Постанова

від 19.06.2012 по справі 4-2340/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 4-2340/12

П О С Т А Н О В А

19 червня 2012 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Карабаня В.М., ,

при секретарі Руденко Ю. О.,

за участю прокурора Віннікова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся в суд зі скаргою на бездіяльність Генеральної прокуратури України при розгляді його заяв від 10.05.2011 року, 15.06.2011 року, 31.08.2011 року, 13.02.2012 року.

В судове засіданні заявник, який перебуває під вартою не доставлявся, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні прокурор просив суд залишити скаргу без задоволення, посилаючись на те, що рішення в порядку ст. 97 КПК України Генеральною прокуратурою України не приймалось, оскільки провадження за скаргами ОСОБА_2, щодо незаконного на його думку засудження Генеральним прокурором України було припинено.

Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали судової справи №4-2340/12 та матеріали наглядового провадження, дійшов до висновку, що скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

ОСОБА_1, як на правові підстави своїх вимог, посилається на ст. ст. 97, 236 КПК України. Як вбачається за змістом скарги та її прохальної частини, скаржник оскаржує бездіяльність Генеральної прокуратури України, щодо неналежного розгляду його заяв від 10.05.2011 року, 15.06.2011 року, 31.08.2011 року, 13.02.2012 року.

У відповідності зі ст. 236 КПК України, дії прокурора можуть бути оскаржені до суду.

Скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачене КПК України.

Нормами КПК України передбачено лише порядок здійснення судового контролю за досудовим слідством стосовно постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, про порушення кримінальної справи та постанов про закриття кримінальної справи.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про звернення громадян»провадження за скаргами ОСОБА_1, щодо на його думку незаконного засудження припинено, що підтверджується листом за підписом Генерального прокурора України ОСОБА_3 від 27.10.2008 року. Також слід зазначити, що Генеральною прокуратурою України листом від 07.05.2012 року заявнику було повторно роз'яснено підстави ненадання відповідей на його заяви, щодо незаконного засудження.

Таким чином Генеральна прокуратура України при розгляді заяв ОСОБА_1 діяла у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд не наділений правом визнавати бездіяльність прокурора через ненадання відповіді на скаргу заявника, оскільки це не передбачено кримінально-процесуальним законодавством.

У відповідності до ст. 19 Конституції України орган судової влади діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказаними нормативними актами повноважень суду щодо визнання незаконною бездіяльність прокурора не передбачено.

Окрім цього, прокурор є процесуальною особою, яка не може бути примушена будь-ким не на підставах чи не у спосіб визначених законом діяти певним чином.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що скаргу слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 236 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України при розгляді його заяв від 10.05.2011 року, 15.06.2011 року, 31.08.2011 року, 13.02.2012 року - залишити без задоволення.

На постанову суду протягом 15 діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва.

Суддя В. Карабань