Рішення

від 12.06.2012 по справі 5/054-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/054-12 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ  01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "12" червня 2012 р.                                                                  Справа № 5/054-12 Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Оіл Стандарт”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕЛ ОІЛ”, м. Обухів про стягнення 83658,44 грн. за участю представників: позивача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору: До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Оіл Стандарт” (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕЛ ОІЛ” (далі –відповідач) про стягнення 83658,44 грн., з яких 82117,64 грн. основний борг та 1576,80 грн. пеня. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар. В процесі розгляду справи позивача надав суду заяву від 31.05.2012р., згідно якої в порядку ст. 22 ГПК України відмовився від позову частині вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 1576,80 грн., а також зменшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми заборгованості та просить суд стягнути з відповідача 67384,13 грн. заборгованості. Беручи до уваги те, що зазначена відмова від позову в частині вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 1576,80 грн. не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ГПК України, господарський суд вважає за можливе її прийняти, а провадження у справі в цій частині припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України. За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 67384,13 грн. заборгованості. Сторони, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Відзиву на позовну заяву відповідач не надіслав. Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами. Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд – встановив: Між сторонами у справі було укладено договір поставки по реалізації від 27.01.2011р. № 21 (далі –договір), відповідно до умов якого, позивач - постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, поставляти відповідачу - покупцю товари, а покупець зобов'язався приймати товар та оплачувати його у відповідності до умов, визначених цим договором (п. 1.1 договору). Відповідно до п. 1.3 договору поставка товару здійснюється постачальником окремими партіями. Згідно п. 2.7 договору передача товару покупцю здійснюється на підставі накладних. Дата, вказана покупцем у видатковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником. Право власності на поставлений товар переходить до покупця в момент отримання ним товару (п. 2.8 договору). Відповідно до положень п. 4.2 договору оплата за товар покупцем проводиться в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, визначений в реквізитах цього договору. Покупець зобов'язаний перераховувати грошові кошти на банківський рахунок постачальника за реалізований покупцем товар щомісячно, але не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним (п. 4.3 договору). Згідно п. 5.7 договору сторони погодили, що повернення товару здійснюється на підставі накладної на повернення товару. Дата, зазначена покупцем в накладній є датою повернення товару (залишку товару) покупцем постачальнику. Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 07.01.2012р. (п. 9.1 договору). На виконання умов договору позивач в період з жовтня по листопад 2011р. включно по видатковим накладним, переліченим в позовній заяві та завірені копії яких залучені до матеріалів справи, поставив відповідачу товар на загальну суму 82117,64 грн., а відповідач вказаний товар отримав. Разом з тим відповідач, всупереч умов договору за поставлений товар не розрахувався в повному обсязі, в зв'язку з чим за ним рахується борг в розмірі 67384,13 грн. Розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами у справі, який підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств, згідно якого сальдо на користь позивача станом на 31.03.2012р. складає 67384,13 грн. Завірена копія зазначеного акта залучена до матеріалів справи. Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія від 31.01.2012р. № 69, в якій позивач вимагав від відповідача сплатити наявну заборгованість за поставлений товар. Факт надіслання претензії підтверджується чеком “Укрпошта” та описом вкладення у цінний лист від 31.01.2012р., завірені копії яких залучені до матеріалів справи. Разом з тим, відповідач зазначену вимогу залишив без відповіді та задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін. Приписами пункту 2 статті 692 ЦК України передбачено, що  покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 67384,13 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав. Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 67384,13 грн. заборгованості. З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 67384,13 грн. заборгованості, є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, оскільки спір виник в наслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав. Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 77, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив: 1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 1576,80 грн. 2.  Решту позову задовольнити повністю. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕЛ ОІЛ” (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 25, ідентифікаційний код 37361279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оіл Стандарт” (02160, м. Київ, вул. Регенераторна, 4, ідентифікаційний код 35976939) 67384 (шістдесят сім тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 13 коп. заборгованості, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили. Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.    Суддя                                                                                                Подоляк Ю.В.