Рішення

від 31.10.2006 по справі 02-09/4585

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                

Р І Ш Е Н Н

Я           

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"31" жовтня 2006 р.                                                              Справа №  02-09/4585

Господарський суд Черкаської

області у складі головуючого судді Пащенко А.Д., 

із секретарем судового засідання

Олененко С.П., за участю представників:

позивача:  Солодкова С.І., -за довіреністю,  відповідача: 

ОСОБА_1. -підприємець особисто, 

ОСОБА_2 -за дорученням,  третіх

осіб: не з'явилися, 

розглянувши  у 

відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу 

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська будівельно-торгова компанія»до

підприємця ОСОБА_1, треті особи: комунальне підприємство «Черкаське

обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», Регіональне відділення Фонду

державного майна України у Черкаській області, Виконавчий комітет Черкаської

міської ради, Управління містобудування та архітектури Черкаського

міськвиконкому, Черкаське міське управління земельних ресурсів, товариство з

додатковою відповідальністю “МАРТ”, про визнання недійсним правочину

(договору) купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання

недійсним в силу ст. 215 Цивільного кодексу України договору купівлі-продажу

від 10.06.2004 року  гаража по

АДРЕСА_1,  що позначений на технічному

паспорті під літерою «Б» загальною площею 92,3 кв.м.,  укладеного 

підприємцем ОСОБА_1 і Черкаським обласним виробничим об'єднанням

"Черкасиплодоовочпром",  та скасування

державної реєстрації права власності на вказаний гараж по АДРЕСА_1,   на ім'я ОСОБА_1.  В обґрунтування позовних вимог позивач вказує

на те,  що  вказаний договір укладений з порушенням права

власності позивача, оскільки проданий за договором  гараж належить позивачу, а не об'єднанню

"Черкасиплодоовочпром", і був придбаний  позивачем 

за договором із  Регіональним відділенням

ФДМУ у Черкаській області у складі цілісного майнового комплексу державного

підприємства “Черкаське ремонтно-будівельне управління № 1”, в якому відповідно

інвентаризаційного опису   НОМЕР_1

знаходяться гаражі НОМЕР_2 та НОМЕР_3, тобто в тому числі гараж, який був

проданий за оспорюваним договором купівлі-продажу.

До прийняття рішення у справі

позивач подав суду Уточнення позовних вимог від 11.10.2006р., в якому

просить  задовольнити позов, визнати

недійним  оспорюваний договір  купівлі-продажу  від 10.06.2004р., скасувати державну

реєстрацію права власності на гараж по АДРЕСА_1, реєстраційний номер 2221340,

на ім'я ОСОБА_1., та стягнути з відповідача понесені позивачем судові

витрати.     

Представник позивача у судовому

засіданні  подала Уточнення позовних

вимог та пояснила, що крім вимог, заявлених у позовній заяві та Уточненні до

позову від 12.10.2006р.,  позивач також

просить повернути спірний гараж власнику, а саме ТОВ “Черкаська

будівельно-торгова компанія”,  оскільки

така вимога вказана у тексті позовної заяви та в Уточненні до позовних

вимог. 

Із моменту порушення провадження у

справі першим відповідачем  у справі було

Черкаське обласне виробниче об'єднання "Черкасиплодоовочпром". В

зв'язку з ліквідацією об'єднання  та

виключенням його 24.03.2006р. із єдиного державного реєстру, ухвалою

господарського суду від 07.08.2006р. у даній справі припинено провадження  відносно вказаного об'єднання.

Відповідач -приватний підприємець

ОСОБА_1. -у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні заперечив проти

позову з мотивів його безпідставності та необгрунтованості, оскільки у наданих

позивачем  документах відсутні докази

належності позивачу на праві власності гаража, який є предметом купівлі-продажу

за договором від 10.06.2004 року,  що

оспорюється позивачем;  позивач  не підтвердив факт використання ним спірного

гаража чи його утримання;  на  момент укладення оспорюваного договору

купівлі-продажу гараж був зареєстрований на праві власності за об'єднанням

"Черкасиплодоовочпром”, тому твердження позивача про те,  що об'єднання, як продавець,  не було власником гаража на момент його

продажу, не відповідає  дійсності, і

відповідач як добросовісний набувач не міг знати про те,  що через рік після укладення договору

появляться претенденти на  гараж. 

Представник відповідача у судовому

засіданні, заперечуючи проти позову, посилалася на доводи, викладені у

відзиві  на позов, та на документи,

надані 18.10.2006р. КП   “Черкаське ООБТІ”,  із яких вбачається,  що 

спірний гараж не був у складі цілісного майнового комплексу РБУ № 1,

тому не міг стати власністю позивача.  

Комунальне підприємство “Черкаське

ООБТІ” подало суду витребувані документи та 

просило розглядати справу без участі його представника.     

ТДВ “Март” у  поясненні від 09.10.2006р.  та представник у судовому засіданні вказало

про те, що ним було укладено  угоду на

брокерське обслуговування від 07.11.2002р. із 

об'єднанням "Черкасиплодоовочпром”, 

відповідно до якої було проведено всю необхідну підготовчу роботу та

виставлено на продаж  гараж   по АДРЕСА_1, належний на праві власності

об'єднанню та зареєстрований  за ним в

установленому порядку.

 Треті особи не направили своїх представників у

судове  засідання,  поважних причин їх  неявки  

суду не повідомили. Суд вважає можливим розглянути справу без участі

представників третіх осіб.

У судовому засіданні оголошувалася

перерва із 07.08.2006р. по 28.08.2006р.

Дослідивши матеріали справи у їх

сукупності, вислухавши пояснення та доводи представників  сторін, 

суд  встановив наступне.

Позивачем оспорюється дійсність

договору купівлі-продажу гаражу від 10 червня 2004 року, далі “оспорюваний

договір”, укладеного Черкаським обласним виробничим об'єднанням

"Черкасиплодоовочпром" та ОСОБА_1, який є підприємцем відповідно  до свідоцтва 

про державну реєстрацію  суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи, виданого виконкомом Соснівської

районної ради 14.03.2002р. за № 353/15. За оспорюваним договором об'єднання

"Черкасиплодоовочпром", як продавець, продало  та передало підприємцю ОСОБА_1, що є покупцем,  належний продавцю  гараж, який знаходиться по АДРЕСА_1, площею

92,3 кв.м., позначений на плані  літерою

“Б”.  Вказаний договір посвідчений

нотаріально 10.06.2004р. Право власності на нього зареєстровано  підприємством “Черкаське ООБТІ”   за 

ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу  від 10.06.2004р.  З цього моменту підприємець ОСОБА_1.  набув права власності  на придбане нерухоме майно.   

Оцінивши зміст оспорюваного

договору,  суд  вважає, 

що в ньому вказані  істотні умови

для договорів  купівлі-продажу,  яким є оспорюваний договір,  форма договору не порушена, вимоги закону до

нотаріальні посвідчення  договору та його

державної реєстрації витримані.

Суд приходить до висновку,  що позов ТОВ “ЧБТК” не підлягає до

задоволення,  виходячи із наступного.

Єдиною підставою для визнання

недійсним договору купівлі-продажу від 10.06.2004р.  позивач вказує  на те, 

що  він є власником гаража по

АДРЕСА_1,  однак, суд вважає,  що позивачем не  доведено його право власності на гараж, який

є предметом оспорюваного договору купівлі-продажу. 

Із поданих  регіональним відділенням ФДМУ у Черкаській

області  документів (а.с. 126-128) не

вбачається,  що в інвентаризаційному  описі НОМЕР_1 при оформленні позивачем

купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ДП “Черкаське РБУ № 1”  (договір від 02.06.1997р.) враховувався

саме  спірний гараж,  не вказана площа гаражів, їх позначення

літерами чи визначення місця розташування на території РБУ №1.

Не вбачається цього також із

документів, поданих позивачем.  Акти  приймання в експлуатацію закінчених

будівництвом  прибудови складу

(приміщення для автомобіля)  НОМЕР_3 та

НОМЕР_4. та від 18.04.1981р. не можуть 

бути  доказом належності

позивачу спірного гаража, оскільки із них не вбачається,  що мова йде саме про  спірний гараж.  Тим більше, 

що вказані акти виконані на бланках 1983 року виготовлення, що

спростовує  факт складання цих актів у

1981 році. Поданий суду “Генплан 

производственной базы Черкасского РСУ-1” 

(а.с. 171) не має дати,  тому  судом не приймається до уваги.  

Разом з тим, із документів із

інвентаризаційної справи будівель по вул. Автомобілістів, 6 - РБУ-1

(поданих підприємством “Черкаське ООБТІ” на повторний запит  суду в ухвалі від 12.10.2006р.- а.с.

219-231),  вбачається,  що в період 

із 1992 року по січень 2003 року гараж у місці нинішнього його

знаходження на документах  РБУ № 1 та ТОВ

“ЧБТК” відсутній. Не значився склад  і в

плані земельної ділянки, а також у довідці-характеристиці від 17.08.2001р.,

виданій на запит ТОВ “ЧБТК”  і не

спростованій ним. В інвентаризаційній справі РБУ - 1 -ТОВ “ЧБТК” під літерою

“Б”  протягом вказаних років враховувався

склад, який, однак,  не має відношення

до  спірного гаража. Крім цього, в справі

враховуються склади під літерами “В”, “Г”, “Д”, 

“г”,  які територіально розміщені

в інших місцях території позивача і також не мають відношення до спірного

гаража. Позивач не пояснив суду причини відсутності спірного гаража  у матеріалах 

його інвентаризаційної справи. 

Він не пояснив також,  під яким

саме номером (№ 1 чи № 2) значиться  у

його обліку гараж,  на який він претендує

і не довів це належними доказами. 

 Суд зазначає, що сам лише факт проведення  до спірного гаража комунікацій чи

електропроводки  через приміщення

позивача не може  бути доказом  наявності прав власності позивача на  цей гараж. 

Скасування касаційною інстанцією

рішення господарського суду Черкаської області від 12.06.2003р. у справі №

05/1661 (яким було визнано за Черкаським обласним виробничим об'єднанням

"Черкасиплодоовочпром" право власності на спірний гараж)

відбулося  в зв'язку із тим,  що до участі у справі не було залучено  товариство з обмеженою відповідальністю

«Черкаська будівельно-торгова компанія» (ТОВ “ЧБТК”-  позивача у 

справі № 02-09/4585),  при цьому

касаційним судом не було встановлено 

право  ТОВ “ЧБТК” на вказаний

гараж, як не було й спростування права власності об'єднання

"Черкасиплодоовочпром" на нього. Отже, постанова Вищого

господарського суду України   від  01.02.2006р. у справі № 05/1661 не може бути

доказом наявності у ТОВ “ЧБТК” прав власності на гараж, який є предметом

оспорюваного договору купівлі-продажу, так само не може спростовувати дійсне

право власності  об'єднання на цей

гараж.  Разом з тим, поданими суду

доказами об'єднання "Черкасиплодоовочпром" доводило факт будівництва

та обліку гаража,  на який не було

претендентів протягом  багатьох  років та який в подальшому було ним продано

перед затвердженням ліквідаційного балансу. 

Таким чином,  суд 

приходить до висновку,  що

позивач  не довів наявність тих обставин,  з якими закон пов'язує  визнання угоди недійсною, зокрема, не довів

наявність у нього права власності на гараж, який був проданий за оспорюваним

договором. купівлі-продажу.  Виходячи з

цього,  решта вимог позивача також є

безпідставними,  зокрема вимога про

повернення йому гаража.  Суд вважає, що

підприємець ОСОБА_1. є добросовісним набувачем, 

він не знав і не міг знати про наявність 

чи можливість виникнення якихось спірних моментів щодо придбаного ним

гаража. За викладених обставин, відповідно до статті 388 Цивільного кодексу

України, у підприємця ОСОБА_1. не могло б бути витребуване майно, яке було

законно ним придбане  за оплатним

договором купівлі-продажу.  

На підставі статті 49 ГПК України 

понесені позивачем судові витрати повністю покладаються на  позивача 

і йому не відшкодовуються.  Крім

цього, із позивача підлягає стягненню в доход Державного бюджету державне мито

в сумі  400 грн. із вимоги про

повернення  йому гаража в зв'язку з тим,

що при пред'явленні такої вимоги державне мито позивачем не було сплачене.  Сума державного мита визначена  із вартості цього гаража в оспорюваному

договорі, оскільки позивачем не вказана вартість  гаража, на який він претендує і будь-яка інша

вартість спірного  гаража у

матеріалах  справи відсутня. 

          Виходячи з викладеного, керуючись

статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          У 

позові  відмовити повністю.

 2. Стягнути із товариства з обмеженою

відповідальністю «Черкаська будівельно-торгова компанія»(18019, м. Черкаси,

вул. Автомобілістів, 6, ідентифікаційний код 03333297) в доход Державного

бюджету України для зарахування на реєстраційний рахунок відділення державного

казначейства у м. Черкаси № 31110095600002 банк - Управління державного

казначейства в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної

класифікації 22090200, символ звітності банку 095, через  державну податкову інспекцію - 400 грн.

державного мита.

Рішення може бути оскаржене до

Київського міжобласного апеляційного господарського суду.                                                                 

Суддя                                                                                                                 

А.Д. Пащенко    

Рішення підписане суддею

31.10.2006р.