Рішення

від 14.06.2012 по справі 5015/1747/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.12 Справа№ 5015/1747/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства «Страхове Товариство «Гарантія», м. Київ

до відповідача-1: Судовишнянського споживчого товариства Мостиської райспоживспілки, м. Судова Вишня

до відповідача-2: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укоопгарант», м. Київ

про: стягнення 3 387,20 грн

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (Довіреність №274/11/11 від 17.11.2011р.)

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ПрАТ «Страхове Товариство «Гарантія», м. Київ до відповідача-1 -Судовишнянського споживчого товариства Мостиської райспоживспілки, м. Судова Вишня, відповідача-2 -Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укоопгарант», м. Київ про стягнення 3 387,20 грн.

Ухвалою суду від 03.05.2012 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.05.2012 р. З підстав, викладених в Ухвалі суду від 15.05.2012 р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 14.06.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі-1,2 явку представників в судове засідання з невідомих причин не забезпечили, відзиву на позовну заяву суду не надали, хоч і були належно повідомлені про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представників відповідачів-1, 2 за наявними в ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

18.12.2009 р. близько 10 год. 50 хв. на вул. Гайдамацька у м. Мостиська гр. ОСОБА_2. керуючи автомобілем марки «Даді»д.н.з. НОМЕР_4 не врахувавши дорожньої ситуації, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_3. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) автомобілі отримали технічні пошкодження.

Факт ДТП підтверджується довідкою Відділення ДАІ по обслуговуванню адміністративної території Мостиського району № 6676 від 27.12.2009 р. та Постановою Мостичького районного суду Львівської області від 25.12.2009 р. у справі № 3-1426 за 2009 рік., якою адміністративну справу відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП подальшим провадженням закрито та звільнено ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП (у зв'язку із малозначимістю правопорушення).

Суд встановив, що на момент ДТП автомобіль марки «Фольксваген»д.н.з. НОМЕР_2 був застрахований у страховій компанії ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ»згідно Договору № 5-1452/09.047 добровільного страхування наземного транспорту, укладеного 25.07.2009 р. між ВАТ «Страхова компанія «Гарантія»(правонаступником якого є ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ») та ОСОБА_3

12.01.2010 р. ОСОБА_3 оформлено Заяву про виплату страхового відшкодування вх. № 124 від 13.01.2010 р.

Як вбачається із матеріалів справи для визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля марки «Фольксваген»д.н.з. НОМЕР_2 позивачем було замовлено автотоварознавче дослідження, яке проводилось спеціалістом-автотоварознавцем ОСОБА_4

Згідно Висновку № 24 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту від 23.01.2010 р. вартість відновлювальних робіт по ремонту автомобіля «Volkswagen Golf Plus» д.н.з. НОМЕР_5 на момент дослідження становить 3 435,00 грн.

25.01.2010 р. Львівською регіональною дирекцією філією ВАТ «Страхова компанія «Гарантія»було складено Страховий акт № 69 відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 3 387,20 грн .

Згідно Розпорядження № 69 від 25.01.2010 р. між ОСОБА_3 та позивачем підписано Акт взаємозаліку боргу б/н від 25.01.2010 р., відповідно до якого належну до виплати суму страхового відшкодування зараховано в рахунок сплати ОСОБА_3 третього та частини четвертого чергових страхових платежів за Договором № 5-1452/09.047 добровільного страхування наземного транспорту від 25.07.2009 р.

Як зазначається у позовній заяві автомобіль марки «Даді»д.н.з. НОМЕР_4, яким керувала ОСОБА_2 належить Судовишнянському споживчому товариству Мостиської райспоживспілки. Вказаний автомобіль застраховано у ТзОВ «Страхова компанія «Укоопгарант»згідно Полісу № ВА/4837810 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений на умовах першого типу. Згідно Полісу ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

10.09.2010 р. позивач звернувся на адресу відповідача-2 із претензією, відповідно до якої просив у порядку регресу компенсувати ВАТ «СТ «Гарантія»3 387,20 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення суми відшкодування в примусовому порядку.

З огляду на те, що умовами договору страхування автомобіля марки марки «Даді»д.н.з. НОМЕР_4 передбачено франшизу в розмірі 510,00 грн., вказану суму в порядку відшкодування позивачем заявлено до стягнення з власника застрахованого автомобіля -відповідача-1.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України як одну з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначено завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Як встановлено в процесі розгляду справи, внаслідок ДТП, яке мало місце 18.12.2009 р. близько 10 год. 50 хв. на вул. Гайдамацька у м. Мостиська автомобіль гр. ОСОБА_3 -«Volkswagen Golf Plus» д.н.з. НОМЕР_5 зазнав технічних ушкоджень. Вказаний автомобіль був застрахований у страховій компанії ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ»згідно Договору № 5-1452/09.047 добровільного страхування наземного транспорту від 25.07.2009 р.

У відповідності до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору

Наявними в матеріалах справи документами, а саме Висновком № 24 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту від 23.01.2010 р. підтверджується, що вартість відновлювальних робіт по ремонту автомобіля «Volkswagen Golf Plus» д.н.з. НОМЕР_5 на момент дослідження становить 3 435,00 грн. Згідно Страхового акту № 69 належна до виплати страхувальнику сума становить 3 387,20 грн . Дана сума підлягає виплаті шляхом зарахування коштів в рахунок сплати чергових страхових платежів за Договором № 5-1452/09.047 добровільного страхування наземного транспорту від 25.07.2009 р.

За правилами ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення міститься у ст. 27 Закону України «Про страхування».

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, винної у скоєнні ДТП.

Відповідно до Постанови Мостиського районного суду Львівської області від 25.12.2009 р. у справі № 3-1426 за 2009 рік., ДТП сталася у зв'язку із порушенням водієм автомобіля марки «Даді»д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_2 п. 2.3 «б», 13.3 Правил дорожнього руху України.

Згідно ст. 35 ГПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП автомобіль марки «Даді»д.н.з. НОМЕР_4, власником якого є відповідач-1 був застрахований у ТзОВ «Страхова компанія «Укоопгарант»згідно Полісу № ВА/4837810 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пунктом 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 12 вищевказаного Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно Полісу № ВА/4837810 ліміт відповідальності відповідача-2 за шкоду, заподіяну майну становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 у порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 2 877,20 грн. є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Окрім того, ч. 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як вбачається із матеріалів справи гр. ОСОБА_2 являється керівником Судовишнянського споживчого товариства Мостиської райспоживспілки (інформація з ЄДРЮО та ФОП).

Із врахуванням вищевикладеного та з огляду на те, що відповідальність відповідача-2 згідно Полісу № ВА/4837810 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обмежена франшизою в розмірі 510,00 грн. , суд вважає підставним звернення позивача із вимогою про стягнення вказаної суми до відповідача-1.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру заявлених до стягнення сум.

Керуючись ст.ст. 11, 979, 993, 1166, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 35, 43, 49, 75, ст.ст. 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Судовишнянського споживчого товариства Мостиської райспоживспілки (81340, Львівська обл., Мостиський р-н, м. Судова Вишня, пл.. І.Франка, 5. Ідентифікаційний код 01758868) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ»(01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3. Ідентифікаційний код 14229456) 510,00 грн. шкоди в порядку регресу ; 242,34 грн.судового збору

3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укоопгарант» (01001, м.Київ, вул. Хрещатик,7/11. Ідентифікаційний код 21618844) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ»(01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3. Ідентифікаційний код 14229456) 2 877,20 грн. шкоди в порядку регресу; 1 367,16 грн. судового збору.

4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.06.2012 р.