,79 грн. штрафу, 54,25 грн. інфляційних втрат та 522,47 грн. 20 % річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бутуз" (03148, м. Київ, просп. Леся Курбаса, 4, кв. 160; код ЄДРПОУ 37589298) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (84601, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2; код ЄДРПОУ 35871504) 5 425 (п'ять тисяч чотириста двадцять п'ять) грн. 62 коп. заборгованості, 406 (чотириста шість) грн. 37 коп. пені, 379 (триста сімдесят дев'ять) грн. 79 коп. штрафу, 522 (п'ятсот двадцять дві) грн. 47 коп. 20 % річних, 54 (п'ятдесят чотири) грн. 25 коп. інфляційних втрат та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.06.12 р.

Суддя С.М. Мельник