Рішення

від 14.06.2012 по справі 5017/1212/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2012 р.Справа № 5017/1212/2012

.за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства „Оріон-Ойл"

до відповідача Приватного підприємства „БРІКК"

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фонд державного майна України

про визнання повністю недійсним з моменту укладання договору оренди нерухомого майна та повернення грошових коштів - 39020,00 грн.

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: ОСОБА_3 - довіреність

СУТЬ СПОРУ : Приватне виробничо-комерційне підприємство „Оріон-Ойл" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства „БРІКК" (далі - відповідач) про визнання повністю недійсним з моменту укладання договору оренди нерухомого майна № 2 від 24.12.2007 року, предметом якого є мостіння загальною площею 800,00 кв. м., за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3 та про повернення грошових коштів - 39020,00 грн.

29.05.2012 року суд залучив до участі у справі, в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фонд державного майна України.

Під час розгляду справи оголошувалась перерва у судовому засіданні до 14.06.2012 року о 11:20.

Відповідач позов не визнав з підстав викладених у відзиві на позов від 10.05.2012 року.

В С Т А Н О В И В :

24.12.2007 року між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) було укладено Договір оренди № 2, строком до 24 грудня 2008 р. (п. 7.1. Договору).

Майно, яке передається в строкове платне орендне користування, згідно п. 1.1 Договору, - відкрите мостіння загальною площею 800,00 кв.м., що знаходиться за адресою: 65085, м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3.

Згідно п. 1.2. Договору, вказане майно є власністю орендодавця (відповідача) та знаходиться на його балансі.

За умовами п. 5.1.1. Договору орендодавець (ПП „БРІКК") зобов'язувався не пізніше 3-х днів з моменту підписання цього Договору передати орендарю в оренду майно, зазначене в п. 1.1. цього Договору), згідно акту прийому-передачі з відображенням фактичного стану Майна.

Проте, позивач вказує, що акт прийому-передачі орендованого майна з відображенням його стану на день передачі - сторонами не складався і не підписувався.

05.09.2011 року Господарський суд Одеської області (суддя Желєзна С.П.) ухвалив рішення по справі № 16-13-28/17-438-2011 за позовом заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця", дочірнього підприємства „Клінічний санаторій ім. Пирогова" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця", до приватного підприємства „Український шлях", приватного підприємства „Експрес", приватного підприємства „Брікк", за участю прокуратури Одеської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності та виселення.

Вказаним рішенням по справі № 16-13-28/17-438-2011 визначено:

„2. Визнати за державою в особі Фонду державного майна України право власності на індивідуально визначене майно у вигляді нежитлових споруд з устаткуванням, які розташовані за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3, загальною площею 1526,3 кв.м., розташованих на земельній ділянці площею 34 362,00 кв.м., що складаються з: 1) адміністративної будівлі (літера „А" площею 249,5 кв.м.); 2) медичної (літера Б, площею 64,6 кв.м.); 3) технічної служби (літера В, площею 322,7 кв.м.); 4) ангару (літера Г, площею 441,0 кв.м.); 5) складу (літера Д, площею 14,6 кв.м.); 6) боксу (літера Е, площею 433,9 кв.м.); 7) мостіння -1; 8) огородження № 1-5.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між приватним

підприємством „Український шлях" та приватним підприємством „Експрес", посвідчений

20.02.2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу

ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 597.

4. Виселити приватне підприємство „Брікк" нежитлових споруд з устаткуванням,

які розташовані за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3, загальною площею 1526,3

кв.м., розташованих на земельній ділянці площею 34 362,00 кв.м., що складаються з:

1) адміністративної будівлі (літера „А" площею 249,5 кв.м.); 2) медичної (літера Б,

площею 64,6 кв.м.); 3) технічної служби (літера В, площею 322,7 кв.м.); 4) ангару

(літера Г, площею 441,0 кв.м.); 5) складу (літера Д, площею 14,6 кв.м.); 6) боксу (літера Е,

площею 433,9 кв.м.); 7) мостіння - І; 8) огородження № 1-5, та передати вищезазначене

майно у володіння та користування балансоутримувача дочірнього підприємства

«Клінічний санаторій ім. Пирогова»закритого акціонерного товариства лікувально-

оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 року по справі № 16-13-28/17-438-2011 рішення господарського суду Одеської області від 05.09.2011 року по справі № 16-13-28/17-438-2011 - залишено без змін.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.09.2011 року по справі № 16-13-28/17-438-2011 встановлено, що спірне нерухоме майно за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дуга, 3, яке перебувало у віданні Української республіканської Ради профспілок та в подальшому було передано акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця", є державною власністю. Повноваження щодо управління майном державної важності, в тому числі і спірним нерухомим майном, було покладено на Фонд державного майна України.

Позивач, в обґрунтування позову посилається на наступне:

Суд у рішенні по справі № 16-13-28/17-438-2011 послався на ст. 1 Закону України „Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10 вересня 1991 року № 1540-ХИ, якою встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю.

Тобто, як вважає позивач, судом встановлено, що спірне нерухоме майно є державною власністю з моменту набуття чинності зазначеним Законом України - згідно ст. 10 Закону, з дня його прийняття - з 10 вересня 1991 року.

Тому, на думку позивача, правові наслідки наявності у держави права власності на нерухоме майно за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3, повинні застосовуватися до всіх правовідносин щодо цього майна, починаючи з моменту визначення Законом України „Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" його власника в особі держави - з 10 вересня 1991 року.

З наведеного позивач робить висновок, що тільки держава в особі Фонду державного майна України з 10 вересня 1991 року мала повноваження щодо управління спірним нерухомим майном за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дуга, 3. Без згоди означеного органу ніякі угоди стосовно цього майна на його платне використання, зокрема, договори оренди всього нерухомого майна (цілісного майнового комплексу) або його частки, - не могли укладатися.

На думку позивача, ПП „БРІКК" на момент укладання Договору оренди від 24.12.2007 року № 2 не було власником предмету Договору - нерухомого майна у вигляді відкритого мостіння загальною площею 800,00 кв.м. за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3.

Тому позивач вважає, що укладений між ПП „БРІКК" як орендодавцем та ПВКП „Оріон-Ойл" як орендарем Договір оренди нерухомого майна від 24.12.2007 року № 2 - з боку орендодавця ПП „БРІКК" був укладений неналежною особою, тому оспорюваний Договір є недійсним з моменту його укладання і не може породжувати ніяких юридичних наслідків, окрім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Посилаючись на викладене, позивач також вимагає відповідача повернути грошові кошти сплачені за недійсним Договором -39020 грн., в порядку ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215, ч.1, 2 ст. 761 ЦК України та ч. 1, 3 ст. 55 ГК України.

Відповідач позов не визнав, вважаючи себе власником майна, що є предметом спірного Договору оренди, на момент укладання Договору до винесення Рішення Господарським судом Одеської області по справі № 16-13-28/17-438-2011 -05.09.2011 року.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:

За приписом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Перелік підстав визнання правочину недійсним встановлено ч. 1 ст. 215 ЦК України: підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Згідно ч. 1, 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

На думку суду, позивачем не надано належних доказів наявності будь-яких підстав для визнання недійсним з моменту укладання договору оренди нерухомого майна № 2 від 24.12.2007 року, предметом якого є мостіння загальною площею 800,00 кв. м., за адресою: м.Одеса, Овідіопольська дуга, 3, оскільки на момент укладання спірного Договору не було порушено умов чинного законодавства з огляду на те, що станом відповідач був власником мостіння на підставі договору купівлі-продажу від 18.04.2007р., укладеного з ПП „Експрес", що підтверджується рішенням господарського суду Одеської області від 25.10.2011р. по справі №16-13-28/17-438-2011 .

Доказів того, що вказаний договір у встановленому порядку визнано недійсним -до матеріалів справи не надано.

Крім того, про належність відповідачу спірного майна на праві власності під час укладення спірного договору оренди №2 від 24.12.2007р. , свідчить Витяг ОМБТІ від 24.05.2007р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно

Доказів, підтверджуючих право державної власності в особі ФДМ України на спірне на момент укладення спірного договору, позивачем не надано.

Статтею 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, порядок проведення якої та підстави відмови в ній визначаються законом.

Згідно положень статей 2,3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004р. -державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Зареєстровані речові права та їх обмеження мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна .

Відповідно до частини 1 статті 319 ЦК України -власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Таким чином, ПП „Брікк", укладаючи спірний договір з позивачем, як власник майна на той момент мав право без обмежень розпоряджатися зареєстрованим за ним вищевказаним майном, у т.ч. шляхом надання його в оренду.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на наведене, суд вважає, що позивачем не надано належних доказів, в обґрунтування позову, а правові підстави для визнання недійсним з моменту укладання договору оренди нерухомого майна № 2 від 24.12.2007 року, предметом якого є мостіння загальною площею 800,00 кв. м., за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3 та для повернення грошових коштів в сумі 39020грн.. -відсутні.

На підставі викладеного, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 15.06.2012р.

Суддя Демешин О.А.