Постанова

від 13.06.2012 по справі б11/101-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2012 № Б11/101-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Разіної Т.І.

від ініціюючого кредитора:не з'явились

від боржника:не з'явились

від Прокуратури Печерського району м. Києва:не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокуратури Печерського району м. Києва

на постанову Господарського суду Київської області від 07.09.2011 та

на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.11.2011

у справі № Б11/101-11 (суддя: Мальована Л.Я.)

за заявою Приватного підприємства «СКБ Груп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ніка»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ :

Постановою господарського суду Київської області від 07.09.2011 у справі № Б11/101-11 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ніка» (далі за текстом - ТОВ «Фірма «Ніка»), відкрито ліквідаційну процедуру по відношенню до банкрута з майновими вимогами в сумі 10 000 грн., призначено ліквідатором банкрута представника ініціюючого кредитора, зобов'язано ліквідатора подати до господарського суду Київської області звіт та ліквідаційний баланс, зобов'язано ліквідатора подати до офіційного друкованого органу у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови оголошення про визнання банкрутом ТОВ «Фірма «Ніка» та інше.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.11.2011 у справі № Б11/101-11 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «Фірма «Ніка» як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, зобов'язано ліквідатора повідомити державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури, зобов'язано державного реєстратора за місцезнаходженням банкрута внести запис до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи - ТОВ «Фірма «Ніка» у зв'язку з банкрутством та припинено провадження у даній справі.

Не погоджуючись з даними постановою та ухвалою, Прокуратура Печерського району м. Києва звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 27.04.2012 № 3397, в якій просить відновити строк для подання апеляційної скарги, скасувати постанову господарського суду Київської області від 07.09.2011 у справі № Б11/101-11 та винести нове рішення про відмову у задоволенні заяви Приватного підприємства «СКБ Груп» про визнання ТОВ «Фірма «Ніка» банкрутом, скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 16.11.2011 у справі № Б11/101-11, відмінивши державну реєстрацію припинення ТОВ «Фірма «Ніка» як юридичної особи та зобов'язавши державного реєстратора Печерської районної в м. Києві державної адміністрації здійснити дії, передбачені ст. 41 Закону України « Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 відновлено Прокуратурі Печерського району м. Києва строк подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Київської області від 07.09.2011 та ухвалу господарського суду Київської області від 16.11.2011 у справі № Б11/101-11, прийнято до розгляду апеляційну скаргу Прокуратури Печерського району м. Києва та порушено апеляційне провадження у справі № Б11/101-11, розгляд апеляційної скарги призначено на 30.05.2012.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шипка В.В. від 29.05.2012 № 01-22/3/10 у зв'язку з виробничою необхідністю (знаходження судді Гарник Л.Л. на навчанні в Національній академії суддів України з 28.05.2012р. по 01.06.2012р.), розгляд апеляційної скарги у справі № Б11/101-11 доручено колегії у складі головуючого судді: Доманської М.Л., суддів: Пантелієнка В.О., Разіна Т.І.

Ухвалою Київськогог апеляційного господарського суду від 30.05.2012 у справі № Б11/101-11 розгляд даної апеляційної скарги відкладено на 13.06.2012.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шипка В.В. від 13.06.2012 № 01-22/3/2 у зв'язку з виробничою необхідністю - зайнятістю судді Разіна Т.І. у розгляді інших справ, з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі № Б11/101-11 доручено колегії у складі головуючого судді: Доманської М.Л., суддів: Пантелієнка В.О., Гарник Л.Л.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 13.06.2012 представники від ініціюючого кредитора, боржника та прокуратури Печерського району м. Києва не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України.

Судова колегія обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності цих представників, за наявними у справі матеріалами.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі за текстом - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі за текстом - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

У даній справі судом першої інстанції порушено провадження та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі статті 52 Закону, якою передбачено особливості банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, спрощена процедура банкрутства відповідно до ст. 52 Закону передбачає введення ліквідаційної процедури боржника одразу ж після порушення провадження у справі про банкрутство, що має наслідком припинення господарської діяльності боржника ( ч.1 ст. 23 Закону).

Статтею 52 Закону встановлені особливості банкрутства відсутнього боржника. Відповідно до вимог цієї статті підставами для порушення провадження у справі про банкрутство є відсутність боржника або керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також наявність інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за нявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Відповідно до п. 105 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18.12.2009 № 15, згідно зі статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК України допустимим доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є відповідні витяг чи довідка.

В матеріалах даної справи міститься Витяг з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб від 13.07.2011 № 10508639 (а.с. 16-17), який підтверджує відсутність боржника за місцезнаходженням станом на 13.07.2011.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону, господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Статтею 18 цього Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

У зв'язку з чим, при встановлені факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 06.06.2006 р. у справі № Б48/12-05.

Згідно виданого станом на 13.07.2011 та доданого до заяви про порушення провадження у даній справі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 018556 у графі - статус відомостей про юридичну особу, зазначено про відсутність юридичної особи боржника - ТОВ „Фірма - „Ніка" за місцезнаходженням.

Доказів внесення відповідних змін щодо цих відомостей до суду не надано.

При оцінці наявних у справі доказів колегія суддів надає перевагу зазначеному витягу відносно наданої скаржником довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якої не вбачається статус відомостей про юридичну особу боржника станом на 25.04.2012.

Відповідно до підпункту 5.5 пункту 5 Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20.10.2005р. № 97, статус відомостей про юридичну особу може набувати значення: 1) у Єдиному державному реєстрі є підтвердження даних про юридичну особу; 2) у Єдиному державному реєстрі відсутні підтверджені дані про юридичну особу; 3) виявлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Згідно з пунктом 4.1 Положення довідка - це документ, що містить відомості про наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі інформації про реєстраційні дії щодо юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців за критерієм пошуку, зазначеним у запиті.

Відповідно до пункту 5.1 Положення витяг - це документ, що містить відомості про юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців за критерієм пошуку, зазначеним у запиті.

За змістом пункту 5.2 Положення відомості про статус відомостей про юридичну особу вносяться до витягу.

Зважаючи на викладене, єдиним належним доказом відсутності юридичної особи за місцезнаходженням вважається витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Виходячи з вимог частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Потрібно зазначити, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо наявності ознак, які вказують на фінансову неплатоспроможність Боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, Боржник на момент подачі Заяви про порушення справи про банкрутство та на момент винесення оскаржуваної постанови та ухвали є неплатоспроможним відповідно до Закону, а вимоги Заявника стосовно визнання Боржника банкрутом є обґрунтованими. Заборгованість Боржника перед Заявником є безспірною (визнаною боржником) у встановленому судом обсязі, що підтверджено належними доказами, відсутність боржника за місцезнаходженням підтверджується вищезазначеними витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб.

Відповідно до Закону заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи, наведені Прокуратурою Печерського району м. Києва в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки документально не підтверджені та не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування постанови господарського суду Київської області від 07.09.2011 та ухвали господарського суду Київської області від 16.11.2011 у справі № Б11/101-11. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваної постанови у даній справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-1, 34, 43, 82-85, 101 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Прокуратури Печерського району м. Києва від 27.04.2012 № 3397 залишити без задоволення, а постанову господарського суду Київської області від 07.09.2011 та ухвалу господарського суду Київської області від 16.11.2011 у справі № Б11/101-11 - без змін.

2. Матеріали справи № Б11/101-11 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Головуючий суддя Доманська М.Л.

Судді Пантелієнко В.О.

Разіна Т.І.