ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Іменем України
РІШЕННЯ
18.06.2012Справа №5002-29/1530-2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн Дистрибьюшн», м. Сімферополь,
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Керч,
про стягнення 8 029,22 грн.
Суддя О.І. Башилашвілі
Представники:
від позивача ОСОБА_3, представник, довіреність №5/10 від 15.10.2011 р, паспорт,
від відповідача не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сатурн Дистрибьюшн» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором поставки товару в сумі 8 029,22 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору поставки товару №26, укладеного 21.11.2011. між сторонами у справі, в частині своєчасності та повноти оплати за поставлений товар згідно видаткових накладних №6-00000788/Т, №6-00000789/Т, №6-00000834/Т, №6-00000835/Т, №6-00000847/Т, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 8 029,22 грн., яку останній самостійно не погашає, що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.05.2012. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн Дистрибьюшн» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.
У судовому засіданні 18.06.2012. повноважний представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні та заявив клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.
Дане клопотання судом задоволено, надані документи долучені до матеріалів справи.
Відповідач явку своїх представників у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Ухвали суду у даній справі, спрямовувались рекомендованою кореспонденцією на його адресу, вказану в позові та зазначеній в спеціальному витязі електронної бази даних АРМ ЄДР про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представника відповідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Розгляд справи відкладався відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд
ВСТАНОВИВ:
21.11.2011. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сатурн Дистрибьюшн» (далі постачальник) і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі покупець) укладено договір поставки №26 (далі договір, а.с. 7).
Предметом даного договору є те, що постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупцеві продукцію (далі товар) у кількості, асортименті і за цінами, вказаними у видаткових накладних, а покупець ……….. продає, а покупець купує щебеневу продукцію виробництва ВАТ «Шархинський кар'єр» (далі продукція), а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених даним договором, прийняти і оплатити товар. (п. 1.1 договору).
Пунктом 1.2 даного договору сторони обумовили, що асортимент, кількість і ціна товару, що постачається, визначається в специфікаціях на товар, які є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно п. 2.1 договору, постачальник відвантажує покупцю товар за цінами, визначених в специфікаціях.
Розрахунки за поставлений товар здійснюються на протязі 21 робочого дня з дати поставки товару (п. 2.2. договору)
Відповідно до п. 2.3 договору, загальна вартість договору складає 1 млн. грн..
Цей договір набуває чинності з дати укладання та діє до 31.12.2010р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Строк дії договору може бути продовжений на один календарний рік, якщо жодна із сторін не заявить про своє бажання припинити його дію (п.п. 8.1, 8.2. договору).
Додатковою угодою №1 від 04.01.2011. сторони продовжили строк дії даного договору до 31.12.2011. (а.с. 16).
Сторонами під час розгляду справи суду не надано доказів розірвання чи визнання даного договору недійсним у встановленому законом порядку.
У виконання умов договору, згідно специфікації №2 від 08.02.2010. сторонами погоджено постачання щебеню гранітного фракції 5х25 мм у кількості 500т загальною вартістю 55680,00грн; згідно специфікації №3 від 11.02.2010. сторонами погоджено постачання щебеню гранітного фракції 5х25 мм у кількості 1009,4т загальною вартістю 112406,78грн; згідно специфікації №4 від 18.02.2010. сторонами погоджено постачання щебеню гранітного фракції 5х25 мм у кількості 50т загальною вартістю 5568,00грн. (а.с. 13-15).
В подальшому, у виконання умов договору, згідно вказаних специфікацій, позивач 28.02.2010. за накладною №27 від 28.02.2010. на підставі довіреностей на отримання товару №313902 від 01.02.2010. та №313903 від 04.02.2010., виданих на ім'я ОСОБА_5, поставив відповідачеві товар на загальну суму 173654,78грн. (а.с. 17-19).
Після чого позивач виставив відповідачеві рахунок до сплати №108 від 28.02.2010. на суму 173654,78грн. (а.с. 20).
Однак відповідач взяті на себе договірні зобов'язання в частині оплати товару не виконав своєчасно та у повному обсязі.
Як свідчать матеріали справи покупець здійснив часткову оплату товару 14.09.2010. в розмірі 20000,00грн. та 21.06.2011. в сумі 16576,54грн. (а.с. 21, 22).
Решта товару залишилась не сплаченою, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 137078,24грн.
19.09.2011. позивач надіслав на адресу відповідача претензію вих. №25/247-22 з вимогами сплатити негайно суму боргу в розмірі 137078,24грн., а також 13707,82грн. штрафу.(а.с. 23).
Однак дані вимоги відповідачем залишені без задоволення, сума боргу сплачена не була, тому ДП «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» звернулось з відповідним позовом до суду про стягнення 137078,24грн. заборгованості у примусовому порядку.
Акт звірки взаємних розрахунків, проведений сторонами 16.12.2010., свідчить про наявність заборгованості відповідача перед позивачем станом на 30.11.2010. у розмірі 153654,78грн. (а.с. 25).
Акт звірки взаємних розрахунків від 28.03.2012., згідно з яким за даними позивача заборгованості відповідача станом на 28.03.2012. становить 137078,24грн. відповідачем не підписаний (а.с. 38).
Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як зазначалось вище, за умовами договору, позивач згідно специфікацій за накладною поставив відповідачеві товар на умовах його оплати з кінцевим терміном 30.03.2010., тобто строк виконання грошового зобов'язання відповідача перед позивачем сплив, однак несплаченим залишився товар на суму 137078,24грн.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 137078,24грн., тому позов в частині стягнення основної заборгованості за договором поставки щебеневої продукції №203910 від 14.12.2009010р. в сумі 137078,24грн. є обґрунтованим, підтверджується документально, а тому підлягає задоволенню.
Крім того, заявляючи позов, позивач просить стягнути з відповідача 8502,138грн. - 3% річних за період з 31.03.2010. по 13.09.2010. та 13969,47грн. інфляційних втрат за період з серпня 2010. по січень 2012.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач прострочив грошове зобов'язання за договором поставки, то у нього в силу наведених приписів закону виникає обов'язок сплатити суму 3% річних в розмірі 8502,138грн. та 13969,47грн. інфляційних втрат, тому дані позовні вимоги теж підлягають задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору судом покладаються на відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 20.06.2012.
На підставі викладеного, керуючись статтею 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «ЕКО-СВ-БУД» (ЄДРПОУ 34700514) на користь Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» (ЄДРПОУ 14310112) 137078,24грн. основного боргу, 3% річних в розмірі 8502,138грн., 13969,47грн. інфляційних втрат, 3191,00грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Башилашвілі О.І.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2012 |
Оприлюднено | 21.06.2012 |
Номер документу | 24793800 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Башилашвілі О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні