Рішення

від 13.06.2012 по справі 5006/17/37/2012     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.06.12 р. Справа № 5006/17/37/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М,

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСЕУКРАЇНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ», м.Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛИВНА КОМПАНІЯ ІНДУСТРІАЛ ГРУП», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості за договором у розмірі 45287грн., 3% річних - 603грн., інфляційних 317,01грн., пені 1548,02грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за договором про надання послуг адвоката від 26.04.2012р.,

від відповідача: не з'явився.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

13.06.2012р. з 14.50 год. до 14.55 год.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВСЕУКРАЇНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ», м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛИВНА КОМПАНІЯ ІНДУСТРІАЛ ГРУП», м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором у розмірі 45287грн., 3% річних - 603грн., інфляційних 317,01грн., пені 1548,02грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на: договір про постачання вугільної продукції №ПК 06/12/1 від 06.12.2010р. з додатками (специфікаціями на вугільну продукцію) №1 від 06.12.2010р., №2 від 03.10.2011р.; видаткові накладні №5, №6 та №7 від 13.10.2011р.; акти прийому-передачі вугільної продукції №13/10-1, №13/10-2, №13/10-3 від 13.10.2011р.; рахунки-фактури №29, №30, №31 від 13.10.2011р.; листи про власність на вугільну продукцію №13/10/11-1, №13/10/11-2, №13/10/11-3 від 13.10.2011р.; реєстри передачі документів; податкові накладні; претензію (вимогу) від 23.01.2012р.

Протягом розгляду справи позивач надав клопотання б/н від 30.05.2012р. про долучення до матеріалів справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з відомостями про ТОВ «ПАЛИВНА КОМПАНІЯ ІНДУСТРІАЛ ГРУП». З витягу серії АА №218809 (а.с.55) вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 83058, м.Донецьк, вул.Майська, буд.66. Дану адресу було зазначено в позовній заяві і за нею судом направлялась кореспондеція відповідачу.

Відповідач вимоги ухвал суду від 03.05.2012р., від 16.05.2012р. та від 30.05.2012р. не виконав: витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином: отримання ухвал суду відповідачем підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.42, 53).

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає переходові до розгляду позовних вимог по суті, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 Постанови Пленуму №18).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, наявні докази отримання відповідачем ухвал суду від 03.05.2012р. та від 16.05.2012р. і відповідачем не надано доказів на підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

06.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВСЕУКРАЇНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ», м.Донецьк (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАЛИВНА КОМПАНІЯ ІНДУСТРІАЛ ГРУП» (покупець) укладено Договір постачання вугільної продукції №ПК 06/12/1 (далі - Договір, а.с.11-13), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець - прийняти і оплатити згідно з умовами Договору вугільну продукцію. Найменування, ціна, кількість, якість, строки і умови поставки, строк оплати продукції вказані в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору (п.1.1.).

Сторони встановили, що право власності на продукцію переходить до покупця після підписання акта приймання-передачі, після чого продукція вважається такою, що поставлена поставщиком і прийнята покупцем (п.2.3. Договору).

За умовами п.2.4. Договору постачальник не пізніше 5-ти днів від дати відвантаження продукції надає покупцю: рахунок, посвідчення про якість, податкову накладну, лист про власність на вугільну продукцію (по 1 кез. кожного), акти приймання-передачі вугільної продукції (2 екз.).

Розрахунки за продукцію здійснюються грошовими коштами на поточний рахунок поставщика у строк, встановлений в Специфікаціях до Договору (п.3.3. Договору).

Відомості про якісні показники та про кількість продукції, зазначені в посвідченні про якість збагачувальної фабрики, є остаточними (обов'язковими для сторін) та є підставою для здійснення фінансових розрахунків (п.4.3. Договору).

Згідно з п.п.5.3., 5.4. Договору у випадку порушення строків оплати продукції Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції. Сплата штрафних санкцій не зввільняє сторони від виконання обов'язків за Договором.

Договір набирає чинності з момента його підписання і діє до 31.12.2011р. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії Договору. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну Договору протягом місяця до закінчення строку його дії, він вважається прлонгованим на наступний рік на тих самих умовах (п.п.9.2. Договору).

Відомості про наявність заяв будь-якої зі сторін про припинення або зміну Договору у матеріалах справи відсутні. Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

06.12.2010р. та 03.10.2011р. сторони підписали Специфікації на вугільну продукцію (додатки №1 та №2 до Договору відповідно). Згідно з додатком №2 до Договору сторони домовились про поставку покупцю у жовтні 2011 року на умові EXW - склад ТОВ «ЦЗФ «Пролетарська» (86111, м.Макіївка, вул.Янки Купали, 1) вугілля марок К 0-100 (у кількості 9,72т на суму 14580грн. без ПДВ), ОС 0-100 (у кількості 10,18т на суму 13149,20грн. без ПДВ), ГЖО 0-100 (у кількості 9,24т на суму 10009,97грн. без ПДВ) - на загальну суму 45287грн. з ПДВ. Оплата вартості поставленої продукції здійснюється протягом 15-ти банківських днів від дати підписання акта(ів) приймання-передачі вугільної продукції (а.с.16).

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість утворилась внаслідок несплати вартості поставленого позивачем на підставі Специфікації №2 та прийнятого відповідачем товару за видатковими накладними №5 від 13.10.2011р. на суму 12011,96грн. з ПДВ (а.с.29), №6 від 13.10.2011р. на суму 15779,04грн. з ПДВ (а.с.23) та №7 від 13.10.2011р. на суму 17496грн. з ПДВ (а.с.17), що разом становить 45287грн. з ПДВ.

13.10.2011р. сторони підписали, а ТОВ «ЦЗФ «Пролетарська» узгодила Акти прийому-передачі вугільної продукції №13/10-1 (а.с.30), №13/10-2 (а.с.24) та №13/10-3 (а.с.18). Підписи представників сторін та ТОВ «ЦЗФ «Пролетарська» на Актах завірені печатками. Таким чином, згідно з п.2.3. Договору право власності на продукцію перейшло до покупця, і продукція вважається такою, що поставлена поставщиком і прийнята покупцем 13.10.2011р. Пунктом 1. Специфікації №2 відповідачу надано строк для оплати поставленої продукції 15 банківських днів від дати підписання Актів приймання-передачі вугільної продукції, тобто 03.11.2011р. - останній день строку оплати.

На виконання умов п.2.4. Договору позивачем складені Реєстри передачі документів ТОВ «ПАЛИВНА КОМПАНІЯ ІНДУСТРІАЛ ГРУП» від ТОВ «ВСЕУКРАЇНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ» (а.с.22, 28, 34), згідно з якими 20.10.2011р. позивачем було здано, а відповідачем прийнято наступні документи: рахунки-фактури №29, №30, №31 від 13.10.2011р. (по 1екз.), видаткові накладні №5, №6, №7 від 13.10.2011р. (по 2екз.), Акти прийому-передачі вугільної продукції №13/10-1, №13/10-2, №13/10-3 від 13.10.2011р. (по 3екз.), податкові накладні №33, №34, №35 від 13.10.2011р. (по 1екз.), посвідчення якості №94, №95, №96 від 13.10.2011р., листи про власність на вугільну продукцію від позивача вих.№13/10-1, вих.№13/10-2, вих.№13/10-3 від 13.10.2011р. та листи про власність на вугільну продукцію від ТОВ «ЦЗФ «Пролетарська» №01-06/2380, №01-06/2381, №01-06/2382 від 13.10.2011р.

Копії всіх зазначених в Реєстрах передачі документів містяться у матеріалах справи (а.с.17-37, 39-41).

Факт здійснення між позивачем та відповідачем господарських операцій за договором поставки №ПК06/12/1 від 06.12.2010р. на суму 12011,96грн. з ПДВ, на суму 15779,04грн. з ПДВ та на суму 17496грн. з ПДВ, що разом становить 45287грн. з ПДВ, також підтверджується податковими накладними №33, №34 та №35 від 13.10.2011р. (а.с.35-37).

Направлена 24.01.2012р. на адресу відповідача Претензія (вимога) на суму 45287грн. №23/01/12-1 від 23.01.2012р. (а.с.8-9, 10) останнім залишена без відповіді та задоволення.

Відповідач наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 45287грн. не спростував, доказів погашення заборгованості суду не надав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 ст.509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Аналогічні положення містить ст.173 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав умови Договору - своєчасно поставив вугільну продукцію передбачених Специфікацією №2 марок, передав покупцю передбачені п.2.4. Договору документи та виставив рахунки на оплату. Відповідач зобов'язання з оплати поставленої продукції протягом 15-ти банківських днів від дати підписання актів приймання-передачі вугільної продукції не виконав, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості за Договором в сумі 45287грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі на підставі зазначених вище приписів Цивільного та Господарського кодексів України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період 11.11.2011р. - 20.04.2012р. у сумі 603грн. та інфляційні за період листопад 2011 року - березень 2012 року у сумі 317,01грн.

Інфляційні та 3% річних нараховані позивачем арифметично вірно, відповідно до приписів чинного законодавства, з огляду на що підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Позивач заявив також вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 1548,02грн.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони домовились (п.5.3. Договору) про те, що у випадку порушення строків оплати продукції Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції. Це відповідає приписам ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543-96-ВР від 22.11.1996р.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені (а.с.3), суд встановив, що він є арифметично вірним, а порядок нарахування пені відповідає умовам Договору, приписам ч.6 ст.232 ГК України та п.1 ч.2 ст.258 ЦК України. З огляду на викладене, стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 1548,02грн., а саме нарахована на заборгованість у сумі 45287грн.:

- за період 11.11.2011р. - 22.03.2012р. - в розмірі 1278,89;

- за період 23.03.2012р. - 20.042012р. - в розмірі 269,13грн.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.6, п.1 ч.2 ст.11, п.1 ч.2 ст.258, ч.1 ст.509, ст.ст.526, 549, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 216-218, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСЕУКРАЇНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛИВНА КОМПАНІЯ ІНДУСТРІАЛ ГРУП», м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором у розмірі 45287грн., 3% річних - 603грн., інфляційних 317,01грн., пені 1548,02грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛИВНА КОМПАНІЯ ІНДУСТРІАЛ ГРУП», м.Донецьк (83058, м.Донецьк, вул.Майська, 66, код ЄДРПОУ 36810678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСЕУКРАЇНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА КОМПАНІЯ», м.Донецьк (83001, м.Донецьк, пр.-т. Дзержинського, 12; ЄДРПОУ 36444186, п/р №26002000000551 в ПАТ «Всеукраїнський банк Розвитку» м.Київ, МФО 380719) заборгованість за договором у розмірі 45287грн., 3% річних - 603грн., 317,01грн. інфляційних, 1548,02грн. пені, 1609,50грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 13.06.2012р. оголошено повний текст рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.06.2012р.

Суддя Шилова О.М.