Рішення

від 21.02.2012 по справі 16/5007/10/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

----------------------------------------

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" лютого 2012 р.Справа № 16/5007/10/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 10.10.11р.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агніс-Плюс" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Житомир" (м.Житомир)

про стягнення 24385,00 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 24385,00 грн., з яких: 8060,00 грн. боргу за поставлений товар згідно договору № 19/10/10 від 19.10.10р. та 16325,00 грн. поточної заборгованості.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі згідно поданої позовної заяви.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином (а.с. 49).

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінко-Житомир" (покупець/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агніс-Плюс" (постачальник/позивач) було укладено договір № 19/10/10 (а.с.8)

Відповідно до пп.1.1 договору, постачальник (позивач) зобов'язався поставити і передати у власність покупця (відповідача) контейнери для ТПВ, в кількості, якості та комплектації згідно спеціфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного договору.

Згідно з пп.2.1 договору, ціна однієї одиниці товару вказана у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно даних позивача, на виконання умов договору він поставив відповідачу товар на загальну суму 38260,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № АП-0000052 від 02.06.11р., № АП-0000072 від 14.06.11р., № АП-0000075 від 15.06.11р., № АП-0000079 від 23.06.11р., № АП-0000106 від 11.07.11р., № АП-0000120 від 21.07.11р. (а.с.9,11,13,15,17,18) та відповідними довіреностями (а.с.10,12,14,16,19).

Відповідно до пп.3.2 покупець зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у тексті цього договору, або в інший спосіб, окремо узгоджений сторонами, та не заборонений чинним законодавством.

Відповідно до пп.3.3 договору, покупець здійснює оплату за товар за наступним графіком - авансовий платіж у розмірі 30% від загальної суми вартості товару сплачується покупцем до відгрузки і решта суми впродовж 20 календарних днів від дати відгрузки.

Згідно даних позивача, в порушення умов договору відповідач за отриманий товар розрахувався з ним частково, на суму 30200,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором становить 8060,00 грн.

Крім того, згідно даних позивача, за відповідачем рахується поточна заборгованість в сумі 16325,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків станом на 31.10.11р. (а.с.33).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка на день вирішення спору становить 24385,00 грн., що підтверджується довідкою позивача від 20.02.12р. № 18/72 (а.с.50).

Відповідно до частин 1 та 2 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач позов не оспорив, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 8060,00 грн. боргу по договору № 19/10/10 від 19.10.10р. та 16325,00 грн. поточної заборгованості.

Сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Житомир", 10002, м.Житомир, вул.Л.Толстого 1-а, ідентифікаційний код 34520825:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агніс-Плюс", 01021, м.Київ, вул.Грушевського 28/2, нежиле приміщення 43, ідентифікаційний код 37143502 - 8060,00 грн. боргу по договору № 19/10/10 від 19.10.10р., 16325,00 грн. поточної заборгованості та 1609,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.02.12р.

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 3 прим.

1 - у справу,

2,3 сторонам (рек. з повід. про вруч.).