Рішення

від 14.06.2012 по справі 5011-2/6037-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/6037-2012 14.06.12

За позовомДержавного підприємства «Центральна станція зв'язку»Державної адміністрації залізничного транспорту України ДоПриватного підприємства «Гарант -Енерго» Простягнення 5 409,88 грн. Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Шумайко Н.В.

Від відповідача не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства «Центральна станція зв'язку»Державної адміністрації залізничного транспорту України до Приватного підприємства «Гарант -Енерго»про стягнення 5 409,88 грн. штрафних санкцій за Договором підряду від 07.11.2011р. №ЦСЗ-11/67.

Ухвалою від 11.05.2012р. Господарським судом міста Києва за вказаним позовом порушено провадження у справі.

Представником позивача в судовому засіданні 31.05.2012р. подано документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представники відповідача в призначене судове засідання не з`явились. Про поважні причини неявки цих представників в судове засідання суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Вимоги ухвали суду від 11.05.2012р. про порушення провадження у справі відповідачем не виконані.

Ухвалою від 31.05.2012р. суд відклав розгляд справи на 14.06.2012р. та зобов'язав відповідача виконати вимоги ухвали суду від 11.05.2012р. про порушення провадження у справі.

Від відповідача 11.06.2012р. через відділ діловодства суду надійшов відзив на позов.

Представники відповідача в призначене судове засідання 14.06.2012р. не з`явились. Про поважні причини неявки цих представників в судове засідання суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

В судовому засіданні 14.06.2012р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, пояснення сторін та оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Центральна станція зв'язку»Державної адміністрації залізничного транспорту України (Позивач), відповідно до ст. 1 свого Статуту, засноване на загальнодержавній власності України, відноситься до сфери управління Міністерства інфраструктури України (Уповноваженого органу управління) та підпорядковане безпосередньо Державній адміністрації залізничного транспорту України.

Між Позивачем як Замовником та Приватним підприємством «Гарант - Енерго»(Відповідач) як Підрядником було укладено Договір підряду від 07.11.2011 року № ЦСЗ-11/67 (Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору, Підрядник зобов'язується виконати у встановлений строк роботи по установці та підключенню АВР (автоматизований вибір резерву) та ЩС (щит силовий) системи електроживлення будинку зв'язку за адресою - м. Київ, вул. Чапаєва, 5, а Замовник зобов'язується надати Підрядникові фронт робіт, прийняти об'єкт та оплатити виконані роботи.

Згідно п. 2.1. Договору, початок робіт - через 5 днів після перерахування Замовником на рахунок Підрядника авансу (згідно п. 3.2.).

Відповідно до п. 3.1. Договору, вартість цього Договору визначається згідно з Протоколом угоди про договірну ціну (Додаток 1) і складає 58 022 грн. 74 коп., в т.ч. ПДВ - 20% - 9 670 грн. 46 коп.

Відповідно до п. 3.2. Договору, оплата робіт здійснюється поетапно, з перерахуванням Підряднику авансу, в розмірі 30%, від договірної ціни протягом 10 (десяти) банківських днів з дати укладення Договору, та за п. 3.3. Договору остаточний розрахунок за виконання робіт здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання Акту приймання виконаних підрядних робіт.

На підставі наведеного Позивачем як Замовником за Договором 08.11.2011 року було частково здійснено оплату в розмірі 30% від договірної ціни в розмірі - 17406, 82 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1965.

Керуючись п. 2.2. Договору, Підрядник зобов'язаний був в місячний термін з дня початку робіт виконати роботи передбачені Договором.

Відповідно до п. 2.4. Договору, роботи вважаються завершеними після підписання Сторонами Акту приймання виконаних підрядних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, Акт приймання виконаних робіт № 1 за січень був підписаний сторонами 27 січня 2012 року.

Отже, у відповідності до вищенаведеного, роботи за Договором мало бути розпочато 14.11.2011р. та завершено 14.12.2011р., проте як свідчать матеріали справи 14.12.2011р. роботи завершено не було, а було завершено лише 27.01.2012р., і отже Підрядником було виконано роботи з простроченням в 45 календарних днів.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Крім того, відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором , у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з Статуту Позивача, він заснований на загальнодержавній власності України, відноситься до сфери управління Міністерства інфраструктури України (Уповноваженого органу управління) та підпорядкований безпосередньо Державній адміністрації залізничного транспорту України, а отже на господарські відносини з Позивачем поширюються положення ст. 231 ГК України.

Відповідно до п. 8.2. Договору, у випадку порушення погоджених строків здачі об'єкту, несвоєчасного усунення недоробок, що виникли з вини Підрядника, виявлених при прийманні виконаних робіт, Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних робіт за кожний день затримки, але не більше 10% від загальної суми цього Договору.

Враховуючи наведене судом відхиляються заперечення Відповідача щодо неправомірного нарахування пені, оскільки на думку суду підстави такого нарахування чітко передбачені ст. 231 ГК України («…- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг)»та оскілки за умовами цієї ж статті сторонам господарського зобов'язання надано право на власний розсуд визначити розмір пені, що підлягає застосуванню («…штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах…»), що і було сторонами зроблено в п. 8.2 Договору - встановлено розмір пені що застосовується у випадку, зокрема, порушення погоджених строків здачі об'єкту, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних робіт за кожний день затримки, але не більше 10% від загальної суми цього Договору.

Суд погоджується з розрахунком пені, наведеним Позивачем в позовній заяві, відповідно до якого за період з 14.12.2011р. по 27.01.2012р. (роботи виконано з простроченням в 45 календарних днів) Позивачем нараховано 1 067,89 грн. пені.

Також, оскільки Договором не передбачено іншого розміру штрафу, ніж встановлений ст. 231 ЦК України, та обов'язковість застосування такого штрафу в даному випадку встановлена законом, суд погоджується з застосуванням Позивачем встановленого ст. 231 ЦК України штрафу в розмірі 7% від вартості робіт по Договору, з яких допущено прострочення виконання.

Суд погоджується з розрахунком штрафу, наведеним Позивачем в позовній заяві, відповідно до якого за період з 14.12.2011р. по 27.01.2012р. (роботи виконано з простроченням в 45 календарних днів) Позивачем нараховано 3 911,77 грн. штрафу.

Позивачем було надіслано Відповідачу лист від 03.02.2012 року № ЦСЗ-146 про необхідність сплати штрафних санкцій за прострочення виконання робіт по Договору; вказаний лист Відповідачем було отримано 09.02.2012р., що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, проте в добровільному порядку заявлені штрафні санкції Позивачу сплачено не було; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем наведених 1 067,89 грн. пені та 3 911,77 грн. штрафу, суд вважає вимоги Позивача про їх стягнення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача на підставі ст. 625 ЦК України на період з 14.12.2011р. по 27.01.2012р. 206,69 грн. -3% річних та 223,53 грн. інфляційних, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові . Інфляційні втрати та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань (Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. N 01-06/1626/2011 «Про деякі питання практики вирішення спорів за участю банків (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України»).

При цьому положення статті 625 ЦК України застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання незалежно від наявності вини у його діях (постанова Вищого господарського суду України від 05.08.2010 N 4/719; з висновками Вищого господарського суду України погодився й Верховний Суд України в постанові Верховного Суду України від 08.11.2010 N 4/719).

Враховуючи вищенаведене, оскільки в даному випадку має місце порушення Відповідачем встановленого Договором зобов'язання щодо строків виконання та здачі виконаних робіт, а не порушення виконання грошового зобов'язання, що передбачено ст. 625 ЦК України, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення з Відповідача на підставі ст. 625 ЦК України на період з 14.12.2011р. по 27.01.2012р. 206,69 грн. -3% річних та 223,53 грн. -інфляційних.

Сплачена позивачем сума судового збору відповідно до статті 49 ГПК України розподіляться між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Гарант - Енерго»(м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 13; ідентифікаційний код 30577113) на користь Державного підприємства «Центральна станція зв'язку»Державної адміністрації залізничного транспорту України (м. Київ, вул. Чапаєва, 5; ідентифікаційний код 21629133) 1 067 (одна тисяча шістдесят сім) грн. 89 коп. пені, 3 911 (три тисячі дев'ятсот одинадцять) грн. 77 коп. штрафу та 1 481 (одна тисяча чотириста вісімдесят одна) грн. 54 коп. судового збору.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.О.Домнічева

Повне рішення складено 18.06.2012р.