Рішення

від 11.06.2012 по справі 5020-415/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2012 року справа № 5020-415/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Прокурора Нахімовського району м. Севастополя

(вул. Робоча, 18, м. Севастополь, 99001)

в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради

(вул. Л.Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011)

до Публічного акціонерного товариства «С. Перовської»

(пос. Любимівка, м. Севастополь, 99026)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна,3, м.Севастополь, 99011 )

про стягнення 17 629,55 грн,

за участю представників сторін:

прокурора -Алісов О.В., посвідчення НОМЕР_1 від 04.04.2012;

позивача - ОСОБА_1, довіреність №7654 від 28.12.2011;

відповідача -ОСОБА_2, довіреність №503 від 11.06.2012;

третя особа -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Нахімовського району м. Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради із позовом до Публічного акціонерного товариства «С. Перовської»про стягнення заборгованості за договором купівлі -продажу теплової енергії №615 від 13.01.2006 у розмірі 17 629,55 грн, з яких: 17151,24 грн -основна заборгованість, 379,23 грн -пеня, 25,43 грн -інфляційні витрати, 73,65 грн -3% річних.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статтю 24 Закону України «Про теплопостачання», обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконує умови договору купівлі-продажу теплової енергії за наявності вузла обліку №615/У/1 від 13.01.2006, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість за період з липня 2011 року по січень 2012 року в розмірі 17 151,24 грн.

Ухвалою від 17.04.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою від 28.05.2012 в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі залучено як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Севастопольська міська Рада.

Третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце судового розгляду повідомлена у встановленому законом порядку та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, прикладене до матеріалів справи (арк.с. 82).

Представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про припинення провадження у справі з огляду на положення пункту 1 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки платіжним дорученням №399 від 24.05.2012 сума основного боргу за договором купівлі -продажу теплової енергії №615 від 13.01.2006 у розмірі 17 151,24 грн відповідачем сплачена (арк. с. 84, 86).

Ухвалою від 11.06.2012 суд в порядку пункту 1 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України припинив провадження у справі №5020-415/2012 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «С. Перовської» на користь Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради суми основного боргу за договором купівлі -продажу теплової енергії №615 від 13.01.2006 у розмірі 17151,24 грн.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача погодився із позовними вимогами щодо стягнення пені, збитків від інфляції та 3% річних.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до частини другої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що державні інтереси є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з положеннями статті 6 Закону України «Про теплопостачання»основними принципами, на яких базується державна політика в сфері теплопостачання теплової енергії є, зокрема, державне управління і регулювання відносин у сфері теплопостачання, формування цінової та тарифної політики, взаємної відповідальності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання за якісне постачання теплової енергії та своєчасну її оплату, додержання стандартів, правил і норм усіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.

Севастопольська міська Рада, відповідно до статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування», входить до системи органів місцевого самоврядування України і відповідно до статті 13 Закону України «Про теплопостачання»затверджує місцеві програми розвитку у сфері теплопостачання, бере участь у розробці та впровадженні державних і регіональних програм у цій сфері, здійснює контроль за забезпеченням споживачів тепловою енергією згідно з нормативними вимогами, сприяє розвитку систем теплопостачання на відповідній території, встановлює для відповідної територіальної громади тарифи на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності.

З метою забезпечення інтересів держави щодо організації забезпечення теплопостачання споживачів міста Севастополя, вирішення питань єдиної технічної і тарифної політики та реалізації програм соціально-економічного розвитку у даній сфері, Севастопольською міською Радою створено Комунальне підприємство «Севтеплоенерго», основним видом діяльності якого, відповідно до пункту 2.2. Статуту, є виробництво, розподіл і відпуск теплової енергії. Підприємство знаходиться в підпорядкуванні Ради та є монополістом з теплопостачання міста Севастополя.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Севастопольська міська Рада та Комунальне підприємство «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради.

13.01.2006 між Публічним акціонерним товариством «С. Перовської»(Покупець) та Комунальним підприємством «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії №615/У/1 (далі -Договір), згідно з пунктом 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, Продавець зобов'язується передати Покупцю теплову енергію до меж балансової та експлуатаційної відповідальності вчасно і відповідної якості, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити отриману теплову енергію по встановленим тарифам.

Облік споживання теплової енергії проводиться вузлом обліку. Дані про прилади обліку гарячої води вказуються в Додатку 1, що являється невід'ємною частиною договору (пункт 3.1. Договору).

Згідно з пунктом 3.3 Договору вузол обліку теплової енергії та допоміжне обладнання знаходяться на балансі Покупця, який несе за них відповідальність згідно з законодавством та умовами договору.

Відповідно до пунктів 4.1-4.4 Договору розрахунковим періодом являється календарний місяць. Плата за теплову енергію при наявності вузла обліку теплової енергії та гарячої води стягується за їх показниками згідно з пунктами 10-13 «Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної та гарячої води і водовідводу» на підставі двостороннього акту за показаннями вузла обліку. Відмова від підписання не звільняє Покупця від сплати теплової енергії у встановленому законом порядку.

Покупець щомісячно до 15 числа розрахункового місяця може здійснювати авансові платежі по всім видам теплопостачання, передбаченим дійсним договором, згідно виставленого Продавцем рахунку в сумі не менше 50% від суми нарахування за спожиту теплову енергію в попередньому розрахунковому періоді, з наступним перерахунком за фактично відпущену теплову енергію.

Кінцевий розрахунок за теплову енергію здійснюється в термін до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно тарифам, діючим на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається отриманим Покупцем, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, не повідомить про неотримання рахунку за розрахунковий місяць.

Пунктом 5.2.1 Договору встановлений обов'язок Покупця оплачувати теплову енергію в установленні договором строки.

Даний договір укладений строком на три роки і вступає в силу з 01.01.2006 (пункт 10.1 Договору).

Пунктом 10.2 Договору встановлено, що договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії ні одна із сторін не заявить письмово про розірвання чи необхідність перегляду договору.

На виконання умов вказаного договору Комунальне підприємство «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради свої зобов'язання виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим відповідачу були виставлені відповідні рахунки-фактури від 12.07.2011, 11.08.2011, 02.09.2011, 03.10.2011, 22.11.2011, 25.11.2011, 09.12.2011, 17.01.2012, проте, відповідач у порушення умов договору свої зобов'язання перед позивачем виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з липня 2011 року по січень 2012 року за ним утворилась заборгованість в розмірі 17 151,24 грн.

Відповідач в процесі розгляду справи погасив зазначену заборгованість за Договором у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №399 від 24.05.2012.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 379,23 грн, збитки від інфляції у розмірі 25,43 грн та 3% річних в розмірі 73,65 грн.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги про стягнення пені, збитків від інфляції та 3% річних такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Положеннями статті 24 Закону України «Про теплопостачання»встановлено, що споживач зобов'язаний дотримуватись умов договору та за його порушення несе відповідальність перед теплопостачальною організацією.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з підпунктом 2 пункту 6.1 Договору сторони встановили, що у випадку несвоєчасного внесення платежів за теплову енергію Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми платежу.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок пені перевірений судом та визнаний вірним, а вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 379,23 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки 3% річних та збитків від інфляції та визнав їх вірними.

Відповідно до частини п'ятої статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства «С. Перовської»на користь Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради 478,31 грн, з яких: 25,43 грн -інфляційні втрати, 73,65 грн -3% річних, 379,23 грн -пеня, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірної поведінки відповідача, а прокурор звільнений від сплати судового збору у встановленому порядку, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «С. Петровської» (пос. Любимівка, м. Севастополь, 99026, код ЄДРПОУ 00412895, відомості про наявність розрахункових рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради (р/р 26007945206831 в СФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324195, код ЄДРПОУ 03358357) заборгованість у розмірі 478,31 грн, з яких: 379,23 грн -пеня, 25,43 грн -інфляційні втрати, 3% річних -73,65 грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «С. Петровської» (пос. Любимівка, м. Севастополь, 99026, код ЄДРПОУ 00412895, відомості про наявність розрахункових рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) в дохід Державного бюджету міста Севастополя (одержувач: Державний бюджет м.Севастополя, код ЄДРПОУ 38022717, р/р №31215206783001 в ГУ ДКУ в м.Севастополі, код бюджетної класифікації: 22030001, МФО 824509) судовий збір в розмірі 43,66 грн .

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.06.2012.

Суддя О.О. Єфременко