Рішення

від 07.06.2012 по справі 5020-434/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 року справа № 5020-434/2012 За позовом Прокурора Центрального району міста Сімферополя

(95000, м. Сімферополь, вул. К. Маркса, 6)

в інтересах Управління Державної служби охорони при

держави ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим,

в особі: ідентифікаційний код 08596943

(95013, м. Сімферополь, вул. Міллера, 4)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича компанія „Галіт",

ідентифікаційний код 37299515

(99804, м. Севастополь, смт. Кача, вул. Первомайська, 10)

про стягнення 18 432,00 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

прокурор (Прокурор Центрального району міста Сімферополя) -Алісов О.В. -прокурор відділу прокуратури м. Севастополя, посвідчення № 25 від 03.04.2012;

позивач (Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим) -ОСОБА_2 -юрисконсульт сектору юридичного забезпечення організаційно-аналітичного відділу, довіреність від 07.05.2012;

відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробнича компанія „Галіт") -явку уповноваженого представника не забезпечив.

Обставини справи:

12.04.2012 Прокурор Центрального району міста Сімферополя (далі -прокурор) в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим (далі -позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича компанія „Галіт" (далі -відповідач, ТОВ „Виробнича компанія „Галіт") про стягнення 18 432,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № ЕПС 09-0049 від 24.12.2010 на охорону об'єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України в частині оплати отриманих послуг.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що правильною назвою позивача є „Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим", правильним ідентифікаційним кодом -„0859 6 943".

В засіданні суду 07.06.2012 прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за отримані послуги у сумі 18 432,00 грн у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач не скористався своїм правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: письмовий відзив на позов та документи в обґрунтування заперечень проти позову не надав, у засідання суду явку свого повноважного представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно і належним чином /арк. с. 76-79/ за адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /арк. с. 38/; про причини неявки суду не сповістив.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини сторін, а подальше відкладення розгляду справи суперечить міжнародному принципу вирішення спору протягом розумного строку, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність відповідача за наявними у справі матеріалами -в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2010 між Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим (Виконавець) та ТОВ „Виробнича компанія „Галіт" (Замовник) укладено Договір № ЕПС 09-0049 про охорону об'єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України (далі -Договір) /арк. с. 8-14/.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Замовник передає належне йому майно, яке зберігається у відокремлених приміщеннях (будівлях), на земельних ділянках, що перераховані у Дислокації (Додаток 1 до Договору /арк. с. 15/) об'єкта, що охороняється (далі -Об'єкт), під охорону постів фізичної охорони Виконавця, а Виконавець зобов'язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення схоронності цілісності майна Замовника на Об'єкті з метою відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого Замовником доступу сторонніх осіб до майна на Об'єкті, збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення Замовником всіх належних йому повноважень щодо майна. Замовник зобов'язується виконувати передбачені Договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати Виконавцю встановлену плату.

За умовами пункту 1.5 Договору охорона здійснюється у дні і години, вказані у Дислокації.

Сторони дійшли згоди, що ціна послуг охорони за Договором є договірною і зазначається Сторонами у Розрахунку та Протоколі узгодження договірної ціни (Додатки 2, 3 до Договору) (пункт 3.1. Договору).

Вартість послуг визначена в Протоколі узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони, який є невід'ємною частиною Договору і підставою для розрахунків Замовника з Виконавцем, починаючи з 01.01.2011 (Додаток 3 до Договору) /арк. с. 17/.

Зі змісту вказаного Протоколу вбачається, що Сторонами досягнуто домовленості про договірну ціну за здійснення заходів охорони за Договором, яка становить 24,00 грн (з ПДВ) за одну годину охорони кожним працівником охорони Виконавця.

Згідно з пунктом 3.2 Договору, вартість охоронних послуг за Договором на кожний окремий місяць розраховується Сторонами на підставі Дислокації та Розрахунку (Додатки 1, 2 до Договору), відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості.

Оплата за послуги охорони здійснюється Замовником на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця у розмірі, визначеному згідно із пунктом 3.2 Договору, не пізніше 25 числа кожного місяця за цей місяць (пункт 3.5 Договору).

Сторони домовились, що Договір укладено строком на один рік і починає свою дію з 01.01.2011. Якщо за два місяці до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії Договору, дія договору вважається продовженою за згодою обох сторін на кожний наступний рік (пункт 10.1 Договору).

Водночас, відповідно до підпункту 5.2.3 пункту 5.2 Договору, у випадку припинення необхідності в користуванні послугами охорони Замовник має право достроково припинити дію Договору шляхом письмового повідомлення про це Виконавця не менше ніж за два місяці.

В свою чергу, Виконавець має право зупинити надання охоронних послуг за цим Договором або відмовитися від його виконання у повному обсязі, з письмовим повідомленням про це Замовника у разі невиконання Замовником зобов'язань за цим Договором, в тому числі у випадку невиконання Замовником умов Договору щодо своєчасної оплати наданих послуг (підпункт 9.1.2 пункту 9.1 Договору).

Судом установлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконував належним чином, що підтверджується, зокрема, наказом Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в АР Крим від 30.12.2010 № 877 „Про взяття (зняття) під охорону (з-під охорони) об'єктів" /арк. с. 28/; Актом виставлення поста цивільної охорони від 01.01.2011 /арк. с. 20/ та Актами приймання-здачі виконаних робіт/послуг № СК-00000154 від 30.06.2011 за червень 2011 року, № СК-00000152 від 31.07.2011 - за липень 2011 року та № СК-00000159 від 31.08.2011 -за серпень 2011 року, підписаними обома сторонами без зауважень та скріпленими їх печатками /арк. с. 29, 30, 42/.

На підставі зазначених актів приймання-здачі виконаних робіт/послуг позивачем відповідачеві надано послуги у червні 2011 року -на суму 11 856,00 грн (з ПДВ) /арк. с. 30/, у липні 2011 року -на суму 11 736,00 грн (з ПДВ) /арк. с. 42/ та у серпні 2011 року -на суму 6 576,00 грн (з ПДВ) /арк. с. 29/, разом -на суму 30 168,00 грн.

Натомість, відповідач умови Договору порушив: плату за отримані послуги здійснив лише за липень 2011 року, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість за отримані послуги за червень та серпень 2011 року в сумі 18 432,00 грн.

Відповідно до Акта звірення взаємних розрахунків, складеного сторонами станом на 19.08.2011, у відповідача склалася заборгованість у сумі 18 432 грн /арк. с. 21/. Вказаний Акт підписаний представниками обох сторін без зауважень, а підписи скріплені їх печатками.

19.08.2011 відповідач (ТОВ „Виробнича компанія „Галіт") надіслав на адресу позивача лист з проханням розірвати Договір № ЕПС 09-0049 з 20.08.2011, в якому зазначив, що заборгованість за отримані послуги охорони у сумі 18 432,00 грн він зобов'язується погасити до 23.09.2011 /арк. с. 27/.

Прохання відповідача було виконано, внаслідок чого 20.08.2011 Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим знято охорону, про що складено відповідний Акт зняття посту цивільної охорони /арк. с. 32/, тобто Договір № ЕПС 09-0049 від 24.12.2010 розірвано за взаємною згодою сторін з 20.08.2011.

Через невиконання відповідачем зобов'язань щодо погашення заборгованості за отримані послуги, з метою досудового врегулювання спору 24.11.2011 позивач надіслав відповідачеві претензію № 404/1 від 23.11.2011 про погашення заборгованості за послуги охорони з вимогою сплатити борг /арк. с. 19/.

Однак, відповідач умови Договору та вимогу позивача не виконав, існуючу заборгованість не погасив, що і стало причиною звернення прокурора до суду із даним позовом в інтересах позивача.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36 1 Закону України „Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор має право звертатися до господарського суду в інтересах держави.

У рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 про офіційне тлумачення статті 2 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Також вказаним рішенням Конституційного Суду України встановлено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно формулює, у чому саме полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як убачається з пункту 1.1 Положення про Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим, затвердженого наказом Департаменту Державної служби охорони при МВС України від 03.06.2011 № 93, управління є державною установою, що провадить некомерційну (без мети одержання прибутку) господарську діяльність та підпорядковується і входить до сфери управління Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України /арк. с. 50-60/.

Джерелом формування фінансових ресурсів Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим є надходження за надані послуги, а також інші надходження, передбачені законодавством (пункт 4.2 Положення).

Таким чином, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором № ЕПС 09-0049 від 24.12.2010 порушує економічні інтереси держави в особі державної установи, а отже подача прокурором даного позову є правомірною.

Предметом позову є матеріально-правова вимога прокурора, заявлена в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича компанія „Галіт" заборгованості за надані за господарським договором послуги, тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають відповідні норми Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, які регулюють загальні положення про зобов'язання, питання виконання зобов'язань та відповідальності за порушення зобов'язань.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як установлено судом, 24.12.2010 між Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим та ТОВ „Виробнича компанія „Галіт" укладено Договір № ЕПС 09-0049 про охорону об'єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України, який за своєю правовою природою та ознаками є договором про надання послуг.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

За умовами Договору (підпункт 4.2.1 пункту 4.2) Замовник (відповідач) зобов'язався своєчасно вносити плату за послуги охорони у визначеному Договором обсязі і строки.

Таким чином, укладений між сторонами Договір № ЕПС 09-0049 від 24.12.2010 є підставою для виникнення у відповідача обов'язку щодо внесення плати за отримані за Договором послуги.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

За умовами Договору (пункти 1.1, 3.5) Замовник зобов'язався здійснювати Виконавцю оплату за послуги охорони не пізніше 25 числа поточного місяця у розмірі, визначеному пунктом 3.2 цього Договору.

Отже послуги, надані у червні 2011 року, відповідач був зобов'язаний оплатити в строк до 27.06.2011, а послуги, надані у серпні 2011 року, -в строк до 25.08.2011.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч наведеним нормам відповідач не надав доказів погашення заборгованості за отримані за Договором послуги в сумі 18 432,00 грн.

Навпаки, як убачається зі змісту листа ТОВ „Виробнича компанія „Галіт" від 19.08.2011, відповідач визнає заборгованість у повному обсязі /арк. с. 27/.

Водночас, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 18 432,00 грн є доведеним та документально підтвердженим, в тому числі -підписаним обома сторонами та засвідченим їх печатками Актом звірення взаємних розрахунків за період з 01.01.2011 по 19.08.2011 /арк. с. 21/ та бухгалтерською довідкою Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в АР Крим № 17/1-2-1165/Гр від 21.03.2012 /арк. с. 33/.

За наведених обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № ЕПС 09-0049 від 24.12.2010 про охорону об'єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України в сумі 18 432,00 грн є обґрунтованими і підлягають до задоволення в повному обсязі.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Оскільки прокурор станом на день подачі позову був звільнений від сплати судового збору, з відповідача в доход державного бюджету підлягає стягненню судовий збір в мінімальному розмірі, встановленому Законом України „Про судовий збір", -в сумі 1 609,50 грн, тобто 2% від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01.01.2012 (1,5*1 073,00 грн).

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича компанія „Галіт" (ідентифікаційний код 37299515; 99804, м. Севастополь, смт. Кача, вул. Первомайська, 10; п/р 26004048225 в КОР АБ „Експрес-Банк", м. Сімферополь, МФО 384674, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим (ідентифікаційний код 08596943; 95013, м. Сімферополь, вул. Міллера, 4; п/р 26000001000725 в КФ АТ „Брокбізнесбанк", м. Сімферополь, МФО 308111, або на інші рахунки) заборгованість за Договором № ЕПС 09-0049 від 24.12.2010 на охорону об'єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України в сумі 18 432,00 грн (вісімнадцять тисяч чотириста тридцять дві грн 00 коп.) .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича компанія „Галіт" (ідентифікаційний код 37299515; 99804, м. Севастополь, смт. Кача, вул. Первомайська, 10; п/р 26004048225 в КОР АБ „Експрес-Банк", м. Сімферополь, МФО 384674, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) у доход Державного бюджету міста Севастополя (п/р 31215206783001 у банку одержувача -ГУ ДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 38022717, код бюджетної класифікації - 22030001 „Судовий збір", код 23013519) судовий збір у сумі 1 609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн 50 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.06.2012.

Суддя підпис В.О. Головко