Рішення

від 27.03.2012 по справі 16/5007/21/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" березня 2012 р. Справа № 16/5007/21/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 26.03.12р.

від відповідача: не з'явився

прокурор: Тарасюк В.С., посв. № 8

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Овруцького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" (м.Овруч Житомирської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гранітна корпорація" (с.Кам'яний Брід Коростишівського району Житомирської області)

про стягнення 5000,00 грн.

Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави про стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. попередньої оплати за дизельне пальне.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.29).

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно даних позивача, 09.02.10р. на підставі усної домовленості ДП "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" (далі-позивач) згідно платіжного доручення № 199 від 09.02.10р. (а.с.34) перерахувало ТОВ "Українська гранітна корпорація" (далі-відповідач) 10000,00 грн. попередньої оплати за поставку відповідачем дизельного пального.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, юридичні факти.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Таким чином, за фактом перерахування позивачем грошових коштів відповідачу у останнього виникло зобов'язання щодо поставки дизельного пального.

За правовою природою, між сторонами було укладено усний договір купівлі - продажу.

Згідно зі ст.663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було здійснено поставку дизельного пального на суму сплаченої позивачем передоплати -10000,00 грн.

18.02.10р. відповідачем було повернуто позивачу 5000,00 грн. отриманої передоплати, що підтверджується відповідною банківською випискою (а.с.26).

Претензію позивача від 01.02.11р. № 53 з вимогою повернення решти 5000,00 грн. попередньої оплати у місячний термін з моменту отримання даної претензії, відповідач залишив без відповіді та задоволення (а.с.7).

Факт отримання відповідачем вказаної претензії підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.8).

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. 3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, подані позивачем докази свідчать, що внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, він безпідставно утримує у себе чуже майно, а саме кошти позивача в сумі 5000,00 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а.с.23), довідкою позивача від 26.03.12р. № 174 (а.с.31), підписаним позивачем актом звірки взаємних розрахунків станом на 21.03.12р. (а.с.33) та іншими матеріалами справи.

Відповідач позов не оспорив, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, доказів повернення попередньої оплати не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 5000,00 грн. попередньої оплати за дизельне пальне.

Сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гранітна корпорація", 12511, с.Кам'яний Брід Коростишівського району Житомирської області, вул.Леніна 67, ідентифікаційний код 32935011:

- на користь Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство", 11102, м.Овруч Житомирської області, вул.Житомирська 35, ідентифікаційний код 00991893 - 5000,00 грн. попередньої оплати за дизельне пальне.

- в доход Державного бюджету України (№ доходного рахунку щодо сплати судового збору 31214206783002, МФО 811039, Банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, одержувач УДКСУ у м.Житомирі (м.Житомир), 22030001, код ЄДРПОУ суду 03499916, код одержувача 38035726, призначення платежу - судовий збір, код 03499916) - 1609,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 28.03.12р.

Суддя Гансецький В.П.

Друк.: 3 прим.: 1 - у справу, 2 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.), 3 - прокурору.