Постанова

від 07.06.2012 по справі 1153/12/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2012 р. 10 год. 00 хв.Справа № 2а-1153/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представників позивача - Гордєєва А.А., Заріцької О.В., Харченко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецсплав"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Южспецсплав" (далі - ТОВ "Южспецсплав", позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.03.2012 р. № 0002222201, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 981 619,41 грн., у тому числі за основним платежем на 785 295,53 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 196 323,88 грн., та № 0002232201, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року на 34 672,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 8 668,00 грн. за надмірне декларування бюджетного відшкодування з ПДВ.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги, пояснили, що спірні рішення складені за результатами перевірки позивача. З висновками акту перевірки ТОВ "Южспецсплав" не погоджується, вважає, що в основу цих висновків покладено безпідставні та необґрунтовані доводи перевіряючи. На думку позивача, оскаржуваними рішеннями відповідач має намір притягти до відповідальності товариство за неправомірні дії інших суб'єктів господарювання.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Відповідно до наданих суду заперечень на позовну заяву, відповідач вважає податкові повідомлення-рішення такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Южспецсплав" як платник податків перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Херсоні та є платником податку на додану вартість.

До видів діяльності позивача належать: лиття інших кольорових металів, оброблення металевих відходів та брухту, оптова торгівля відходами та брухтом та ін.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту від 02.03.2012 р. № 49/22-1/31134707, складеного за наслідками планової виїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2010 р. по 30.09.2011 р. (далі - акт перевірки).

За актом перевірки під час вивчення стану нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 р. відповідач встановив порушення податкового законодавства України, зміст яких полягає в тому, що позивач у деклараціях з ПДВ надмірно задекларував податкові зобов'язань у сумі 4 575 891,45 грн. та податковий кредит у сумі 5 171 735,14 грн.

Відповідач визнав нікчемними правочини позивача з придбання товарів (лому алюмінію) та формування податкового кредиту у сумі 4 575 891,45 грн. у ТОВ "Проммет-М", ТОВ "Юголомресурс", ПП "Контур-Прим", зокрема, через те, що ці суб'єкти підприємницької діяльності у публічній звітності не декларували наявність трудових та матеріальних ресурсів для здійснення торгівельно-постачальницької діяльності.

Наслідком визнання нікчемними правочинів позивача з придбання лому алюмінію у ТОВ "Проммет-М", ТОВ "Юголомресурс", ПП "Контур-Прим" стало визнання нікчемними правочинів з продажу цього товару ТОВ "Механічний завод" та надмірне декларування податкових зобов'язань від цієї операції у сумі 4 575 891,45 грн. Зазначені операції позивача підтверджені бухгалтерськими та податковими документами, вартість поставлених товарів, включаючи нарахований ПДВ, сплачена постачальникам у безготівковому порядку, дохід від продажу цих товарів отриманий від покупця перерахований на розрахунковий рахунок у безготівковому порядку. Відобразивши ці операції у 2010-2011 роках у податковому обліку та звітності позивач, на думку відповідача, порушив вимоги пп. 7.2.65 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168/97-ВР).

Суд не може погодитись з оцінкою податкового органу господарських відносин позивача, наданою в акті перевірки. На думку суду, торгівельна діяльність суб'єкта підприємництва може здійснюватись як із залученням власного виробничого потенціалу так і з залученням потенціалу власника товарів, який перепродується. Для покупця товару не має істотного значення питання стосовно місця зберігання придбаного товару, вирішальним є ціна придбаного товару та умови переходу права власності на придбаний товар. Законодавством України не передбачається обов'язкової наявності у покупця інших документів ніж документів, які засвідчують факт існування та вартість придбаного товару.

Здійснюючи аналіз акту перевірки, суд встановив, що визнання нікчемними правочинів з придбання та продажу товарів на суму 4 575 891,45 грн. по ланцюгу проходження товарів від ТОВ "Проммет-М", ТОВ "Юголомресурс", ПП "Контур-Прим" до позивача та у подальшому до ТОВ "Механічний завод" не вплинуло на розмір донарахованих грошових зобов'язань з ПДВ та зменшеного бюджетного відшкодування за спірними податковими повідомленнями-рішеннями. Однак, звертає на себе увагу спосіб визначення зайво задекларованих зобов'язань з продажу товарів за цими правочинами. За актом перевірки ПДВ, отриманий від продажу лому алюмінію дорівнює ПДВ, сплаченому (нарахованому) у результаті придбання цих товарів. Тобто, відповідач вважає, що позивач здійснив продаж цих товарів без отримання будь-якої грошової вигоди (націнки) і, тим самим, діяв всупереч головної мети підприємництва - отримання прибутку від ведення господарської діяльності. Цей висновок відповідача не підтверджений первинними документами позивача і не може свідчити про належне, неупереджене вивчення відповідачем всіх обставин ведення господарської діяльності платника податків.

Як вбачається судом, на загальний підсумок перевірки та підставою для складення спірних податкових повідомлень рішень були висновки відповідача про надмірне декларування позивачем у вересні 2010 року податкового кредиту у сумі 595 843,69 грн. по операціям з ПП "Краун-С". Під час перевірки відповідач встановив, що ПП "Краун-С" у вересні 2010 року зобов'язання з продажу товарів (робіт, послуг) позивачеві не декларував. Сформувавши податковий кредит з цим постачальником позивач, на думку відповідача, порушив вимоги пп. 7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР. За пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і тому відповідач вважає, що без відображення у декларації зобов'язань з ПДВ постачальник не має право складати податкову накладу і, відповідно, покупець відображати ці операції у складі податкового кредиту.

За наданими суду матеріалами продаж товарів від ПП "Краун-С" підтверджено належним чином складеними податковими накладними, оплата поставки проведена у безготівковому порядку, а товарність цієї операції відповідачем не заперечується.

За приписами Закону № 168/97-ВР до податкового кредиту платника ПДВ відносяться підтверджені податковими накладними суми сплаченого (нарахованого) ПДВ у зв'язку з придбанням (товарів (робіт, послуг), призначених для використання в оподатковуваній господарській діяльності цього платника податку. При цьому законодавство України не містить прямої норми, яка пов'язує податковий кредит покупця товарів (робіт, послуг) з податковими зобов'язаннями постачальника цих товарів (робіт, послуг). На думку суду, податковий орган при визначенні права платника податку на формування валових витрат зобов'язаний керуватись лише тими обставинами, які мали місце та мали бути відомими платникові під час здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Діючим законодавством України не передбачена можливість отримання покупцем товарів (робіт, послуг) інформації про стан оподаткування постачальника, його виробничі потужності, та наявність ресурсів для здійснення господарських операцій. Така інформація у відповідності із Законом України "Про інформацію" від 02.10.1992 р. № 2657-ХІІ маже мати конфіденційний характер та обмежений доступ до неї інших осіб.

Суд вважає, що перекладаючи ризик ведення підприємницької діяльності стосовно можливих зв'язків з неплатниками податків на покупця-платника податків, податковий орган не визначає спосіб мінімізації такого ризику. За діючим законодавством України обов'язок стосовно контролю за оподаткуванням суб'єктів господарювання покладений на податкові органи, а не на покупця товарів (робіт послуг). На думку суду, придбавач товарів (робіт, послуг), провадячи господарську діяльність, вправі сподіватись на легітимність господарської діяльності продавця товарів, належне виконання податкових обов'язків цим суб'єктом підприємницької діяльності та належну організацію роботи з боку податкового органу по оподаткуванню цих операцій.

Дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позивач виконав всі вимоги податкового законодавства України стосовно формування податкового кредиту по відносинам з ПП "Краун-С", а відповідач неправомірно, без належного обгрунтування, позбавив позивача цього при складанні спірних податкових повідомлень-рішень.

За даними акту перевірки відповідач встановив заниження зобов'язань позивача з ПДВ на загальну суму 595 843,69 грн. ( -4 575 891,45 - (-5 171 735,14) шляхом завищення податкового кредиту на цю суму, інших порушень законодавства з ПДВ, які вплинули на розмір зобов'язань з ПДВ під час перевірки не виявлено.

Обгрунтування решти грошових зобов'язань податковим органом ні в акті перевірки, ні в запереченні на позовну заяву не надано.

За пп. 54.3.2 п. 54.3 Податкового кодексу України податковий орган самостійно може визначити суму грошових зобов'язань з податків суб'єктів господарювання у разі, коли дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Тобто, донарахування грошових зобов'язань платника податків за результатами перевірок можливе виключно на підставі порушень податкового законодавства, викладених в акті цієї перевірки. Відповідач при складенні спірних податкових повідомлень-рішень не підтвердив розмір додатково визначених грошових зобов'язань та зменшеного бюджетного відшкодування відповідними порушеннями податкового законодавства України.

З огляду на наявні у справі докази, при складенні спірних податкових повідомлень рішень податковий орган переслідував єдину мету - збільшити грошові зобов'язання платника податку та зменшити заявлене ним бюджетне відшкодування з ПДВ за будь-яких обставин, не дбаючи при цьому належне документальне та нормативно-правове підтвердження висновків перевірки та розміру грошових зобов'язань, визначених у спірних податкових повідомленнях-рішеннях і грунтуючи свої висновки на припущеннях.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецсплав" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 26 березня 2012 р. №№ 0002232201 та 0002222201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецсплав" (ЄДРПОУ 31134707) судовий збір у розмірі 2 146,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 червня 2012 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.1