КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 червня 2012 року 2а-983/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Обухові та Обухівському районі Київської області до Приватного акціонерного товариства «Обухівпромбуд» простягнення заборгованості в сумі 12676 грн. 82 коп. ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в м. Обухові та Обухівському районі Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Обухівпромбуд»про стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 12676, 82 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за особовим рахунком відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період листопад, грудень 2011 року, січень, лютий 2012 року у сумі 12676 грн. 82 коп., посилається на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.
Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 02 квітня 2012 року та 05 червня 2012 року у на адресу суду надійшло клопотання Начальника УПФУ в м. Обухові та Обухівському районі Київської області Н.Ф. Василишина про розгляд справи у відсутності представника Управління Пенсійного фонду України в м. Обухові та Обухівському районі Київської області, в якому також зазначено, що позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.
На підставі ст. 122, ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Приватне акціонерне товариство «Обухівпромбуд»є юридичною особою, зареєстрованою 11.12.1996 року Виконавчим комітетом Обухівської міської ради Київської області, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Обухові та Обухівському районі Київської області.
Як вбачається із наявних матеріалів справи, у відповідача утворилась заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період листопад, грудень 2011 року, січень, литий 2012 року у розмірі 12676грн. 82 коп.
Надаючи правову оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(далі -Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески, згідно зі статтею першою вказаного Закону -це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів ПФУ. Відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно «б»-«з» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, значеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно абзацу 4 п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" -"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до абзацу 3 п. 1 ст 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставки збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Відповідно до пункту 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з пунктом 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Згідно з абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Отже, зазначеною нормою абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 статті 1 та пунктом 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій по списку № 2, які відповідач відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтями 14, 15 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці -підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.
Відповідно до абзацу шостого частини другої статті 17 та частини шостої статті 20 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Абзацом восьмим пункту 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовами про стягнення недоїмки.
Наявність у відповідача заборгованості за внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підтверджується доказами, наданими позивачем. З матеріалів справи вбачається, що органом Пенсійного фонду направлено на адресу відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам відповідача, в якому зазначено суми пенсій, виплачені пенсіонерам разом з витратами на доставку цих пенсій.
На день судового розгляду відповідач суму заборгованості не сплатив.
Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, який здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах. Кошти Пенсійного фонду України, що зараховуються на єдиний рахунок Фонду і зберігаються на окремих рахунках його органів в уповноваженому банку, визначеному Кабінетом Міністрів України, обслуговують органи Державного казначейства.
Таким чином, територіальні органи Пенсійного фонду України у відносинах із страхувальниками та застрахованими особами з приводу виплати пенсій або стягнення заборгованості власної правосуб'єктності не мають, а діють від імені Пенсійного фонду України в межах повноважень, які поширюються на територію відповідної адміністративної одиниці.
Оскільки відповідач є боржником Пенсійного фонду України і знаходиться на території адміністративної одиниці, на яку поширюються повноваження позивача, дії позивача щодо стягнення заборгованості на користь Пенсійного фонду України є правомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Обухові та Обухівському районі Київської області до Приватного акціонерного товариства Обухівпромбуд" про стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 12676, 82 грн. - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства Обухівпромбуд" (08700, Київська області, місто Обухів, вулиця Київська, 148, ідентифікаційний код 05425649) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Обухові та Обухівському районі Київської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за листопад, грудень 2011 року, січень, лютий 2012 року у розмірі 12676 (дванадцять тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 82 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лиска І.Г.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2012 |
Оприлюднено | 21.06.2012 |
Номер документу | 24787806 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Лиска І.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні