Рішення

від 01.03.2012 по справі 16/5007/7/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

----------------------------------------

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" березня 2012 р.Справа № 16/5007/7/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 05.08.11р.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "О.Д.Пролісок" (м.Київ)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 53617,07 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 53617,07 грн. боргу за поставлену продукцію згідно договору поставки продукції №110 від 19.11.08р.

До початку розгляду справи по суті в письмових поясненнях по справі від 09.02.12р. позивач змінив підставу позову, а саме уточнив, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла на підставі договору № 110 від 19.11.08р., дистриб'юторських договорів: № 11 КУ від 01.07.09р., № 11 КУ від 01.04.10р. та просив стягнути на свою користь з відповідача 53617,07 грн. боргу за поставлену продукцію згідно вказаних договорів.

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову, а також до прийняття рішення по справі відмовитись від позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи, передбачені ст.22 ГПК України права позивача, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених у письмових поясненнях по справі від 09.02.12р. (а.с.73-75).

Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Ухвала господарського суду, яка направлялась відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (АДРЕСА_1), повернулася до суду з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання."

Ухвала господарського суду, яка направлялась відповідачу за іншою адресою (АДРЕСА_2), повернулася до суду також з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання."

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.02.12р. відповідач значиться в ЄДРЮОФОП за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.115).

Відповідно до ч.3 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.10р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до пункту 3.5.11 "Інструкції з діловодства в господарських судах України", затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.06р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до пп.3.9.1 та 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК... За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом... У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, господарський суд вважає, що відповідач була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи і нез'явлення її та її представника не перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку з цим, господарський суд відповідно до ст.75 ГПК України, розглянув справу та прийняв рішення на підставі наявних у справі документів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "О.Д.Пролісок" (далі - позивач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - відповідач) договору поставки продукції №110 від 19.11.08р. (а.с.6) та додаткової угоди № 1 від 21.11.08р. до даного договору (а.с.12), відповідач в період з листопада 2008р. по липень 2009р. отримав від позивача продукцію - "Симбівіт" на загальну суму 23113,76 грн., що підтверджується відповідними накладними за вказаний період (а.с.13-20,22-43).

Згідно з пп.1.1 договору, продавець (позивач) зобов'язався систематично поставляти покупцю продукцію, а покупець (відповідач) зобов'язався приймати цю продукцію і вчасно здійснювати її оплату на умовах, передбачених цим договором, з метою її подальшої реалізації.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 21.11.08р. до даного договору пп.1.2 викладено в новій редакції, згідно якого передбачено, що за цим договором постачається продукція за ціною за одну продукцію:

- "Симбівіт" 2,5% 0,5 л. (виробництво ТОВ фірма "Кагма") (пюр-пак) - 4,08 грн. (пп.1.2.1 договору);

- "Симбівіт" 2,5 % 1,0 л. (виробництво ТОВ фірма "Кагма") плівка - 5,16 грн. (пп.1.2.2 договору);

- "Симбівіт" 2,5% 0,5 л. (виробництво ТОВ фірма "Кагма") плівка - 3,36 грн. (пп.1.2.3 договору);

- "Симбівіт" 2,5 %, 0,25 л. (виробництво ТОВ фірма "Кагма") (пюр-пак) - 1,92 грн. (пп.1.2.5 договору);

- "Симбівіт" 2,5% 0,5 л. (виробництво ТОВ фірма "Кагма") пюр. солодкий - 4,62 грн. (пп.1.2.6 договору).

Згідно з пп.4.4 договору, покупець здійснює 100% передоплату на розрахунковий рахунок продавця.

Крім того, 01.07.09р. між сторонами було укладено дистриб'юторський договір № 11 КУ (а.с.76-89), згідно якого відповідач в січні, липні, вересні, листопаді 2009р., січні-березні 2010р. отримав від позивача продукцію - "Симбітер" та "Апібакт" на загальну суму 86135,40 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними за вказаний період (а.с.21,44-56).

Відповідно до пп.2.1 даного договору, представник зобов'язався організувати на підставі замовлень дистриб'ютора виготовлення продукції виробником (позивачем) та поставляти її дистриб'ютору від імені і за рахунок виробника, а дистриб'ютор (відповідач) зобов'язався приймати продукцію у власність, здійснювати її оплату, від власного імені та за свій рахунок реалізовувати продукцію в межах території і максимальних цін реалізації відповідно до запланованих сторонами обсягів продажу, а також на умовах цього договору здійснювати систему рекламних та інших маркетингових заходів з метою постійного збільшення збуту продукцію під фірмовим найменуванням та торговими марками виробника.

01.04.10р. між сторонами було укладено дистриб'юторський договір № 11 КУ (а.с.90-97), згідно якого відповідач в квітні-травні 2010р. отримав від позивача продукцію - "Симбітер" та "Апібакт" на загальну суму 20742,90 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними за вказаний період (а.с.57-59).

Відповідно до ст.2 дистриб'юторського договору, представник зобов'язався організувати на підставі замовлень дистриб'ютора виготовлення продукції виробником (позивачем) та від імені і за рахунок виробника поставляти її дистриб'ютору, а дистриб'ютор (відповідач) зобов'язався:

- приймати продукцію у власність, від власного імені та за свій рахунок реалізовувати продукцію в межах території відповідно до запланованих сторонами обсягів продажу;

- своєчасно здійснювати оплату за цим договором;

- дотримуватися правил маркетингової політики, встановлених виробником (пп.2.1, пп.2.1.1-2.1.3 дистриб'юторського договору).

Згідно з пп.6.1 вищевказаних дистриб'юторських договорів, до ціни продукції, що постачається за цим договором, включається вартість тари, упаковки, маркування та доставки дистриб'ютору. Ціна продукції включає ПДВ виробника.

Відповідно до пп.6.2 дистриб'юторських договорів, у випадку, якщо поставка продукції здійснюється не на умовах повної попередньої оплати (пп.4.1 договору), дистриб'ютор зобов'язаний провести остаточний розрахунок за поставлену партію продукції протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дня поставки відповідної партії продукції.

Згідно з пп.6.5 дистриб'юторських договорів, розрахунки за продукцію проводяться шляхом сплати суми вартості партії продукції у безготівковому порядку в гривнях на поточний банківський рахунок виробника або готівкою через касу виробника.

Таким чином, згідно трьох вищевказаних договорів позивачем було поставлено відповідачу продукції на загальну суму 129992,06 грн.

Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті отриманої продукції виконала частково, на суму 76374,99 грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день розгляду справи становить 53617,07 грн., що підтверджується письмовими поясненнями позивача від 09.02.12р. (а.с.73-75), довідками позивача: № 1 від 09.02.12р., № 1 від 01.03.12р. (а.с.100,111), підписаним позивачем актом зведення взаєморозрахунків станом на 03.02.12р. (а.с.114) та іншими матеріалами справи.

Згідно з ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладених договорів та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 53617,07 грн. боргу за поставлену продукцію згідно договору № 110 від 19.11.08р., дистриб'юторських договорів: № 11 КУ від 01.07.09р., № 11 КУ від 01.04.10р.

Сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 10029, АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "О.Д.Пролісок", 08671, с.Велика Вільшанка Васильківського району Київської області, вул.Ворошилова 17-а, ідентифікаційний код 19405739 - 53617,07 грн. боргу за поставлену продукцію згідно договору № 110 від 19.11.08р., дистриб'юторських договорів № 11 КУ від 01.07.09р., № 11 КУ від 01.04.10р. та 1609,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 01.03.12р.

Суддя Гансецький В.П.