Рішення

від 31.05.2012 по справі 5/056-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2012 р. Справа № 5/056-12

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Благовісне", Макарівський район, с. Наливайківка про стягнення 2268670 грн. за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 -дов. від 13.01.2012р. відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Благовісне" (далі -відповідач) про стягнення 2268670 грн., з яких 1218000 грн. попередня оплата, 412670 грн. пеня та 638000 грн. штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення поставки товару, за який позивач сплатив кошти (аванс), в зв'язку з чим він просить суд повернути попередню оплату, яка була ним сплачена за товар та стягнути передбачені договором неустойку та штраф за неналежне виконання умов договору.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надіслав.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено контракт на поставку зерна майбутнього врожаю від 22.06.2011р. № КФ 0079 (далі -контракт), відповідно до умов якого, відповідач -продавець зобов'язався в порядку та на умовах цього контракту у визначений сторонами строк передати позивачу -покупцю у власність товар, а саме: кукурудзу у кількості 2200 тонн, ціна за одиницю товару (тонну) в т.ч. ПДВ складає 1450 грн. загальна вартість товару -3190000 грн., а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його (п. 1.1 контракту).

Відповідно до п. 1.2 контракту термін поставки -до 30.11.2011р.

Поставка вважається здійсненою в момент підписання акту приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов цього контракту (п. 1.2.1 контракту).

Згідно п. 1.5 контракту вартість контракту становить 3190000 грн.

Пунктом 3.1 контракту передбачено, що покупець протягом 3 робочих днів з моменту вступу в силу договору застави та за умови прийняття страховою компанією на страхування посівних площ продавця в повному обсязі, згідно п. 4.5 цього контракту, зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок продавця в розмірі 50% від вартості контракту, передбаченої п. 1.5 цього контракту.

Згідно п. 3.1.1 контракту покупець утримує 3,56% від суми контракту, який передбачений п. 1.5 контракту, для сплати страхового платежу у порядку, передбаченому п. 4.5 контракту.

Покупець здійснює наступний платіж у розмірі 20% від вартості контракту, передбаченої п. 1.5 контракту не раніше 1 місяця з моменту отримання продавцем першого авансового платежу, на підставі отриманого листа-заявки продавця та позитивного звіту представника покупця про стан посівних площ (п. 3.2 контракту).

Відповідно до п. 3.3 контракту остаточний розрахунок у розмірі 30% від вартості поставленої партії товару здійснюється покупцем протягом 3 робочих днів з моменту отримання покупцем документів, передбачених п. 2.3 цього контракту.

Згідно п. 4.5 контракту продавець протягом 3 робочих днів з моменту підписання контракту зобов'язаний укласти зі страховою компанією договір добровільного комплексного страхування майбутнього врожаю сільськогосподарської культури (товару) та надати покупцю акт огляду посівних площ продавця. Покупець протягом 5 банківських днів після отримання від страхової компанії акту огляду посівної площі продавця на предмет сходження посівів сплачує за продавця страхову премію за договором страхування, в розмірі, передбаченими п. 3.1.1 контракту.

На виконання умов контракту позивачем було проведено попередню оплату у вигляді авансу за сільськогосподарські культури в загальному розмірі 2119436 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 5445 від 23.06.20011р. на суму 435000 грн., № 3205 від 05.07.2011р. на суму 600000 грн., № 3206 від 05.07.2011р. на суму 560000 грн., № 833 від 01.08.2011р. на суму 524436 грн., а також згідно платіжного доручення № 3204 від 05.07.2011р. позивачем був сплачений, передбачений п. 3.1.1 контракту, страховий платіж в сумі 113564 грн., що складає 3,56% від суми контракту. Оригінали вищеперелічених платіжних доручень залучені до матеріалів справи.

Всього позивачем за контрактом було сплачено 2233000 грн., що складає 70% від вартості контракту, укладеного між сторонами у справі.

Згідно умов укладеної сторонами специфікації від 05.12.2011р. до контракту, сторони погодили, що поставка товару -кукурудзи 3 класу у кількості 700 тонн, загальною вартістю 1015000 грн., здійснюється на умовах EXW ТОВ "Бородянське ХПП" Київська обл. (згідно правил Інкотермс 2000).

Відповідно до п. А. 4 терміну EXW правил Інкотермс 2000 продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів. Якщо сторони не узгодили конкретної точки в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього точок, продавець може вибрати таку точку в межах місця поставки, яка найбільш відповідає його цілям.

Відповідач на виконання умов контракту поставив позивачу 700 тонн товару (кукурудзи) на загальну суму 1015000 грн., що підтверджується актом від 05.12.2011р., складеним та підписаним в трьохсторонньому порядку повноважними представниками позивача, відповідача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бородянське хлібоприймальне підприємство", а також складською квитанцією від 05.12.2011р. серія АФ № 096438 Товариства з обмеженою відповідальністю "Бородянське хлібоприймальне підприємство", завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Положеннями п. 4.4 контракту визначено, що у разі невиконання однією із сторін своїх зобов'язань або за наявності очевидних підстав уважати, що вона не виконає своїх зобов'язань у встановлений строк або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання своїх зобов'язань, відмовитись від їх виконання частково або в повному обсязі, при цьому продавець зобов'язаний повернути покупцю все отримане за цим договором протягом 10 днів з моменту такого встановлення, що підтверджується листом-вимогою покупця.

Враховуючи, що відповідач свої договірні зобов'язання щодо поставки товару в повному обсязі не здійснив, позивач на підставі п. 4.4 контракту надіслав на адресу відповідача лист-вимогу від 28.12.2011р. № 1768/12, якою повідомив відповідача про зупинення виконання своїх договірних зобов'язань, що передбачені розділом 3 контракту та вимагав протягом 10 днів з моменту отримання цього листа-вимоги повернути все отримане за контрактом, зокрема 1218000 грн. Вказана кореспонденція отримана відповідачем 05.01.2012р., що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача про її отримання, який міститься на повідомленні про вручення поштового відправлення від 31.12.2011р № 0830200974720, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Зазначений лист-вимогу відповідач залишив без відповіді та задоволення, в зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Судом встановлено, що на час розгляду справи відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань передбачений контрактом товар - кукурудзу у кількості 1500 тонн (2200 тонн -700 тонн) на загальну суму 2175000 грн. позивачу не поставив, сплачені позивачем кошти в розмірі 1218000 грн. -різниця між загальною сумою сплачених грошових коштів (2233000 грн.) та вартістю поставленого товару (1015000 грн.) не повернув.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами частини 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Беручи до уваги викладене та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання щодо поставки передбаченого контрактом товару своєчасно та в повному обсязі не здійснив, грошові кошти, сплачені за контрактом, в розмірі 1218000 грн., не повернув, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1218000 грн. - попередньої оплати є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що відповідач порушив визначений контрактом строк поставки товару, позивач на підставі п. 5.3 контракту просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,2% від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення, яка за його розрахунком за загальний період прострочення з 01.12.2011р. по 02.03.2012р. складає 412670 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд зазначає, що у пункті 5.3 контракту сторони договору встановили санкцію, яку помилково визначили як пеню, оскільки вказана санкція не підпадає під визначення пені, яке міститься в ч. 2 ст. 549 ЦК України, але відповідає визначенню неустойки, що наводиться в ч. 1 ст. 549 ЦК України, що в той же час не впливає на обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення передбаченої договором санкції.

З огляду на зазначене, враховуючи прострочення відповідачем поставки товару та беручи до уваги, що здійснений позивачем розрахунок неустойки, яку сторони у договорі помилково визначили як пеню, є арифметично вірним, відповідає вимогам зазначеного законодавства та обставинам справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 412670 грн. договірної санкції є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Також, позивач на підставі п. 5.3 контракту просить суд стягнути з відповідача за прострочення поставки товару понад 30 днів штраф у розмірі 20% вартості контракту, який за розрахунком позивача складає 638000 грн.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Здійснений позивачем розрахунок штрафу є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога у вказаній частині підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що відповідач в порушення умов договору та власних договірних зобов'язань поставку товару в повному обсязі та у визначені контрактом строки не здійснив, кошти - попередню оплату на вимогу позивача в супереч умов договору не повернув, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1218000 грн. попередньої оплати, 412670 грн. неустойки та 638000 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, позаяк спір виник внаслідок неправильних дій останнього. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Благовісне" (08022, Київська область, Макарівський р-н, с. Наливайківка, вул. Жовтнева, 1 Б, ідентифікаційний код 37341582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 33307354) 1218000 (один мільйон двісті вісімнадцять тисяч) грн. попередньої оплати, 412670 (чотириста дванадцять тисяч шістсот сімдесят) грн. неустойки, 638000 (шістсот тридцять вісім тисяч) грн. штрафу, 45373 (сорок п'ять тисяч триста сімдесят три) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.