Рішення

від 11.06.2012 по справі 5017/1144/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" червня 2012 р.Справа № 5017/1144/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Чумаченко І.І.

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИНСЬКИЙ І К";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСТОРГГРУП"

про стягнення 119 160 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДИНСЬКИЙ І К" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСТОРГГРУП", згідно якої просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 119 160 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір про надання послуг №УЭ 281010-1 від 20.10.2010р., на умовах якого позивачем було здійснено передплату у розмірі 119 160 грн., між тим, відповідачем за даним договором будь-яких послуг ТОВ "МЕДИНСЬКИЙ І К" не надано. При цьому, як зазначає позивач, ТОВ "ТРАНСТОРГГРУП" у добровільному порядку перераховані кошти ТОВ "МЕДИНСЬКИЙ І К" не повернуло та зберігає їх без достатніх правових підстав, що стало підставою для звернення з даними позовними вимогами.

У судовому засіданні 11.06.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, які наявні у матеріалах справи. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

20 жовтня 2010 року між ТОВ "МЕДИНСЬКИЙ І К" (надалі -замовник) та ТОВ "ТРАНСТОРГГРУП" (надалі - виконавець) укладено договір про надання послуг №УЭ 281010-1, згідно умов якого виконавець зобов'язався за завданням замовника надати послуги екскаватором з розробки відвалів металургійних шлаків, навантаженню шлаків в транспорті засоби, плануванню та складуванню шлаків на відвалах та складах, а замовник зобов'язується сплатити вказані послуги.

Відповідно до п. 3.1 договору, послуги надаються виконавцем в наступні строки: початок робіт 24 вересня 2010 року, кінець - 31 грудня 2010 року

Умовами п. 6.2 договору визначено, що оплата вартості послуг здійснюється замовником виконавцю на умовах передплати за кожні наступні 10 робочих двохмісячних днів. Кожний послідуючий аванс за послуги екскаватора сплачуються за один день до початку наступної декади. Замовник має право затримати оплату послуг виконавця не більш 3 діб з моменту відпрацювання передплаченої суми годин екскаватора.

Як встановлено матеріалами справи, протягом періоду з 22.10.2010р. по 08.11.2010р. ТОВ "МЕДИНСЬКИЙ І К" перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 119160,00 грн. в якості передплати за послуги екскаватора, згідно виставлених рахунків, що підтверджується платіжними дорученнями № 3656 від 22.10.2010р. на суму 65700,00 грн., №3905 від 03.11.2010р. на суму 15000,00 грн., №3910 від 03.11.2010р. на суму 10000,00 грн. та №3929 від 08.11.2010р. на суму 28460,00 грн. (а.с.29-30) та зазначеного в них призначення платежу.

Між тим, як зазначає позивач, ТОВ "ТРАНСТОРГГРУП" послуги, передбачені договором про надання послуг №УЭ 281010-1 від 20.10.2010р. надані не були.

В порядку досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №36644 від 19.09.2011р. (повторна) з вимогою протягом 3-х банківських днів з моменту отримання даної вимоги, повернути незаконно утриманні грошові кошти у сумі 119160,00 грн. Як стверджує позивач, зазначена претензія ТОВ "ТРАНСТОРГГРУП" була залишена без відповіді та задоволення, в зв'язку з чим ТОВ "МЕДИНСЬКИЙ І К" звернулося до господарського суду Одеської області з відповідними позовними вимогами.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов'язань відповідачем, що обумовлено порушенням умов з надання послуг у встановлений договором строк та направлено на стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів за договором №УЭ 281010-1 від 20.10.2010р., внаслідок оплати ненаданих послуг.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 8.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2010р.

Відповідно до ст. 907 Цивільного кодексу України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Положеннями п. 8.3 договору передбачено, що сторони мають право в односторонньому порядку відмовитись від даного договору у випадку порушення другою стороною умов договору.

У п. 5.1 договору встановлено, що здача-приймання наданих послуг оформлюється два рази на місяць актом здачі-приймання наданих послуг, який оформлюється на підставі документів перерахованих в п. 5.2 договору та підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками сторін.

Як вбачається із змісту п. 3.1 договору, виконавець був зобов'язаний надати передбачені договором послуги у термін до 31.12.2010р.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що вирішальним моментом при розгляді даної справи є встановлення факту виконання або невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань з надання послуг екскаватором з розробки відвалів металургійних шлаків, навантаженню шлаків в транспорті засоби, плануванню та складуванню шлаків на відвалах та складах.

При цьому, порядок оформлення виконання робіт (надання послуг) передбачений умовами договору №УЭ 281010-1 від 20.10.2010р., за якими визначено, що факт надання послуг ТОВ "ТРАНСТОРГГРУП" оформлюється актом здачі-приймання наданих послуг, підписаним уповноваженими представниками обох сторін (п. 5.1 договору).

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем жодні передбачені вказаним договором послуги надані не були та упродовж всього періоду дії договору сторони не склали та не підписали жодного акта приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому, приписами ст. 33 цього кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Крім того, положеннями ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що відповідачем не надано будь-яких доказів спростовуючих твердження позивача, або доказів, підтверджуючих належне виконання відповідачем зобов'язань щодо надання послуг екскаватором з розробки відвалів металургійних шлаків, навантаженню шлаків в транспорті засоби, плануванню та складуванню шлаків на відвалах та складах, суд доходить висновку про неналежне виконання ТОВ "ТРАНСТОРГГРУП" зобов'язань за договором про надання послуг №УЭ 281010-1 від 20.10.2010р. та безпідставне зберігання відповідачем грошових коштів у розмірі 119160,00 грн., що тягне за собою такі наслідки, зокрема, повернення суми попередньої оплати.

У відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Разом з тим, положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З огляду на наведені приписи закону та умови договору, враховуючи, що позивачем здійснено оплату вартості послуг за договором у розмірі 119160,00 грн., проте, зазначені роботи ТОВ "ТРАНСТОРГГРУП" виконані не були, суд доходить висновку про безпідставне набуття відповідачем грошових коштів у розмірі 119160,00 грн., в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 119160,00 грн. підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 2383,20 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСТОРГГРУП" (Одеська обл., смт. Сарата, вул. Калова, 50/1, код ЄДРПОУ 35804773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДИНСЬКИЙ І К" (86420, Донецька обл., м. Єнакієве, пр-т Гірників, 42, код ЄДРПОУ 32276975) 119160/сто дев'ятнадцять тисяч сто шістдесят/грн. безпідставно отриманих грошових коштів та 2383/дві тисячі триста вісімдесят три/грн. 20 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 15.06.2012р.

Суддя Невінгловська Ю.М.