Постанова

від 18.06.2012 по справі 5011-14/1815-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2012 № 5011-14/1815-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі:Реуцькій Т.О.,

за участю представників:

від позивача не з'явився,

від відповідача ОСОБА_3, дов. від 03.05.12,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Клімат Систем"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.12

у справі №5011-14/1815-2012 (суддя Мельник С.М.)

за позовом Приватного підприємства "Олнайт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат Систем"

про стягнення 48947,74 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.12 задоволено позов Приватного підприємства "Олнайт" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат Систем" (далі - відповідач) про стягнення 48947,74 грн.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 48947,74 грн. заборгованості та 1609,50 грн. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.12 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що у відповідача сплив строк позовної давності для вимог про стягнення 48947,74 грн.; 07.10.10 було прийнято рішення про припинення ТОВ "Клімат Систем", на даний час підприємство в процесі ліквідації, а відповідачем пропущено строк заявлення вимог по стягненню суми боргу в процедурі ліквідації.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.12 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 18.06.12. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 23.05.12) позивачу - 29.05.12 та відповідачу - 28.05.12, долучені до матеріалів справи.

Згідно розпорядження Секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами від 29.05.12 №01-22/1/27 в зв'язку з зайнятістю судді Калатай Н.Ф. в іншому судовому процесі до складу судової колегії замість судді Калатай Н.Ф. введено суддю Ропій Л.М.

11.06.12 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін; просить розглядати справу за відсутності представника.

13.06.12 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач надав письмові пояснення з додатками.

18.06.12 у судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.12 скасувати.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У ст. 655 ЦК України зазначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.07 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 48947,74 грн., що підтверджується видатковими накладними №О-00000424 та №О-00000425.

Факт отримання відповідачем товару за видатковими накладними підтверджується підписом уповноваженої особи у графі «Отримав(ла)».

Для оплати поставленого товару відповідачу було надано рахунки-фактури від 03.07.07 № О-00000606 та № О-00000607.

05.12.08 між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідач визнав наявну перед позивачем заборгованість в сумі 48947,74 грн.

В зв'язку з невиконання відповідачем обов'язку по оплаті поставленого товару, 26.09.11 позивача направив вимогу, в якій просить сплатити 48947,74 грн. боргу протягом 7 днів з дня отримання вимоги.

Відповідач на вимогу відповіді не надав, вартість поставленого товару не оплатив, в результаті чого у нього утворився борг перед позивачем в сумі 48947,74 грн.

Відповідач не надав жодних доказів на спростування позовних вимог, тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача 48947,74 грн. боргу.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 1 ст.264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Як зазначено вище, 05.12.08 між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідач визнав наявну перед позивачем заборгованість в сумі 48947,74 грн.

Твердження відповідача, що строк позовної давності почав свій перебіг з 11.07.07, оскільки рахунки-фактури повинні були бути оплачені до 10.07.07 є безпідставним, оскільки 10.07.07 є датою, до якої рахунки-фактури дійсні до сплати.

Момент, з якого у відповідача виникає обов'язок по оплаті товару настав після семи діб з дня отримання вимоги (26.09.11) позивача про сплату боргу. Таким чином, 03.10.11 у відповідача настав момент виконання зобов'язання, а у позивача виникло право звернення до суду.

Оскільки, строк позовної давності починає свій перебіг з 03.10.11, то звернувшись з позовом до суду 13.02.12 позивач не пропустив строк позовної давності.

Таким чином, вимога апелянта застосувати строк позовної давності не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.10 власник ПП "Клімат Систем" одноособово прийняв рішення №1/2010 про припинення ПП "Клімат Систем" шляхом його ліквідації.

Оголошення про ліквідацію підприємства розміщено у Бюлетені державної реєстрації №160/1 (20/1) 2010 рік.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ч.3 ст.60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Частина 1 ст.111 ЦК України також зобов'язує ліквідаційну комісію повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи.

В матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача як явного кредитора відповідача про початок процедури ліквідації ТОВ "Клімат Систем".

Крім того, відповідно до ст.609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Наразі ТОВ "Клімат Систем" знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності (відповідно до виписки з ЄДР від 28.09.11) та не ліквідоване. Ліквідація підприємства є процедурою припинення юридичної особи, що не пов'язана з банкрутством, отже в разі порушення права інших осіб підприємство, що знаходить в стані ліквідації, до занесення запису в ЄДР про його ліквідацію, відповідає за своїми зобов'язаннями перед кредиторами.

З огляду на викладене вище, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про неможливість виконання грошового зобов'язання відповідача перед позивачем через початок процедури ліквідації ТОВ "Клімат Систем".

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.12 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Клімат Систем" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.12 у справі №5011-14/1815-2012 - без змін.

2. Матеріали справи №5011-14/1815-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Рябуха В.І.

Судді Кондес Л.О.

Ропій Л.М.