Рішення

від 14.03.2012 по справі 16/5007/4/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" березня 2012 р. Справа № 16/5007/4/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 20.12.11р.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація "Інтерфат" (м.Одеса)

до Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (м.Житомир)

про стягнення 215452,75 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 215452,75 грн., з яких 194800,00 грн. основного боргу згідно договору поставки товару № 05/01-11 від 05.01.11р. та договору від 22.06.11р. про переведення боргу, 18187,32 грн. пені, 2075,73 грн. 3% річних, 389,70 грн. інфляційних нарахувань.

Заявою від 23.02.12р. позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення пені, просив стягнути з відповідача 12731,09 грн. пені, в решті позовні вимоги залишив без змін (а.с.56,57).

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, відмовитись від позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачені ст.22 ГПК України права позивача, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав згідно заяви про зменшення позовних вимог від 23.02.12р. в сумі - 209996,52 грн., з яких 194800,00 грн. основного боргу згідно договору поставки товару № 05/01-11 від 05.01.11р. та договору від 22.06.11р. про переведення боргу, 12731,09 грн. пені, 2075,73 грн. 3% річних, 389,70 грн. інфляційних нарахувань з підстав, викладених у позовній заяві та письмових обгрунтуваннях вимог позивача від 14.03.12р.

Відповідач у письмових "запереченнях" від 07.02.12р. № 07/232 на позовну заяву позовні вимоги визнав, за виключенням заявленої суми пені, яку він визнавав в сумі 10101,75 грн. (а.с.51-52).

Відповідач у письмових "запереченнях" від 29.02.12р. № 07/301 на уточнені позовні вимоги позов визнав частково в сумі 89873,04 грн., з яких 82400,00 грн. основного боргу згідно договору поставки товару № 05/01-11 від 05.01.11р., 6495,53 грн. пені, 812,71 грн. 3% річних, 164,80 грн. інфляційних нарахувань, в решті вимог заперечив, посилаючись, зокрема, на те, що позивач у позовній заяві не посилався на договір від 22.06.11р. про переведення боргу та безпідставно здійснив нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань на суму 112400,00 грн. Також зазначив, що відповідачем перший раз помилково були визнані позовні вимоги в частині стягнення всієї суми боргу, 3% річних та інфляційних нарахувань в повному обсязі та невірно здійснено перерахунок пені. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем при здійсненні нарахування пені не враховано проведені оплати від 26.07.11р. на суму 50000,00 грн. та від 12.08.11р. на суму 100000,00 грн. (а.с.66-68).

Представник позивача в письмових обгрунтуваннях від 14.03.12р. вимог позивача, у тому числі щодо стягнення штрафних санкцій, зокрема, зазначив, що твердження відповідача про те, що позивач не послався на договір від 22.06.11р. про переведення боргу, як на підставу позову, на думку позивача, не можуть прийматися до уваги господарським судом, оскільки заборгованість за цим договором погашена 02.08.11р., а також зазначив, що позивачем не було нараховано пеню згідно договору від 22.06.11р. про переведення боргу.

Представник позивача також зазначив, що позивач зараховував сплачені відповідачем кошти в рахунок заборгованості, яка виникла раніше, до того часу, поки заборгованість не була погашена повністю й тільки після цього переходив до наступної. Також вказав, що якби позивач проводив зарахування коштів, що надходять, не по черзі, це призвело б до значного збільшення штрафних санкцій, які могли б нараховуватись відповідно до чинного законодавства України.

Що стосується посилання відповідача, про те, що позивач не врахував проведені відповідачем оплати від 26.07.11р. на суму 50000,00 грн. та від 12.08.11р. на суму 100000,00 грн., то це, на думку позивача, не відповідає дійсності, оскільки позивач врахував ці суми при проведенні розрахунку штрафних санкцій (а.с.73-76).

Клопотанням від 14.03.12р. № 07/347 відповідач просив розглянути справу без участі його представника, з врахуванням поданих раніше заперечень (а.с.72).

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між сторонами договору поставки товару № 05/01-11 від 05.01.11р. (а.с.34,35) позивач поставив відповідачу в період з червня по серпень 2011р. товар - рослинний жир "Superfat 1" на загальну суму 842400,00 грн., що підтверджується відповідними накладними за вказаний період (а.с.62-64).

Відповідно пп.1.1 договору, постачальник (позивач) зобов'язався поставляти та передавати у власність (повне господарське відання) покупцю рослинний жир "Superfat 1" (далі - товар), а покупець (відповідач) зобов'язався приймати вказаний товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах даного договору.

Відповідно пп.5.2 договору, покупець здійснює оплату за кожну поставлену партію товару протягом десяти календарних днів з дати поставки, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 82400,00 грн.

22.06.11р. між сторонами спору та ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" було укладено договір про переведення боргу (а.с.69).

Відповідно до п.1 даного договору, цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника-ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд") у зобов'язанні, що виникає із договору поставки № 05-01-/11 від 05.01.11р., укладеного між первісним боржником та кредитором (позивачем)(далі - основний договір).

Згідно з п.2 цього ж договору, ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" переводить на Дочірнє підприємство "Молочний завод" ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" суму боргу (грошового зобов'язання) у розмірі 112400,00 грн., що виник на підставі п.5 основного договору.

Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання відповідно до договору про переведення боргу від 22.06.11р. не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 112400,00 грн.

Таким чином, згідно договору поставки товару № 05/01-11 від 05.01.11р. та договору від 22.06.11р. про переведення боргу у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в загальній сумі 194800,00 грн., що підтверджується довідкою позивача № 11 від 16.02.12р. (а.с.58), таблицею про стан заборгованості (а.с.59), підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.11р. (а.с.33) та іншими матеріалами справи.

Згідно з ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до пп.8.2 договору поставки товару № 05/01-11 від 05.01.11р., покупець згідно даного договору несе наступну відповідальність: за несвоєчасну або неповну оплату отриманого товару покупець сплачує пеню у розмірі 0,06% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу до моменту кінцевого розрахунку.

Згідно розрахунків позивача, розміри пені, 3% річних та інфляційних нарахувань становлять, відповідно, 12731,09 грн., 2075,73 грн. та 389,70 грн. (а.с.9,10,56,57).

Нараховані суми пені, 3% річних та інфляційних нарахувань обгрунтовані та відповідають чинному законодавству.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідач доказів сплати боргу не подав.

Заперечення відповідача господарський суд відхиляє як такі, що суперечать чинному законодавству та укладеним договору поставки товару № 05/01-11 від 05.01.11р. та договору від 22.06.11р. про переведення боргу.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладених договорів та такими, що підлягають задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 209996,52 грн., з яких 194800,00 грн. основного боргу згідно договору поставки товару № 05/01-11 від 05.01.11р. та договору від 22.06.11р. про переведення боргу, 12731,09 грн. пені, 2075,73 грн. 3% річних, 389,70 грн. інфляційних нарахувань.

Згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.11р. № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З урахуванням наведеної норми та з огляду на зменшення позивачем розміру позовних вимог в частині стягнення суми пені, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету зайво сплачений згідно платіжного доручення № 2510 від 28.12.11р. судовий збір у розмірі 110,09 грн.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд", 10031, м.Житомир, вул.Ватутіна 45, ідентифікаційний код 32176931:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація "Інтерфат", 65020, м.Одеса, вул.Спиридонівська 14, кв.2, ідентифікаційний код 33312013 - 194800,00 грн. основного боргу згідно договору поставки товару № 05/01-11 від 05.01.11р. та договору від 22.06.11р. про переведення боргу, 12731,09 грн. пені, 2075,73 грн. 3% річних, 389,70 грн. інфляційних нарахувань та 4199,91 грн. судового збору.

3. Повернути позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Асоціація "Інтерфат", 65020, м.Одеса, вул.Спиридонівська 14, кв.2, ідентифікаційний код 33312013 з державного бюджету 110,09 грн. сплаченого судового збору у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 15.03.12р.

Суддя Гансецький В.П.

Друк.: 2 прим.:

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.).